Вівторок, 2 Червня, 2026

СБУ проводить обшуки в «Артеріумі»: Жеваго заявляє про політичний тиск, компанія заперечує торгівлю з Росією

Важливі новини

Напад на військових у Яворівському районі: двоє затримано, один втікав

Увечері 17 квітня в Яворівському районі Львівської області стався...

Чи можна зняти з розшуку ТЦК без візиту до військкомату

Юрист Владислав Дерій пояснив, як діяти, якщо працівник стратегічно важливого підприємства перебуває у розшуку за лінією ТЦК, але підприємство хоче подати його кандидатуру на бронювання. За законом, така особа не може бути заброньованою, поки її не знято з розшуку, однак теоретично це можливо зробити й без особистого візиту до військкомату. Згідно з чинним законодавством, працівники […]

Обмеження в сфері мобільного зв’язку: перспективи та виклики для України

Україні, ймовірно, доведеться повернутися до обговорення питання про запровадження обмежень у сфері мобільного зв'язку. Як зазначив Сергій "Флеш" Бескрестнов, фахівець із систем зв'язку та радіоелектронної боротьби, проблема не стосується повного відключення зв'язку, але, за його словами, деякі обмеження можуть бути введені у контексті “правил надання послуг” для операторів мобільного зв'язку. Такий крок, на думку експертів, може стати необхідним у разі збереження загроз з боку ворожих сил, а також для забезпечення надійної та безпечної роботи систем зв'язку в умовах високих ризиків.

У період війни з росією мобільний зв'язок є важливим інструментом не тільки для звичайних громадян, а й для органів влади, сил оборони, а також для координації дій в екстрених ситуаціях. Проте використання мобільних мереж для прослуховування або інших форм радіоелектронного впливу може стати серйозною проблемою, коли йдеться про безпеку держави та її громадян. Враховуючи це, фахівці не виключають введення тимчасових обмежень, які можуть включати регулювання певних послуг або навіть коригування роботи мережі в залежності від поточної ситуації на фронті.

“Такі ж заходи вводить РФ. Уже приблизно місяць усім SIM-карткам інших країн під час реєстрації в Росії не надають послуги передавання даних, а тільки дзвінки на 24 години”, — пояснив Бескрестнов у своєму Telegram-каналі.

Він також повідомив, що у РФ нині обговорюють нову норму — заборону повноцінного доступу до мережі для SIM-карт, які перебували поза мережею понад 72 години. На думку “Флеша”, такі кроки свідчать про побоювання окупантів повторення операції “Павутина”, коли безпілотники СБУ здійснили низку атак на військові об’єкти, використовуючи LTE-зв’язок для наведення.

Експерт також коментував нещодавні погрози РФ “затопити Київ” ударами по греблі Київської ГЕС. На його думку, росіянам буде складно зруйнувати споруду повністю — максимум, вони можуть пошкодити окремі елементи, що призведе до витоку води, але не до катастрофи.

Крім того, Бескрестнов неодноразово звертав увагу на розвиток російських систем радіоелектронної боротьби. За його оцінками, протягом року РФ створила комплексну систему протидії українським розвідувальним безпілотникам, ключовим елементом якої стали сучасні радіолокаційні станції (зокрема РЛС СКВП).

Огляд іноземних компонентів у російських ракетах: Україна звертається до європейських дипломати

Україна представила європейським послам іноземні деталі, знайдені в російських...

Схеми хабарництва: Загуменний вимагає взятки за підприємства критичної інфраструктури у Києві

За даними, отриманими від наших джерел у Київській міській державній адміністрації (КМДА), Дмитро Миколайович Загуменний, керівник апарату, вимагає хабарі в розмірі 1000 доларів США від кожного комунального підприємства (КП) у місті за класифікацію його як об'єкта критичної інфраструктури. Ця класифікація дозволяє підприємству отримати "бронь" від мобілізації його працівників. Процес бронювання вже розпочали в адміністрації міста. Якщо правове регулювання стосовно адміністрації та департаментів є чітким на законодавчому рівні, то для підприємств потрібно, щоб вони відповідали критеріям критичної інфраструктури. Остаточне рішення про віднесення КП до цієї категорії приймає керівник апарату КМДА, Дмитро Загуменний. За нашою інформацією, саме для Загуменного керівники столичних КП збирають цю суму. Хоча 1000 доларів на перший погляд може здатися невеликою сумою, але слід пам'ятати, що в столиці таких підприємств понад 1500. Варто зазначити, що Дмитро Загуменний займає посаду керівника апарату КМДА з 2018 року. У грудні 2023 року проти нього була висунута підозра про ухилення від військової служби шляхом надання допомоги столичним депутатам у відрядженнях до військової адміністрації міста.

У звіту наведено інформацію щодо вимагання хабарів керівником апарату КМДА Дмитром Загуменним в обмін на класифікацію комунальних підприємств Києва як об'єктів критичної інфраструктури. Виявлено, що Загуменний збирає по 1000 доларів США з кожного підприємства, використовуючи своє службове положення. Такі дії порушують законодавство та створюють негативний вплив на економічну ситуацію в місті. Також виокремлено інформацію про попередню підозру Загуменному у сприянні ухиленню від військової служби. Ці дані підтверджують необхідність подальшого розслідування та прийняття відповідних заходів щодо забезпечення законності та боротьби з корупцією в органах влади.

16 липня правоохоронці провели обшуки у центральному офісі фармацевтичної корпорації «Артеріум», що належить бізнесмену і політику Костянтину Жеваго. Обшуки також відбулись на виробничих майданчиках у Києві та Львові. Це вже третя силова операція проти компанії за останні три роки — попередні проводились у 2022-му та лютому 2025 року.

Слідство підозрює компанію у незаконному збуті лікарських засобів на території РФ. Водночас у «Артеріумі» категорично заперечують усі обвинувачення. У заяві корпорації зазначається, що вона не здійснює жодних постачань до Росії чи Білорусі, а поява їхньої продукції на цих ринках може бути наслідком перепакування з боку сторонніх посередників.

Сам Костянтин Жеваго розцінив обшуки як форму політичного тиску, пов’язану з його громадянською позицією та політичною діяльністю. Бізнесмен назвав дії силовиків «черговим актом переслідування».

Нагадаємо, у лютому 2025 року Рада національної безпеки і оборони України застосувала санкції до Жеваго, передбачивши повне блокування його активів. Попри це, за даними слідства, він продовжує контролювати частину майна — зокрема через компанію «Тіквел Компані», яка без активної господарської діяльності придбала пам’ятку архітектури в центрі Києва за 292 млн грн.

Цю угоду профінансували через ланцюг пов’язаних осіб у формі поворотної фінансової допомоги — в обхід фінансового моніторингу. Крім того, одночасно зі зміною бенефіціара «Тіквел Компані» правоохоронці фіксують спроби прихованого збереження контролю над активами, які мали бути заблоковані.

Нами вже подано скарги щодо тіньової діяльності Жеваго та схем обходу санкцій. Подробиці їх розгляду будуть оприлюднені згодом.

Останні новини