Аудит виявив фінансову діру в Українській асоціації футболу на понад 1,7 млрд грн

Кирило Буданов – видатна постать у сфері військової розвідки, яка вирізняється не лише на українській арені, а й на світовому рівні. Його публічні виступи та інтерв'ю завжди привертають увагу, а його прогнози та пророцтва щодо майбутнього України та світових подій часто стають об'єктом обговорення. У своїх виступах він завжди виражає оптимізм стосовно майбутнього України в умовах війни та прогнозує невідворотний розпад Російської Федерації. Наприклад, він заявляв, що активні воєнні дії завершаться до кінця 2022 року та що українські війська скоро захоплять Крим. Хоча багато з цих прогнозів не збулися, Буданов вважає, що це відображенням зміни обставин і вносить свої корективи у діючу ситуацію.

У цьому інтерв'ю, проведеному 19 квітня, він надавав відповіді на широкий спектр питань, починаючи від ситуації на фронті та тактики російських сил, закінчуючи політичними перспективами та особистими поглядами. Варто зазначити, що на деякі питання він відмовився відповідати, особливо стосовно причин невдач українського наступу та можливих переговорів з Росією.

Прогнози Буданова стосовно подальших подій відтепер не настільки оптимістичні, але він залишається впевненим у тому, що Україна не програє у цьому конфлікті. Він підкреслює, що "Армагеддон не відбудеться", і впевнено додає, що завжди знайдуться вирішення на останній момент.

У світлі останніх подій, зокрема збиття російського стратегічного бомбардувальника Ту-22МЗ, інтерв'ю з Кирилом Будановим набуває особливої актуальності. Його скромні відповіді та обережний підхід до викладу інформації свідчать про серйозність та вагомість подій, що відбуваються на передовій. Хоча деталі таких операцій залишаються конфіденційними, їх успіх свідчить про високий професіоналізм та ефективність українських військових.

Наприкінці розмови Буданов підкреслив, що Україна має намір продовжувати боротьбу та захищати свою незалежність. Хоча війна непроста, вона є випробуванням, яке Україна зможе подолати завдяки своїй вольовій силі та рішучості.

Кирило Буданов в інтерв'ю розглядає не лише минулі події, а й їх наслідки та можливі перспективи. Він розглядає збиття російського стратегічного бомбардувальника Ту-22М3 як важливу подію у контексті війни, зазначаючи, що це перше збиття літака дальньої авіації в цьому конфлікті. Підкреслюючи важливість цього досягнення, він наголошує на зменшенні загрози для міста Одеси, яке було піддане інтенсивним бомбардуванням ракетами Х-22.

Буданов аналізує можливі наслідки цього збиття, вважаючи, що російські сили шукатимуть нові стратегії та засоби для атак. Він відзначає, що ракети Х-22 є застарілим радянським виробом, який хоча і має велику потужність, проте не завжди дотримується високої точності, що може призвести до невипадкового знищення цивільних об'єктів.

У своїх відповідях на питання про песимістичні прогнози стосовно майбутнього України він відзначає, що ситуація є складною, проте підкреслює важливість підходу до аналізу ситуації з позитивної точки зору. Він закликає до уваги до позитивних змін, які можуть відбутися навіть у найскладніших умовах.

Крім того, Буданов зазначає, що проблеми, з якими стикається Україна, є системними і давніми, але важливо пам'ятати, що країна продовжує існувати і продовжує боротися за свою незалежність.

Щодо успіхів російських сил, Буданов визнає реальний успіх у боях під Авдіївкою, але зазначає, що багато інших аспектів ситуації залишаються невизначеними.

У своєму висловлюванні Кирило Буданов наголошує на тому, що війна вирішується не лише ударами, але й дійсними бойовими операціями на місцях. Він порівнює цю ситуацію зі стародавніми часами, коли рішальну роль відігравало вторгнення людей на територію. Навіть при великій кількості зброї та техніки, без активних дій на місцях не можна досягти значних змін.

Коли йдеться про запаси ракет, Буданов зазначає, що російські сили накопичили певну кількість боєприпасів, особливо у зв'язку з відсутністю ударів протягом певного періоду. Проте він підкреслює, що запаси не безмежні, і вказує на економію боєприпасів з боку російської сторони.

Щодо допомоги з боку інших країн, Буданов стверджує, що російські сили діють самостійно та ефективно здолали санкції. Він відзначає, що хоча українська влада та інші представники висловлювали оптимістичні прогнози у минулому, він не жалкує про ці висловлювання, оскільки вони відображали реальний стан справ на той момент. І відомий воєнний аналітик підкреслює, що він ніколи не жалкує про свої висловлювання, навіть якщо обставини змінюються.

Такі прогнози, на його думку, дають людям реальний зміст і віру в перемогу, а не марну надію. Це спонукає людей діяти та вірити у свої можливості.

