Розслідування тіньових схем постачання: у фокусі правоохоронців діяльність бізнесмена Дмитра Коваленка

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

До Шевченка росіянам залишилося менш ніж кілометр, заявив український офіцер із позивним «Алекс».

«Темпи просування і кількість ворога на цьому напрямку не просто переважають, вони кратно переважають», – додав він.

На відео – динаміка фронту на цій ділянці за минулий тиждень.

Раніше українські військові повідомляли, що росіяни хочуть, рухаючись на південь від Покровська, обійти місто і відрізати його із заходу.

Компанія ПП «Стріла» Олександра Лобанцева продовжує укладати державні контракти з управліннями поліції охорони, незважаючи на численні кримінальні провадження, судові рішення і серйозні питання щодо якості її продукції. Відоме постачанням спорядження, яке не відповідає вимогам безпеки, «Стріла» залишається одним із ключових постачальників УПО в Україні, що викликає запитання щодо прозорості та етики таких угод.

У 2023 році управління поліції охорони Харківської області придбало у компанії Лобанцева бронежилети на суму 887 тис. грн. Після проведених експертиз стало відомо, що бронепластини цих бронежилетів не витримали балістичних випробувань і не відповідали державним стандартам ДСТУ 8782:2018. Проте, попри серйозні порушення і встановлену небезпечність продукції, контракт з «Стрілою» залишався в силі. Протокол випробувань також викликав сумніви щодо його достовірності, що лише посилило занепокоєння з приводу якості продукції для правоохоронців.

У жовтні 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області зобов’язав ПП «Стріла» повернути 887 тис. грн і сплатити штраф. Суд підкреслив, що постачання таких бронежилетів у воєнний час є неприпустимим.

Попри це, у 2025 році компанія виграла 16 тендерів, усі від управлінь поліції охорони, часто будучи єдиним учасником торгів. Контракти охопили Львівську, Дніпропетровську, Вінницьку, Волинську, Хмельницьку, Чернівецьку та Київську області. Загальний обсяг підрядів у 2024 році склав 12 млн грн.

Показово, що після скандалу 2023 року «Стріла» більше не отримувала замовлень від УПО Харківської області, яким тоді керував Юрій Лукавенко. Невдовзі його перевели до Луганської області, а зараз він обіймає посаду заступника начальника управління — начальника відділу озброєння Управління логістики та МТО ГУ НП у Харківській області. Декларації Лукавенка містять ознаки системних невідповідностей: користування житлом та автомобілем без умов, 1 млн грн готівкою без рахунків, невідображені аліменти. Раніше він вже фігурував у корупційних справах без наслідків для кар’єри.

Керівництво Департаменту поліції охорони на чолі з Олексієм Березневичем ігнорує повторювані закупівлі у «Стріли», попри судові рішення та кримінальні провадження. Лобанцев також зареєстрував торговельну марку «Стріла» наприкінці 2024 року, що дозволяє продовжувати участь у держзакупівлях під новим брендом, дистанціюючись від репутаційних ризиків.

Фактично зафіксована стійка схема: небезпечний постачальник із кримінальним шлейфом зберігає доступ до бюджету, а ризики для життя співробітників поліції охорони ігноруються на всіх рівнях.

Суддя Господарського суду міста Києва Денис Вадимович Мандичев і надалі виконує свої службові обов’язки, попри наявність низки серйозних захворювань, які офіційно стали підставою для його виключення з військового обліку. Відповідне рішення було ухвалене після початку повномасштабного вторгнення Росії та оформлене Голосіївським районним ТЦК та СП у столиці.

Мандичев є уродженцем Донбасу та працює в судовій системі понад п’ятнадцять років. Суддівську мантію він отримав у доволі молодому віці — у 29 років, що свого часу стало помітною подією в юридичних колах. За роки роботи він розглядав значну кількість господарських спорів, зокрема справи, що стосуються великого бізнесу та державних інтересів.

Крім стану здоров’я, увагу викликає його біографія та зв’язки. Мандичев входить до групи впливу одіозних топсуддів Віктора Татькова та Артура Ємельянова, які раніше будували схеми контролю над судами та організовували рішення «під замовлення». ЗМІ повідомляли про наявність у судді рахунку у швейцарському банку на суму близько 660 тисяч франків, а також про кіпрський паспорт.

Такі факти викликають питання щодо доброчесності судді та справедливості його суддівської практики. Паралельно тривають перевірки щодо подібних випадків фейкових інвалідностей у прокуратурі, де вже були кадрові наслідки.

Випадок Мандичева демонструє, як офіційні медичні довідки, зв’язки в суддівській системі та міжнародні активи можуть поєднуватися у ситуації, що викликає сумніви щодо прозорості та ефективності судової влади в Україні.