Київський суд зберіг рішення про позбавлення “Будинку Незалежності” статусу пам’ятки, що ставить під загрозу його збереження

Прокурор Офісу Генерального прокурора, Андрій Андрєєв, наразі займається ремонтом у двох елітних будинках, розташованих у престижному районі Конча-Заспи, кожен з яких обійшовся йому та його родині у 1,5 мільйони доларів. Проте, за цим видатком ховається цілий ланцюг подій, що викликає серйозні питання.

За даними поліції, будинки, які належать прокурору, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, незважаючи на відсутність відповідної документації. Це стимулює інтерес до того, як саме сім'я прокурора здійснила придбання цих нерухомостей, а також хто саме з його колег брав участь у цьому процесі та продовжує надавати допомогу.

Наразі кримінальне провадження стосовно цієї справи знаходиться у розгляді київської поліції. Поліцейські розслідують обставини захоплення та забудови елітними будинками території, при цьому кваліфікуючи дії прокурора за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу як шахрайство в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином.

Під час розслідування виявлено, що щодо власника дитячого оздоровчого комплексу ЗАТ "Київгума" порушено справу про банкрутство, після чого було призначено управителя, який незаконно почав відчужувати землю та недобудовані об'єкти на цій території. Цей процес був прикритий заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що борються з організованою злочинністю, який, за словами слідства, отримав у подяку за це два елітні будинки.

Незважаючи на намагання перешкодити розслідуванню, на ділянки було накладено судовий арешт, але керівництво прокуратури вирішило не клопотати про передачу майна до Агентства з питань управління непублічним майном, а натомість прокурор Андрій Андрєєв разом із дружиною почав ремонт у заарештованих будинках, висловивши вдячність друзям із Київської місцевої прокуратури.

Несподівано для прокурора, його радість від майбутнього новосілля може бути затронута діями Національного агентства з питань запобігання корупції, яке розпочало перевірку на предмет можливого незаконного збагачення. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало своє провадження за фактом незаконного збагачення та недостовірного декларування активів прокурором Андрієвим.

Отже, намічається не лише нове місце проживання, але й можливі юридичні та кримінальні проблеми, які можуть стати серйозним випробуванням для прокурора та його друзів-прокурорів.

У висновку можна зазначити наступне:

• Ситуація навколо ремонту елітних будинків у Конча-Заспі, які належать прокурору Андрієву та його родині, викликає серйозні питання та обурення у громадськості.

• Ці будинки розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, що викликає сумніви щодо легальності їх придбання та забудови.

• Кримінальне провадження стосовно цієї справи було розпочате поліцією, а також Національним агентством з питань запобігання корупції та Державним бюро розслідувань, що свідчить про серйозність ситуації.

• Політичні та корпоративні зв'язки прокурора Андрієва, які можуть використовуватися для уникнення відповідальності, також стають об'єктом уваги слідства.

• Зростаюча увага громадськості та розслідувальних органів до цієї справи свідчить про необхідність в прозорості та відповідальності у владі та судочинстві.

Отже, справа про ремонт елітних будинків у Конча-Заспі стала не лише справою про нерухомість, але й про відстоювання принципів правової держави та боротьбу з корупцією в Україні.

Київська міська прокуратура досягла важливої перемоги в судовому процесі, пов’язаному із скасуванням реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, що розташована за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). У результаті зусиль прокуратури, 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов у справі №910/5325/25. Судове рішення стало важливим кроком у боротьбі з неправомірними діями у сфері нерухомості та сприяє посиленню правопорядку в державі.

В рамках судового розгляду, було скасовано державну реєстрацію права власності на зазначену будівлю за ТОВ «Блексквад», яке мало претензії на цей об'єкт нерухомості. Крім того, визнано недійсним договір купівлі-продажу між ТОВ «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», що став основою для незаконного переходу прав на нерухомість. У результаті анульовано також реєстрацію права власності за останньою компанією.

Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.