Антикорупційний суд розширив повноваження ексзаступнику міністра Лозинському: деталі рішення

Український артист EL Кравчук відкрито заявив, що його вибір — не брати до рук вогнепальної зброї, бо нині його головна місія проходить на сцені й у живому діалозі з людьми. Він переконаний: музика, слово і прості людські зустрічі здатні розгортати те, що не завжди вдається виправити силами армії — страхи, нерозуміння, підозру між цивільними та військовими, втрату довіри і розбиті емоційні зв’язки. Коли музикант виходить у село чи містечко з концертною програмою, грає не лише для розваги — він створює простір, в якому можна почати діалог, підписати неписані договори довіри й повернути людям відчуття захищеності.

У практичних випадках це працює просто: перед концертом або після нього артист знайомить місцевих з військовими, розповідаючи про конкретних людей, їхні історії, обов’язки й наміри. Така знайомість демократизує образ захисника — він вже не абстракція з новин, а реальна людина з іменем і обличчям. Коли капітан або солдат виходять на сцену поруч зі співаком і щиро звертаються до людей, напруга спадає. Це не замінює безпеки, яку забезпечує армія, але допомагає будувати міжособистісні стосунки, що дуже важливі в умовах тривалого конфлікту.

EL Кравчук також наголосив на важливості інформаційного фронту: сьогодні війна ведеться не лише засобами воєнної техніки, а й через фейки та пропаганду. У цій боротьбі артисти, на його переконання, можуть бути надзвичайно потужними. Тому він закликає колег не зосереджуватися лише на великих містах, а їхати туди, «де справді потрібні підтримка й щире слово» — у менш захищені громади та прифронтові населені пункти.

Коментар артиста підкреслює, що внесок культури і живих виступів нині розглядають як важливу складову національної стійкості: через мистецтво можна знімати страх, зміцнювати мораль і протидіяти інформаційним загрозам, не вдаючись до озброєного протистояння.

В Україні не вщухає суспільна дискусія щодо так званих спеціальних пенсій прокурорів, розмір яких у поодиноких випадках сягає сотень тисяч гривень на місяць. Тема набула особливої гостроти на тлі загального рівня пенсійного забезпечення та фінансових викликів, з якими стикається держава в умовах війни й обмежених бюджетних ресурсів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев публічно закликав народних депутатів активізувати розгляд законопроєкту №12278, який передбачає скасування спеціальних пенсій для прокурорів. За його словами, документ уже тривалий час перебуває в парламенті без руху: він пройшов перше читання, отримав позитивний висновок профільного Комітету з питань соціальної політики, однак майже 200 днів не виноситься на друге читання.

Нардеп навів приклад колишнього прокурора Миколаївської області, який, проживаючи за кордоном, виграв суд проти Пенсійного фонду України. Суд зобов’язав нарахувати йому пенсію по інвалідності у розмірі 156 692 грн на місяць. Лише за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року йому було нараховано понад 2,1 млн грн.

У 2025 році Пенсійний фонд України за судовими рішеннями має виплатити близько 35 млрд грн отримувачам спеціальних пенсій — кошти, які могли б піти на підтримку звичайних пенсіонерів або фінансування оборонних потреб.

За офіційними даними, приблизно кожному п’ятому пенсіонеру в Україні виплати нараховуються за спеціальними законами. Це, зокрема, шахтарі, судді, прокурори, чорнобильці та особи, звільнені з військової служби. Для цих пенсій діє окрема формула нарахування, яка суттєво відрізняється від механізму розрахунку звичайних трудових пенсій.

На початку 2025 року Кабмін запровадив обмеження для аномально високих спецпенсій державних службовців, застосувавши понижувальні коефіцієнти для виплат понад 23 610 грн. Водночас, за словами Гетманцева, це не вирішує проблему системно й не поширюється на всі категорії спецпенсіонерів, зокрема прокурорів.

Нардеп наголошує, що пріоритетом держави має стати комплексна пенсійна реформа, яка забезпечить гідний рівень життя для всіх українців, а не лише для обраних груп.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Проблема в тому, що як таким бізнесом Максим Кріппа ніколи не займався, а всі його “величезні капітали” насправді легалізовані в Україні гроші російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, який уже не перший рік поспіль оббиває пороги Кремля з проханням запустити власний політичний проект консервативно-патріотичного спрямування.

Практично всю діяльність Костянтина Малофєєва, а отже і Максима Кріппи, курує Друга служба ФСБ РФ. Щодо діяльності в РФ, то там основними задачами Малофєєва є поширення “православних цінностей” та робота російським патріотичним середовищем, жителями ТОТ ДНР/ЛНР, та так званими “добробатами”. Як результат, Малофєєву дали можливість завести своїх людей в Думу та безперешкодно вести бізнес.

Стосовно діяльності російського православного олігарха в Україні, то безумовно, самим цінним напрацюванням Малофєєва є “українець за паспортом” Максим Кріппа, адже українське походження відкриває двері для безперешкодної скупки нерухомості та медіа активів, а також для легалізації розвідувальної діяльності під прикриттям фінансування української кіберспортивної команди.

Наразі основною проблемою для Максима Кріппи є відмежування від російських олігархів та спецслужб, а також пояснення українському суспільству походження мільйонних статків для купівлі об’єктів, на кшталт готелю Україна. Для цього піарники Максима Кріппи, крім зачистки в мережі Інтернет любих згадок прізвища Кріппи разом з Малофєєвим, запустили “однотипну історію про досягнення успіху бізнесмена з Броварів”.

Водночас, щоб хоч якось обґрунтувати походження статків, Максим Кріппа, імовірно за рекомендацією Другої служби ФСБ, здійснює інвестиції в IT-сферу – від розробки ігор до кіберспорту.

Нагадаємо, що свою кар’єру Максим Кріппа розпочинав “Ростелекомі” Костянтина Малофєєва, з просування онлайн казино під брендом “Вулкан”. Але проблема полягала в тому, що в Росії ця діяльність заборонена законом. І просто так там працювати в цій сфері не можливо. Але за Криппою стояв Малофєєв, а за Малофєєвим Друга служба ФСБ.

Ба більше – починав Максим Криппа свою роботу з просування «вулканів» у мережах «Ростелекома» дистанційно, з Києва, де був розташований його офіс. Працював він разом зі ще одним вельми цікавим персонажем української IT-сфери, Максом Поляковим, у якого виникли проблеми з Держдепом США саме через зв’язки з росіянами.

За інформацією наших джерел, Костянтин Малофєєв під кураторством Другої служби ФСБ намагався “зліпити” з Максима Полякова другого “Кріппу”, та за російські кошти інтегрувати його в IT-сферу США, але реалізації плану завадила злагоджена робота місцевих спецслужб.

На початку 2010-х Максим Кріппа отримував дві третини свого прибутку з Росії, а напередодні Майдану виїхав до Москви. Чи було збігом те, що 2014 року колишній консультант Малофєєва з піару Олександр Бородай став першим главою ДНР – невідомо. Як і те, що екс-начальник служби безпеки Малофєєва Ігор Гіркін (Стрєлков) обійняв посаду міністра оборони цієї “республіки”.

Саме ці зв’язки та походження капіталів ретельно приховує Максим Кріппа.