Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт №13037, який передбачає посилення протидії сексуальним домаганням, дискримінації та іншим формам насильства за ознакою статі у Збройних силах України. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, «за» проголосували 274 народні депутати. Документом пропонується розширити поняття військової дисципліни та чітко закріпити обов’язок кожного військовослужбовця не допускати будь-яких проявів дискримінації, […]В Словенії активно обговорюється ситуація, пов'язана з можливим посиленням проросійських політичних сил. Дискусії почалися після появи інформації про можливе обрання Зорана Стевановича, лідера партії «Ресні.ца» («Правда»), на посаду спікера парламенту. Проте офіційні джерела не підтверджують ці повідомлення.
На даний момент посаду спікера Державних зборів Словенії обіймає Уршка Клакочар-Зупанчич, представниця «Руху Свободи», яка була призначена на цю посаду у 2022 році. У відкритих державних джерелах немає жодних вказівок на зміни в керівництві парламенту.
Зоран Стеванович, який очолює партію «Ресні.ца», позиціонує її як антиістеблішментську силу. Ця партія виникла в умовах суспільного невдоволення традиційними політичними елітами, акцентуючи увагу на критиці епідеміологічних обмежень під час пандемії COVID-19, а також на критиці державних установ і політики ЄС. Експерти характеризують «Ресні.ца» як популістський рух, що в певних аспектах збігається з євроскептичними позиціями в Європі. Зокрема, партія закликає до перегляду або скасування санкцій проти Росії, що стало приводом для активних обговорень щодо її зовнішньополітичних орієнтирів.
Незважаючи на це, «Ресні.ца» не займає провідних позицій у парламенті Словенії та не має впливу на формування урядової більшості. Український журналіст Віталій Портников у своїх коментарях звертає увагу на загальну тенденцію, що спостерігається в Європі, коли зростає вплив політичних сил, які ставлять під сумнів єдність санкційної політики ЄС щодо Росії.
Він вважає, що такі рухи можуть бути частиною більш ширшого процесу політичної фрагментації в Європейському Союзі, де окремі партії використовують критику еліти і заклики до перегляду зовнішньої політики. Портников проводить паралелі між цими тенденціями та позиціями, які раніше займали колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та чинний прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, які часто критикували санкції проти Росії та займали обережну позицію щодо підтримки України.
Фахівці зазначають, що в останні роки в Європейському Союзі спостерігається зростання правих і популістських партій, які поєднують внутрішню критику урядів з євроскептичною риторикою. Одним з основних питань залишається санкційна політика щодо Росії. Офіційно ЄС залишається єдиним у більшості своїх санкцій, проте в низці країн тривають дебати щодо їхньої ефективності та економічних наслідків.
Словенія, загалом, залишається проєвропейською державою з підтримкою ключових ініціатив ЄС, проте внутрішня політична ситуація демонструє різноманітність думок щодо зовнішньої політики стосовно Росії. Інформація про можливу зміну спікера на проросійського кандидата наразі не має офіційного підтвердження і може бути результатом певних інтерпретацій політичної діяльності.
Експерти підкреслюють, що навіть без формальних змін у владі обговорення санкцій проти Росії та зовнішньополітичного курсу залишаються важливими елементами політичного життя Європи.
