Аварія біля станції метро “Видубичі”: фура зірвалася з Південного мосту

Прізвисько Черняка: від заголовків до бізнесу в Росії

Останні тижні не припиняють обговорювати ім’я горілчаного магната Євгена Черняка, а ще його сина Олександра. Звинувачення в співпраці з державою-агресором лише підсилюють інтерес ЗМІ та громадськості. Від тиску на бізнес до зв'язків у Росії – розслідування розкривають все більше деталей.

Таким чином, Черняки продовжували зберігати вплив на російський сервіс з продажу автомобілів Carprice через посередників щонайменше до січня 2023 року. Детальні дані російських реєстрів розкривають більше інформації. Виявляється, що кіпрська компанія Черняка-молодшого є засновником трьох фірм, зареєстрованих у Москві – ООО «Селаникар» (яка є юридичною особою згаданого вище Carprice), ООО «Картех» та ООО «Автограф» (остання ліквідована в травні 2022 року). Дивно, що Черняк-молодший також потрапив у справу, в якій йде мова про його батька, якого українські спецслужби підозрюють у праці на агресора. Спеціальний сайт Міністерства внутрішніх справ вказує, що він оголошений у розшук як особа, яка ухиляється від слідства. Знайти його виявиться дуже складно, адже подорожі є справжнім захопленням Олександра Черняка. За допомогою Instagram його дружини, Діани Євдокимової, можна виявити, що Новий 2024 рік подружжя святкувало у теплих краях біля моря. У грудні 2023-го родина встигла відвідати Австрію та Венецію. Усього минулий рік був для них надзвичайно насиченим подорожами. Вони відвідали різноманітні країни від Кенії до Ісландії, і, звичайно ж, не обійшли стороною Дубай. Тут Діана Євдокимова часто фотографується, переважно в дорогих місцях, таких як штучний острів Пальма Джумейра та готель на острові Bluewaters, де розташоване найбільше колесо огляду в світі. Напередодні вторгнення Росії в Україну Черняк із дружиною святкували День Валентина на яхті в Перській затоці з видом на відомий готель Burj Al Arab. Але найбільше вражає те, що Черняк з дружиною літають по всім цим розкішним місцям на власному літаку. Для нас це дуже важливо.

Дружина Олександра Черняка також привертає увагу, і, на жаль, тут також є сліди російського впливу. Батько Діани, генерал міліції Володимир Євдокимов, працював у правоохоронних органах і досяг вершин кар'єри, очоливши МВС за часів керівництва Юрієм Луценком і, згодом, Арсеном Аваковим. Проте є одна цікава деталь: з 2004 по 2005 рік Євдокимов працював радником в Посольстві України в Росії. Саме з цього часу експерти та громадські організації почали підозрювати, що Євдокимов міг бути завербований Федеральною службою безпеки РФ. У 2014 році організація "Правий сектор" закликала тодішнього президента звільнити Євдокимова з МВС через його проросійські погляди та навіть його зв'язки з деякими сепаратистами Донбасу. Його також звинувачували у тому, що, за його прямим дорученням, був застрелений член "Правого сектора" Олександр Музичко, відомий як Сашко Білий. Після відставки Євдокимова МВС навіть проводило офіційну перевірку цих обвинувачень, але результати залишилися невідомими. В той період ЗМІ активно писали про батька дружини Олександра Черняка, пов'язуючи його з кримінальним світом Донбасу та кришуванням бандитизму на Луганщині, де він працював протягом певного часу. Через цей період також стало відомо, що криміналітет нагородив Євдокимова яхтою "Marquis 690" завдовжки 23 метри, яка була пришвартована в Криму, але залишилася там після анексії. У 2020 році знову згадали про Володимира Євдокимова та його темне минуле, прогнозуючи йому місце в МВС, куди недавно був призначений міністр Денис Монастирський. Депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський визнавав, що репутація Євдокимова "з душком", звертаючи увагу на його "небезпечні зв'язки" з кримінальним світом Луганщини. Для нас це дуже важливо.

