Аварія біля станції метро “Видубичі”: фура зірвалася з Південного мосту

Родинні стосунки можуть бути джерелом тепла, підтримки й безпеки, але інколи саме сімейне коло стає причиною емоційного виснаження. Після розмов із окремими родичами у багатьох залишається відчуття провини, злості або спустошення. Водночас далеко не всі готові повністю обривати контакт — часто люди шукають спосіб підтримувати зв’язок без шкоди для власного психологічного стану.

Сімейні терапевти наголошують: перший і найважливіший крок — це усвідомлення власних меж. Людина має чітко розуміти, що для неї прийнятно у спілкуванні, а що викликає стрес і дискомфорт. Це можуть бути теми, які краще не обговорювати, форма спілкування або частота контактів. Встановлення таких меж — не прояв егоїзму, а необхідна умова для емоційного здоров’я.

Деякі родичі недбало ставляться до особистої інформації, розповідають її іншим або дають непрохані поради. Важливо визначити, які теми можуть стати небезпечними, і свідомо не ділитися ними. Тримайтеся нейтральних, безпечних тем, щоб зменшити внутрішню напругу.

Якщо людина не готова до складних розмов, не варто наполягати. Легке, нейтральне спілкування — це не зниження рівня стосунків, а реалістичне прийняття їхньої природи. Це допомагає зберегти контакт без конфліктів.

Якщо певні моменти роблять зустрічі важкими, варто визначити правила. Наприклад, зустрічі лише в тверезому форматі, або в публічних місцях для контролю напруження та безпеки. Чіткі правила створюють передбачуваність і відчуття безпеки.

Не обов’язково різко обривати спілкування. Можна зменшити час розмов, робити їх коротшими та обирати приємні, нейтральні теми. Такі невеликі зміни допомагають зменшити стрес і зберегти контакт.

Емоційна дистанція не означає байдужість. Це вміння брати участь у розмові, не вбираючи критику чи негатив. Психологічний буфер робить спілкування спокійнішим і передбачуваним.

Ідеального способу взаємодії не існує. Делікатні зміни у спілкуванні здатні пом’якшити шкідливу динаміку та зберегти мінімум корисних стосунків, що важливий для вашого емоційного комфорту.

17 лютого 2024 року у Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, відбудеться захоплюючий поєдинок між українським боксером Олександром Усиком, який наразі утримує титули світового чемпіона за версіями WBO, WBA, IBO та IBF, і володарем титулу WBC – Тайсоном Ф’юрі. Початково бій був запланований на 23 грудня 2023 року, але через травму, яку отримав Ф’юрі у поєдинку проти ексчемпіона UFC Френсіса Нганну 28 жовтня, він був відкладений.

Переможець цього бою стане першим абсолютним чемпіоном світу у надважкому дивізіоні в XXI столітті, підкоривши всі чотири головні титули. Останнім, хто досягав подібного, був британець Леннокс Льюіс, який у 1999 році здобув перемогу над американцем Евандером Холіфілдом в об'єднавчому бою, виборовши титули WBA, WBC та IBF; титул WBO був визнаний рівноцінним лише у 2007 році.

Наразі букмекери вважають Тайсона Ф’юрі фаворитом з коефіцієнтом перемоги 1,56, у той час як перемогу Усика оцінюють коефіцієнтом 2,50. Фанатів чекає захоплюючий спортивний бій, який може визначити нового найсильнішого у надважкому дивізіоні. Нічия визначена коефіцієнтом 21,00. Перемога Усика за очками – 2,00. Перемога Ф’юрі нокаутом – 4,50. Перемога Усика суддівським рішенням – 3,80. Дострокова перемога українця – 7,50. Будемо в очікуванні цього епічного спортивного події, яке може вписати новий розділ в історію надважкого боксу.

У висновку можна сказати, що очікуваний поєдинок між Олександром Усиком і Тайсоном Ф’юрі 17 лютого 2024 року обіцяє стати найважливішою подією у світі надважкого боксу. Бій, який відкладався через травму Ф’юрі, надзвичайно цікавить шанувальників, оскільки він вирішить, хто стане абсолютним чемпіоном світу, об'єднуючи всі чотири головні титули.

Букмекерські коефіцієнти свідчать про те, що Ф’юрі вважається фаворитом, але Усик має непоганий коефіцієнт, що робить бій непередбачуваним. Ці числа лише підсилюють інтригу та зацікавленість у фінальному результаті.

