Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

Важливість розгляду нового законопроєкту про військову поліцію Верховною Радою України неможливо переоцінити. Цей документ несе в собі ряд ключових питань, які стосуються військового законодавства та правового порядку в нашій країні. Проєкт містить ряд положень, які вимагають ретельного аналізу та обговорення з усіх сторін.

Однією з центральних проблем є наявність суперечливих аспектів у тексті законопроєкту. Важливо врахувати всі можливі наслідки введення цих положень у практику. Інтереси військових, безпеки країни та прав людини мають бути враховані у кожному аспекті законодавчих змін.

Наприклад, одним із питань є забезпечення належних прав та обов'язків військовослужбовців, що може зазнати змін з введенням нового закону. Необхідно забезпечити збалансований підхід до цього питання, щоб не порушити принципи справедливості та ефективності військового управління.

Також, слід звернути увагу на можливість виникнення прогалин у правовому регулюванні певних аспектів діяльності військової поліції. Важливо забезпечити її здатність діяти в рамках закону, одночасно уникнувши можливих конфліктів з іншими військовими чи цивільними структурами влади.

Ураховуючи ці аспекти, Верховна Рада має велику відповідальність у розгляді та прийнятті законопроєкту про військову поліцію. Необхідно забезпечити відкрите обговорення та врахування всіх сторінніх думок для прийняття обґрунтованих та належних рішень щодо майбутнього військового законодавства України.

Стаття №9 законопроєкту містить норму, за якою військова поліція може «здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні кримінальних правопорушень».

Хоча в цій статті про ухильників конкретно не сказано, проте юристи, опитані ТСН, вважають, що йдеться, найімовірніше, саме про них.

У законопроєкті військовим поліцейським хочуть надати право в окремих випадках проникати в житло порушників законодавства про військову службу. А це, зокрема, й ухильники.

«У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей і майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, у випадках і на підставах, передбачених законом, проникати до житла або до іншого володіння особи з негайним повідомленням органу досудового розслідування та прокуратури», – ідеться в законопроєкті.

«З урахуванням того, що на рівні законопроєкту передбачено зміни до адміністративного кодексу, з урахуванням мети створення військової поліції, я можу припустити, що саме військова поліція буде проводити оперативно-розшукові дії щодо ухильників, які не оновили свої військово-облікові дані, не стали на військовий облік, яких оголосили в розшук і вони не з’явилися в ТЦК», – заявила адвокатка Катерина Аніщенко.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Ми спостерігаємо, що ворог намагається поповнити втрати, заводячи нові підрозділи. Також він накопичує боєкомплект і зосереджує техніку в певних районах, але її не використовує, оскільки має дефіцит цієї техніки”, — заявив Романов. За його словами, окупанти не готові використовувати техніку в боях, натомість активно проводять піхотні штурми, намагаючись зберегти техніку для інших завдань.

У зв’язку з цим, українські Сили оборони вже знищили значну кількість бойових броньованих машин ворога, що ще більше поглиблює дефіцит техніки у росіян.

Особливо напруженою залишається ситуація в районі Вовчанська, де противник не припиняє штурмувати позиції українських військ. За підтримки авіації ворог кілька разів намагався прорвати оборону, але всі ці спроби були безуспішними.

Ситуація на Куп’янщині також залишається складною. Російські війська, не змігши захопити лівобережну частину Куп’янщини до 1 листопада, продовжують кидати нові сили на цю ділянку фронту, щоб виконати завдання з окупації регіону.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив шокуючий зміст зібраного звіту, обсяг якого перевищує 250 сторінок, щодо нападів на УПЦ, її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він закликав українську владу утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який має на меті заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект є проявом мови ненависті. Напади на вірян, їхнє вигнання зі святих місць, відмова у доступі до молитовних приміщень — це абсолютно неприпустимо", — підкреслив Амстердам. Він закликав уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити поділ суспільства.

Додатково адвокат підкреслив, що УПЦ ніяк не пов'язана з Московським патріархатом, а її позиція стосовно "руського світу" вже була зазначена Блаженнішим митрополитом Київським Онуфрієм: "Ми будуємо божий мир, а не російський". Водночас, церква повністю підтримує державу Україна в обличчі російської агресії.

На додачу сьогодні Роберт Амстердам закликав Сполучені Штати підтримати Україну. "Підтримка України критично важлива для Америки. Як можна кинути людей, підвівши їх на кожному кроці? Хто повірить США після Кабула і тепер Києва?" — написав він у соцмережі.

У висновку можна зазначити наступне:

• Звіт, складений адвокатом Робертом Амстердамом, розкриває шокуючі факти нападів на Українську православну церкву (УПЦ), її церкви та священнослужителів.

• Амстердам закликає уряд України утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, оскільки вважає його проявом мови ненависті та неприпустимим для демократичного суспільства.

• Він також підкреслює, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та активно виступає за захист України від російської агресії.

• Закликає також до підтримки України з боку міжнародного співтовариства, зокрема, від Сполучених Штатів, наголошуючи на важливості підтримки країни в умовах зовнішньої загрози.

Ці висновки вказують на серйозність ситуації щодо прав церковних громадян та необхідність міжнародної підтримки для України.

Петиція до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, зареєстрована та набрала 25 тисяч голосів лише за три дні. Це свідчить про високий рівень зацікавленості громадян у питаннях реформування державного апарату та забезпеченні належного функціонування правоохоронних органів. Ініціатор петиції висловлює пропозицію щодо надання пріоритетного права на прийом на роботу в державні та комунальні установи, а також в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що подібна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, яка стосувалася мобілізації депутатів та чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці впливових телеграм-каналів. Ця петиція знаходиться на розгляді президента Зеленського вже 4,5 місяці.

Варто зазначити, що восени 2023 року українські громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, але тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про зростання зацікавленості населення у питаннях реформування влади та підвищення її ефективності.

У висновку можна зазначити, що петиція, яка стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала значну кількість голосів українських громадян лише за три дні. Це свідчить про активний інтерес громадян до питань реформування влади та підвищення ефективності роботи державних структур.

Також варто відзначити, що подібні ініціативи набирають обертів швидше та залучають більше уваги громадськості, що свідчить про зростання громадянського активізму в Україні. Важливо підкреслити значення демократичних механізмів, які дозволяють громадянам висловлювати свої погляди та впливати на прийняття важливих рішень у суспільстві.

Крім того, порівняння з іншими подібними ініціативами показує, що суспільство реагує швидше на питання, що стосуються реформування державного апарату та забезпечення належного функціонування правоохоронних органів.

Отже, активна участь громадян у петиціях є важливим кроком на шляху до покращення управління країною та зміцнення демократичних цінностей в українському суспільстві.