Аритмія: ранні симптоми, які не можна ігнорувати

Співачка Настя Каменських знову опинилася в центрі обговорень через мовне питання. Приводом стало відео з ранкової пробіжки, яке вона виклала у своїх соцмережах, додавши до нього текст іспанською мовою. Здавалося б, звичайна публікація перетворилася на привід для хвилі критики, адже чимало українських підписників сприйняли цей жест як ігнорування рідної мови та власної аудиторії.

У коментарях під дописом прихильники почали активно запитувати, чому артистка звертається до своєї аудиторії іспанською та чому не додає хоча б короткого дубляжу українською. Деякі користувачі наголосили, що не розуміють змісту послання, а отже — відчувають себе виключеними з комунікації. Частина коментаторів заявила про бажання відписатися від співачки, підкресливши, що її кар’єра й популярність сформувалися саме завдяки українському слухачу та в українському медіапросторі.

Серед реакцій під дописом — як здивування, так і різка критика:

«Чому пишете іспанською? Іспанія про вас нічого не знає».«Нічого не зрозуміло, українською би написала».«Все? Цей профіль уже на іншу аудиторію?»«Забула, де заробляла гроші?»

Утім, частина аудиторії стала на захист співачки. Дехто вважає, що мовні претензії — перебільшені й що творчі експерименти — це право артиста.

«В Україні хочуть позбутися найкращих співачок. Настя — красуня і талановита артистка, а нашому народу все не так».«Настрій — ваша зброя, не давайте йому зламатися».

Суперечки частково торкнулися й старої критики щодо того, що Каменських раніше активно використовувала російську мову, а нині переходить на іспанську. Водночас чимало шанувальників нагадують, що співачка активно працює на латиноамериканську аудиторію, тож може звертатися різними мовами.

Попри це, допис став черговим приводом для дискусій про мову публічних персон, відповідальність артистів перед українською аудиторією та нові вектори їхньої кар’єри.

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

Український економіст Борис Кушнірук висловив свою різку реакцію на нещодавнє розслідування журналістів hromadske.ua, яке виявило, як онлайн-казино Favbet змогло уникнути мобілізації своїх співробітників, забронювавши їх за допомогою низки юридичних маніпуляцій. В своєму дописі під назвою «Усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших», Кушнірук звернув увагу на одну з найбільш тривожних тенденцій в умовах війни – формування в Україні «привілейованої меншості», яка фактично може жити за іншими законами і нормами, відмінними від тих, що застосовуються до більшості громадян.

Ця ситуація стала очевидною після розслідування, в якому було з’ясовано, як компанія групи Favbet змогла отримати статус резидента спеціального економічного простору «Дія.City». Завдяки цьому статусу підприємство стало поза зоною дії мобілізаційних вимог, що дозволило йому зберегти своїх працівників від військової служби. Усе, що було потрібно для цього, – оформити одну з компаній групи як резидента «Дія.City», що дало можливість обійти державні обмеження, навіть у часи, коли країна перебуває в стані війни. Кушнірук назвав цю ситуацію «цинічною», підкреслюючи, що такий підхід свідчить про існування подвійних стандартів у державному управлінні.

Кушнірук нагадав, що ще у 2024 році тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко обіцяла скасувати подібні накази, визнавши, що такі рішення «розколюють суспільство». Проте, за словами експерта, після спаду медійної уваги все повернулося до звичного стану — і вже з липня 2024 по серпень 2025 року 20 працівників Favbet Tek отримали бронювання.

Економіст наголосив, що ще у 2022 році пропонував створити прозору систему бронювання, де критерії стратегічної важливості визначалися б урядом, а не окремими міністерствами. За його словами, це дозволило б уникнути корупційних ризиків:“Якщо компанія хоче бронювати людей — нехай платить внески: одноразово сотні тисяч гривень і щомісячно десятки тисяч за кожного заброньованого. Це чесніше, ніж домовлятися в кабінетах.”

Кушнірук саркастично додав, що Favbet, очевидно, отримала статус критично важливої структури «виключно чесним і прозорим шляхом», а пані Свириденко, яка нині очолює уряд, «напевно, просто забула» про свою гучну заяву.

“Favbet — не виняток. Таких компаній десятки. Просто вона більш публічна через бізнес, а решта користуються тими ж схемами тихо,” — підсумував економіст.

На завершення Кушнірук провів паралель із романом Джорджа Орвелла «Колгосп тварин», наголосивши, що навіть у країні, яка воює за свободу, формується новий клас привілейованих:“Ми бачимо, як панує меншість, що маніпулює іншими задля власної вигоди. Орвелл був би вражений, наскільки його алегорія актуальна й нині.”

За отриманою інформацією від нашого джерела в Офісі президента, справа, що стосується Артема Шила, колишнього радника голови Офісу президента, перейшла до судів. Особисто керує питанням щодо цього Олег Татаров, який має безпосередній зв'язок з призначенням Шила на відповідну посаду. Вже раніше у приміщенні адміністрації президента були обізнані про можливий арешт Шила з боку Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Варто зазначити, що недавно Шила звільнили з посади в департаменті контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України.

За звинуваченням Артема Шила, його підозрюють у створенні групи, яка має відношення до привласнення 94,8 мільйонів гривень коштів АТ "Укрзалізниця". Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, Шила має заплатити заставу у розмірі 30 мільйонів гривень. "Заставу у сумі 30 мільйонів гривень, визначену рішенням Вищого антикорупційного суду як альтернативу запобіжному заходу у вигляді утримання під вартою, внесено", – повідомили у Вищому антикорупційному суді в четвер.

Рішення про заставу було прийнято в контексті обвинувачень Шила, який раніше працював в Офісі президента України. Антикорупційні органи раніше розкрили діяльність організованої групи, яка заволоділа 94,8 мільйонами гривень під час закупівлі трансформаторів під час воєнного стану. Ця група була створена у 2021 році з метою контролю за фінансами "Укрзалізниці". "З червня по грудень 2022 року її лідер за допомогою своїх посадовців, які були під його впливом у "Укрзалізниці", організував відбір певних компаній як постачальників силових трансформаторів", – інформує прокуратура.

• Справа щодо Артема Шила, колишнього радника голови Офісу президента, перейшла до судів, де він підозрюється у створенні групи, причетної до привласнення значної суми коштів.

• Вищий антикорупційний суд встановив заставу для Шила у розмірі 30 мільйонів гривень, що є альтернативою утриманню його під вартою.

• Ця справа виникла у зв'язку з розкриттям діяльності організованої групи, яка заволоділа фінансами АТ "Укрзалізниця", та виявленням її лідера із прямим впливом на компанію.

• Прокуратура зазначає, що група була створена з метою контролю за фінансами "Укрзалізниці", її діяльність відбувалася в період воєнного стану.

• Шила також був звільнений з посади в Службі безпеки України, що свідчить про широкий розгалужений характер цієї справи та його важливість для влади.