Антирейтинг зубних паст: стоматолог застеріг від популярних засобів для щоденного догляду

Мережа обмінників Money 24/7 продовжує безперешкодно діяти в центрі столиці, створюючи враження, ніби в Україні не існує ані Національного банку, ані системи фінансового моніторингу, ані мінімальних вимог законодавства. Попри те що НБУ анулював ліцензію компанії ще у серпні 2024 року, пункти обміну не лише не зникли з вулиць Києва — вони стали ще помітнішими та агресивнішими у власному позиціонуванні.

Бренд Money 24/7, замість того щоб піти з ринку, активно розширює свою візуальну присутність. Логотипи компанії з’являються на спортивній формі «Динамо Київ», у рекламних кампаніях блогерів і медійних фігур, а брендовані авто помітно курсують центральними вулицями міста. Така демонстративність викликає подив і обурення, оскільки мережа юридично не має права продовжувати діяльність після офіційного рішення регулятора.

Money 24/7 позиціонує себе як «преміумсервіс». Формально ж це класична «нелегальна валютка»: жодних фіскальних чеків, ліцензії, реквізитів чи куточка споживача. Під час перевірки двох столичних точок клієнту замість чека видавали папірець з QR-кодом, що веде на порожню сторінку податкової. На прохання показати ліцензію НБУ співробітники нервували, викликали охорону й пропонували «повернути гроші». На гарячій лінії прямо підтвердили: іншого чека не буде.

Позиція Нацбанку чітка: у діяльності пунктів Money 24/7 є всі ознаки неліцензованої роботи. Компанія ТОВ «ФК Артем», через яку раніше здійснювалися валютні операції, позбавлена ліцензії. Одразу після цього фірма змінила власників і вид діяльності — тепер вона фігурує як виробник «текстильних виробів», а з реєстру легальних обмінників повністю зникла. Це означає, що за законом Money 24/7 не має права приймати або видавати валюту.

Утім, мережа не просто зберігається — вона демонстративно розширюється. За брендом стоїть харків’янин Андрій Смірнов, власник торгової марки Money 24/7 та охоронної компанії «Легіон 1913», логотипи якої висять у кожному відділенні. Публічним обличчям є Антон Дяченко: він відвідує міжнародні гемблінг-заходи, веде соціальні мережі й представляє Money 24/7 як «міжнародний преміумсервіс». Сам Смірнов залишається в тіні, але саме під обмінниками Money 24/7 у Харкові фіксувалися стрілянина та конфлікти — на відміну від будь-якої іншої валютної мережі.

Головне питання — чому цей бізнес досі працює, якщо порушення зафіксовані й публічно підтверджені регулятором. Припиняти нелегальну діяльність мають не Нацбанк і не фінмоніторинг, а поліція, податкова та Бюро економічної безпеки. Однак усі ці структури вже понад рік демонструють повну бездіяльність, ніби мережі Money 24/7 не існує. Хоча вона продовжує рекламуватися на весь Київ, спонсорує «Динамо», проводить валютні операції без фіскалізації та працює фактично поза законом.

У 2025 році в самому серці країни відкрито функціонує мережа, яка формально не існує, але фактично приймає та видає валюту, не маючи жодних повноважень.

9 жовтня 2025 року став знаковим днем для країни, адже цього дня відбулося кілька важливих подій, які вплинули на політичну та соціальну ситуацію в Україні. Як повідомляють журналісти «КВ», серед основних подій варто виділити як внутрішньополітичні зміни, так і міжнародні зрушення, які відчутно позначилися на геополітичній карті Європи.

Цього дня в Києві відбувся великий політичний форум, на якому обговорювалися питання реформ, боротьби з корупцією, а також ситуація на сході країни. Під час заходу були оголошені нові ініціативи уряду, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, поліпшення умов для інвестицій та розвиток інфраструктури. Участь у форумі взяли представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Завдяки урядовій постанові командири військових частин зможуть організовувати процес мобілізації без зайвих затримок, що значно скоротить час залучення нових військовослужбовців. Міністр оборони зазначив, що новий механізм сприятиме більш адресному підходу до мобілізації, враховуючи бажання та вміння добровольців.

«Ця постанова є інструментом, що дозволяє суттєво зменшити час рекрутингу й гарантує, що кожен та кожна зможе долучитися туди, де його чи її бажання та вміння збігаються з потребами оборони», — підкреслив Рустем Умєров.

Згідно з новими правилами, командири військових частин матимуть такі повноваження:

Окрім цього, військовозобов’язані та резервісти-добровольці отримують можливість самостійно обирати військову частину для служби, не звертаючись до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Генеральний штаб Збройних сил України визначатиме перелік частин, до яких можна буде долучитися.

Нагадаємо, Кабінет міністрів нещодавно вніс зміни до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Нововведення надають командирам військових частин право направляти військовозобов’язаних на ВЛК для визначення їхньої придатності до служби.

Крім того, у жовтні цього року в застосунку Міністерства оборони «Резерв+» стане доступний новий сервіс рекрутингу. Завдяки цьому оновленню користувачі зможуть ознайомитися з актуальними вакансіями у військових частинах ЗСУ, що дозволить швидше знайти місце для своєї майбутньої служби.