На своїй сторінці в Instagram дружина Олександра Черняка не демонструє свого батька. Але з радістю хвалиться своєю матір'ю, з якою разом, вдягнуті у найпрестижніші сумки у світі — Birkin, подорожують Європою. Ось, наприклад, Діана з матір'ю на аеропортовому терміналі у Ніцці всього за два місяці після того, як її батька, Володимира Євдокимова, звільнили з МВС. Важко зрозуміти, як особа, яка присвятила усе своє життя службі в міліції, навіть у високих посадах, може заробити на приватний літак, яхту та безперервні подорожі для своєї дружини та дочки? І головне, чому СБУ не провела перевірку щодо можливого вербування Володимира Євдокимова російськими спецслужбами, коли в 2020 році розмовлялося про його можливе повернення до МВС України? Це питання наростає, і, на жаль, має прямий зв'язок з російським слідом. Це стосується і історії з сином Євгена Черняка, Олександром, і з родиною Діани Євдокимової, яка у 2020 році віддала світ дитині, синові горілчаного магната. Для нас це дуже важливо.

У вищезгаданій статті розкривається комплексна проблема з питань впливу російських спецслужб на ключових посадах в Україні та їх вплив на бізнес та особисте життя впливових осіб. Використання соціальних мереж для демонстрації розкішного способу життя відомих осіб викликає запитання щодо джерел їхнього доходу та можливого сполучення з кримінальним світом. Через недостатню перевірку осіб, які займають важливі посади, можуть виникати серйозні загрози для національної безпеки України. Такі висновки вимагають серйозного розгляду та вжиття відповідних заходів з боку влади для захисту інтересів країни та її громадян.

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.

Радник мера Маріуполя, Михайло Андрющенко, повідомив, що Російська Федерація намагається відкрити залізничний маршрут в окупованій території, і це може стати реальністю вже до травня. Про це в коментарі для "24 каналу" розповів радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

Він зауважив, що противник не будує маршрут з нуля, а використовує існуючі шляхи для поліпшення логістики. Наприклад, до початку вторгнення на Донбас існувала дорога, яка з’єднувала Маріуполь, Москву і Санкт-Петербург.

Окупанти зайнялися будівництвом залізниці на захопленій території, яка має з’єднати Росію з Кримським півостровом. Вони шукають полегшення у логістиці, сподіваючись на покращення життя.

Радник мера Маріуполя додав, що будівельні роботи наближаються до завершення. Росія має велику кількість ресурсів, людей і техніки, які працюють над проєктом цілодобово. З високою ймовірністю до травня залізниця буде готова до експлуатації.

Проте, окупанти не будували ділянку дороги з нуля, вони лише відновлюють зруйноване 2014 року. "Вони не всю залізницю будують, а добудовують окремі ділянки. Непридатні для експлуатації частини вони або замінюють, або перебудовують", — заявив Петро Андрющенко.

Таке сполучення між Росією та Україною надасть ворогові перевагу у військовій логістиці, збільшить обсяг військових ресурсів на фронті. ЗС РФ зможуть швидше доставляти боєкомплекти на лінію фронту Донецької області. Це створює серйозну загрозу для безпеки національних сил оборони.

Загалом, важливо вжити заходів, щоб унеможливити будівництво цієї залізниці, оскільки вона може стати значним загрозою для національної безпеки України на фронті боротьби за свою територіальну цілісність.

20 березня ми отримали повідомлення про те, що Російська Федерація продовжує будівництво залізниці на окупованих територіях, але зазнає певних труднощів. Представниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк зазначила, що ворог вкладає значні економічні зусилля у спорудження альтернативної ділянки дороги через захоплені регіони, але здійснити її вчасно не вдається.

Це свідчить про те, що спроби Росії зі зміцнення та розширення транспортної інфраструктури на окупованих територіях стикаються зі значними труднощами і перешкодами. Такі проблеми можуть виникати через різні фактори, включаючи технічні труднощі, економічні обмеження та опозицію з боку міжнародної спільноти.

Це також підкреслює, що українська влада та міжнародні партнери повинні продовжувати свою працю щодо забезпечення санкційного тиску та ізоляції Росії від світового співтовариства, щоб уникнути успіху її агресивних дій та подальшого порушення територіальної цілісності України.

Не дивлячись на зусилля Росії, важливо залишатися бджолиними та готовими до будь-яких можливих випробувань, щоб захистити територіальну цілісність України та забезпечити мир та стабільність в регіоні.

У висновках можна зазначити наступне:

• Російська Федерація продовжує будівництво залізниці на окупованих територіях, але стикається з певними проблемами і труднощами.

• Спроби Росії зі зміцнення та розширення транспортної інфраструктури на окупованих територіях свідчать про її наміри подальшого впливу на регіон.

• Українська влада та міжнародні партнери мають продовжувати працювати над забезпеченням санкційного тиску та ізоляції Росії від світового співтовариства.

• Важливо залишатися бджолиними та готовими до будь-яких можливих випробувань, щоб захистити територіальну цілісність України та забезпечити мир та стабільність в регіоні.