Понеділок, 31 Серпня, 2026

Арбітраж ООН визнав права України в Чорному та Азовському морях

Важливі новини

Майже мільйон українських чоловіків призовного віку без офіційного статусу, виклик для економіки країни

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) нещодавно оприлюднило результати свого розслідування, які викликали значний суспільний резонанс. Агентство повідомило про виявлення ознак корупційного правопорушення в діяльності колишнього високопосадовця прокуратури України.

Він пояснив, що під час аналізу мобілізаційного потенціалу було виявлено, що ці люди є практично анонімними для державних реєстрів, маючи лише ідентифікаційні коди. Деякі з них взагалі не фігурують у реєстрах підприємців або найманих працівників, а деякі свідомо уникають уваги держави, припиняючи офіційну зайнятість.

Наталуха вважає, що впровадження системи економічного бронювання може вирішити цю проблему. За його словами, відсутність такого інструменту сильно впливає на ринок праці, збільшуючи нелегальну міграцію та деморалізацію реального сектору економіки.

«Відсутність цього інструментарію (економічного бронювання, — ред.) має свій ефект і на ринок. За офіційно непідтвердженими даними, щоденно щонайменше 200 чоловіків призовного віку здійснюють спробу залишити країну. Щоденно. Не кажучи вже про кількість звільнень із робочих місць для того, щоб працювати неофіційно і не «світитися» у реєстрах. Це деморалізація реального сектору економіки. Вона має негативні наслідки», – наголосив політик.

ВАКС закрив справу “Роттердам+” щодо двох колишніх членів НКРЕКП

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення закрити провадження у справі “Роттердам+” щодо колишніх членів НКРЕКП Олександра Формагея та Дмитра Коваленка. Про це повідомили Transparency International Ukraine та Центр протидії корупції. Обох посадовців обвинувачували у службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України) під час голосування за постанову комісії, яка діяла до 1 липня 2019 року. Однак […]

Іспанія змінила міграційні правила для українців, які спрощують отримання постійної резиденції

Іспанське Міністерство соціального забезпечення та міграції оголосило про важливі...

Як зібрати аптечку під час війни: базовий список необхідного

У воєнний період аптечка — це не просто коробка з ліками, а важлива частина вашої безпеки. Від її наявності та наповнення може залежати життя та здоров’я. Міністерство охорони здоров’я України радить підбирати вміст аптечки індивідуально, але деякі засоби повинні бути у кожного. Перед тим як укомплектовувати аптечку, обов’язково перевірте термін придатності всіх медикаментів і змінюйте […]

Арбітражний трибунал під егідою Організації Об’єднаних Націй ухвалив важливе рішення, що підтверджує права України в Чорному та Азовському морях. Це рішення стало значущим кроком у боротьбі Києва за визнання міжнародного морського права та спростування російських заяв про контроль над частинами цих вод. Міністерство закордонних справ України зазначило, що суд відхилив основні доводи Росії, включаючи твердження про «ексклюзивність» Азовського моря та Керченської протоки.

У документі арбітражу чітко зазначено, що ці водні простори не можуть вважатися "російським озером", як це намагалася довести російська сторона. Суд підтвердив, що Азовське море і Керченська протока мають статус внутрішніх вод України та Росії, що свідчить про спільність їх правового режиму та відсутність права однієї з країн на виключне володіння або контроль.

Крім того, арбітраж підкреслив, що Україна залишається прибережною державою в Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці, зберігаючи свої суверенні права відповідно до норм Конвенції ООН з морського права. Суд також зазначив, що односторонні дії Росії, зокрема після 2022 року, не мають юридичної сили для зміни статусу цих вод і не впливають на міжнародно визнані права України.

Крім правових аспектів, трибунал також розглянув питання великих інфраструктурних проєктів, які реалізує Росія в регіоні, таких як Кримський міст і підводні енергетичні системи. Трибунал встановив, що при реалізації цих проєктів Росія порушила міжнародні норми, зокрема в сфері охорони навколишнього середовища, оскільки не провела необхідної екологічної оцінки і не надала відповідних даних.

Представники Міністерства закордонних справ України вважають це рішення доказом системного нехтування Росією міжнародним правом. Вони підкреслили, що спроби Москви закріпити наслідки агресії як нову реальність не отримають визнання на міжнародній арені, а позиція трибуналу підтверджує основоположні принципи міжнародного морського права.

Ініціювавши цей арбітраж 14 вересня 2016 року, Україна посилалася на численні порушення Росією Конвенції ООН з морського права після анексії Криму у 2014 році, зокрема обмеження судноплавства та контроль над ресурсами.

Це рішення має велике значення не лише для двосторонніх відносин між Україною і Росією, а й для міжнародної практики застосування морського права. В Україні сподіваються, що воно підсилить її позиції в майбутніх міжнародних розглядах і стане важливим аргументом у дискусіях про відповідальність Росії за порушення міжнародних норм у Чорному морі.

Останні новини