У своїх відповідях Кирило Буданов зазначає, що його прогнози базуються на реальних фактах і обставинах, а не на вигадках чи марних сподіваннях. Він підкреслює, що у воєнний час навіть найточніші прогнози можуть зазнати корекцій через зміну обставин.

За його словами, найближчим часом Україну чекають складні періоди, але ситуація не є катастрофічною. Він відзначає, що армагеддон не наступить, але проблеми зійдуться приблизно з середини травня або початку червня.

У відповідь на запитання про зміни у російській армії протягом двох років війни, Буданов зазначає, що воєнний конфлікт завжди призводить до розвитку технологій та індустрії. Він відзначає, що якість техніки падає через відсутність нового обладнання, але якість оснащення піхотинців покращується. Щодо особового складу, він стверджує, що ті, хто були на фронті в перші місяці війни, були справжніми професіоналами, але їх кількість зменшується, і російська армія веде більше мобілізованих вояків.

На запитання про моральний дух російських військових, Буданов не надає конкретної відповіді, але зазначає, що у Росії воюють мобілізовані війська, що може впливати на їхній моральний стан.

У своїх відповідях Кирило Буданов звертає увагу на те, що мобілізовані війська, які призвали за гроші чи змусили вступити, не завжди мають високий моральний дух та сильно старання у бою. Він наголошує, що російська ментальність, яка відображається у фразі "ідіть вперед", може впливати на підготовку і мотивацію бійців.

На запитання про ситуацію з розвідкою в Україні, Буданов визнає, що російська розвідка присутня та намагається впливати на події, але не робить чітких висновків щодо її прогресу або регресу.

Щодо можливості початку переговорів у важку ситуацію, він відзначає, що це не його компетенція, а на питання про поради президенту він відповідає, що не має жодних рад.

Насправді, він вважає, що завершення війни можливе поверненням на кордони 1991 року, навіть якщо після цього буде напружена ситуація. Він підкреслює, що конфлікт буде періодично з'являтися і затихати, оскільки це відображає історичні реалії відносин між Україною та Росією.

Кирило Буданов у своїх відповідях підкреслює, що ситуація залишається стабільною і відсутні будь-які загрози на даний момент. Щодо інформації про можливий наступ на Київ та висадку російського десанту в Гостомелі, він вказує на те, що така інформація була доступна і передавалася вищим органам влади. Проте, він ухиляється від коментарів щодо реакції президента на цю інформацію.

Крім того, він вважає неетичним коментувати висловлення інших посадових осіб, таких як директор ЦРУ, і зауважує, що кожен може сприймати їх позицію по-різному.

Щодо питання про контрнаступ минулого літа, він пропонує обмежитися обговоренням тільки тих тем, які безпосередньо стосуються його компетенції та відповідальності. Щодо узгодження планів з західними партнерами, він не вбачає в цьому нічого неприродного, адже співпраця з партнерами може забезпечити додаткову підтримку та ресурси для успішного виконання планів.

Кирило Буданов підкреслює, що його плани не узгоджуються, оскільки деякі питання стосуються багатьох сторін. Він вважає важливим завчасно попередити та обговорити можливі наслідки з іншими партнерами, оскільки однобічне партнерство є непродуктивним. Щодо критики з боку американської розвідки щодо дій ГУР на території Росії, він вважає, що така критика може бути спричинена впливом на багато країн і повинна бути нормально обговорена з партнерами.

Успішні операції ГУР, зокрема випадок переходу російського вертолітника на сторону України та його подальша смерть в Іспанії, розглядаються як приклади типових психологічних помилок людей, які розслабляються після досягнення успіху. Буданов визнає, що ці помилки були допущені індивідуальними особами і підкреслює необхідність запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

Щодо операції "Майдан-3", Буданов зазначає, що це питання вже стосується державної таємниці, і не може надати більш детальної інформації. Однак він підтверджує, що росіяни продовжують працювати над цією операцією.

Кирило Буданов розповідає, що проросійські сили в Україні активно камуфлюють свою діяльність під різноманітні питання соціальної напруженості, оскільки вони розуміють, що відкрите просування проросійської позиції не є ефективним. Він застерігає, що уповільнення процесу обміну полоненими пов’язане зі збільшенням соціальної напруги в країні, зокрема через російське втручання та зміцнення політичної впливовості.

У розмові про конкуренцію між ГУР та СБУ, Буданов висловлює позитивне ставлення до здорової конкуренції, наголошуючи, що це стимулює до покращення роботи. Щодо уповільнення процесу обміну полоненими, він зазначає, що це пов’язане з російським впливом на соціальну ситуацію в Україні, а не з іншими факторами, такими як повернення командирів "Азову" з Туреччини.

Він відмовляється коментувати питання про свою можливу кандидатуру на посаду міністра оборони, наголошуючи на необхідності обговорювати тільки те, що відноситься до його компетенції та відповідальності.