Неабияким чином, цей поєдинок також має історичне значення, оскільки переможець стане першим абсолютним чемпіоном у надважкому дивізіоні в XXI столітті, повторюючи досягнення Леннокса Льюіса. Справжній спортивний епос, який зробить цей бій незабутнім для прихильників боксу навіть на десятиліття вперед.

Україна втратила видатного політика, колишнього керівника Закарпатської та Луганської облдержадміністрацій, колишнього народного депутата та генерала Геннадія Москаля, який помер у віці 73 років. Причиною його смерті стала тяжка хвороба. За словами парламентарів, політик пішов з життя вранці 17 березня. "Після важкої хвороби помер Геннадій Москаль. Вічна пам'ять. Співчуття родині. Він займав багато державних посад, був справжнім патріотом та талановитою особистістю", — написав Княжицький у соціальних мережах. Геннадій Москаль народився 11 грудня 1959 року в селі Задубрівка Чернівецької області. Він був генерал-лейтенантом поліції, кандидатом юридичних наук та доцентом. На позачергових парламентських виборах 2007 року був обраний народним депутатом від партії "Наша Україна – Народна самооборона", у 2012 році був вдруге обраний до Верховної Ради від партії "Батьківщина". У березні 2015 року він очолив Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію. З липня 2015 по червень 2019 року він був керівником Закарпатської облдержадміністрації. Його внесок у розвиток держави та його патріотизм завжди будуть пам'ятатися та шануватися.

Українська політична сцена зазнала втрати у зв'язку із смертю Геннадія Москаля — відомого політика та громадського діяча. Він відзначався своїм патріотизмом та активною громадською позицією. За свою кар'єру він обіймав численні посади, включаючи керівництво облдержадміністраціями. Смерть Москаля стала великою втратою для української політики та суспільства в цілому. Його служба і внесок у розвиток країни завжди будуть пам'ятатися та вшановуватися.

Кабінет Міністрів затвердив новий формат військово-облікового документа, який починає діяти з 18 травня, одночасно із набранням чинності законом про мобілізацію. Документи, видані до 16 травня, залишатимуться дійсними до моменту отримання нових.

Згідно з новим порядком, військово-обліковий документ підтверджує належність власника до виконання військового обов'язку і видається призовникам, військовозобов'язаним або резервістам. Це стосується навіть тих громадян, які були виключені з військового обліку відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримували цей документ до набрання чинності постановою Кабміну від 16 травня №559.

Новий військово-обліковий документ буде виданий навіть тим, хто раніше був визнаний непридатним до військової служби або досяг граничного віку перебування в запасі. Для таких осіб документ не вилучається, а в ньому фіксуються дані про виключення з військового обліку.

Документ в електронному вигляді буде містити такі дані: дату народження, прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, військове звання, спеціальність, результати військово-лікарської комісії та інформацію про відстрочку від мобілізації. Ці дані формуватимуться через інтернет-ресурси, зокрема електронний кабінет призовника, веб-портал державних електронних послуг або портал Дія.

Номер та дата видачі нового військово-облікового документа будуть заноситися до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день його видачі.

Запровадження нового формату військово-облікового документа Кабінетом Міністрів України з 18 травня є важливим кроком у реформуванні системи військового обліку. Основні нововведення полягають у створенні електронного військово-облікового документа, який включає детальну інформацію про особу, що виконує військовий обов'язок, зокрема дані про військове звання, спеціальність, результати медичної комісії та відстрочку від мобілізації.

Це спрощує процес обліку та дозволяє швидше й ефективніше управляти мобілізаційними ресурсами. Новий порядок забезпечує актуальність і доступність даних через інтеграцію з електронними ресурсами, такими як портал Дія, що є значним кроком вперед у цифровізації державних послуг.

Документи, видані до 16 травня, залишаються дійсними до отримання нових, що забезпечує безперервність і стабільність в обліку військовозобов'язаних та резервістів. Важливо також, що новий документ буде виданий навіть тим, хто раніше був визнаний непридатним до військової служби, що гарантує повноту обліку і правову визначеність для всіх категорій громадян.

Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо одного з найбільших фінансових скандалів в історії України, продовжила активну підприємницьку діяльність на території країни навіть після націоналізації банку. Її бізнес до початку повномасштабної війни також мав контакти з російським ринком, що викликало додаткову увагу аналітиків та громадськості до її діяльності.

Судові документи у Великій Британії підтверджують, що у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 мільярда доларів США. Це сталося через механізм видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. За версією слідства та судових рішень, зазначені кредити мали ознаки неринкових операцій і фактично слугували інструментом для переміщення коштів з банку в приватні структури.

У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.