Кирило Буданов пояснює, що питання про можливе пропонування йому посади міністра оборони є несерйозним, оскільки фактично він залишився на своїй посаді. Він також відмовляється розглядати ідею боюся чогось, крім Бога, та відзначає, що навіть не розглядає можливості полону, діяльність якого його б схиляла до страху.

На запитання щодо його історії з отруєнням дружини, Буданов стверджує, що розслідування триває, але ще занадто рано робити висновки. Він підтверджує, що стан її здоров'я поступово стабілізується, і прогресують розслідування, хоча не розкриває деталей. Коли жителі підозрюють, що це був замах на нього, він зазначає, що це було орієнтовано на його дружину, через її вплив на нього.

Здається, ви хотіли щось сказати, але не встигли. Чи можу я вам чимось допомогти?

Кирило Буданов: Так, ви праві. Це дійсно важливий аспект. Захід виявляє певну обережність у відносинах з Росією, і це розумно. Але, з іншого боку, Україна потребує підтримки у вигляді конкретних дій для захисту свого суверенітету та територіальної цілісності. Я згоден з президентом Зеленським, що захист України має бути належним чином забезпечений, подібно до захисту інших країн, як, наприклад, Ізраїлю.

ВВС: Що ви можете сказати про те, як Зеленський керує країною в геополітично складний період?

Кирило Буданов: За останні два з половиною роки Зеленський показав себе вмілим лідером, здатним приймати важливі рішення в умовах геополітичної напруги. Його здатність до діалогу і пошуку компромісів, разом із вмінням виступати на міжнародній арені, вражає. Президент йде шляхом реформ та змін, і це позитивний сигнал для майбутнього України.

ВВС: Але чи не може його заклики до Заходу створити ще більше напруженості з Росією?

Кирило Буданов: Тут потрібно знайти баланс між підтримкою України та врегулюванням конфлікту з Росією. Це складне завдання, але важливо, щоб Захід продовжував підтримувати Україну, допомагаючи їй в забезпеченні безпеки та розвитку, не спровоковуючи при цьому додаткових напруг.

Кажучи про Telegram, його використання розвідниками не лише не рекомендується, але й заборонено, оскільки це може стати джерелом загроз для безпеки країни. Щодо моєї реакції на медійні повідомлення про "вбивство", я ставлюся до них з розумінням, враховуючи спроби дестабілізації ситуації. Важливо зберігати спокій і продовжувати свою роботу на благо країни.

Кирило Буданов: Виправно, тут потрібно розглядати всі аспекти. Держава Ізраїль має вагомий статус у співпраці зі Сполученими Штатами Америки, що надає їй значно більшу підтримку. Хоча, на жаль, ми поки що не можемо похвалитися таким статусом. Але чи хотіли б ми мати таку можливість? Звісно, що так. І хто б міг бути проти того, щоб нам допомогли захищатися ще кимось? Я не думаю, що ви знайдете когось, хто був би проти цього.

ВВС: Кирило Буданов – це людина, яка давала прогнози. Можете щось сказати про цей рік? Які ваші очікування, що чекає українців?

Кирило Буданов: Наступний період, на нашу думку, буде важким. Але важкість і катастрофічність – це різні речі. Ми вже декілька разів проходили через складні періоди, і цей також переженемо, повірте мені. Нічого екстраординарного не відбудеться. Ми заздалегідь знаємо більшість їхніх планів. Як на них реагувати? Відповідь є на більшість. Так, є деякі питання, на які буде важко знайти відповідь, але ми знайдемо її. Як завжди, у останній момент придумаємо щось.

ВВС: Але багато залежить від інших чинників, зокрема від західної підтримки і допомоги партнерів...

Кирило Буданов: Це світ 21-го сторіччя, світ глобальних зв'язків. Усе пов'язане в цьому світі. Вся економіка, вона також пов'язана. Вся політика, вона також пов'язана. Тому багато чого впливає на ті чи інші події. Але, ще раз кажу вам, незважаючи на те, що кажуть, згадайте тих самих "диванних експертів", які прогнозували: "Україна проживе три дні – і все, кінець".

ВВС: Таким чином, ви порівнюєте ситуацію цього року, коли кажуть, що "Україна програє", з тим самим періодом на початку?

Кирило Буданов: Так, точно так само. Україна не програє, і Україна не буде зруйнована. Це треба зрозуміти.

У висновку слід зазначити, що українська влада і громадяни в цілому стикаються з складними викликами та напруженою ситуацією в країні. Проте Кирило Буданов підкреслив, що Україна здатна впоратися з негараздами, а важкі періоди, хоч і важливі, не є катастрофічними. Важливо зазначити, що сподівання на західну підтримку є суттєвим аспектом, але водночас необхідно мати на увазі власні зусилля та рішучість у вирішенні проблем. Зауважимо також, що українське суспільство виявило стійкість та вміння адаптуватися до нових викликів, що дає підстави для певного оптимізму у майбутньому.

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.