Аварія на Бориспільському шосе: пасажира вантажівки вирізали з салону

Заступниця керівника відділу Київської митниці Тетяна Овдієнко опинилася під пильним оком громадськості після того, як її декларація про майновий стан потрапила в поле зору антикорупційних медіа. У документах зазначено, що посадовиця отримала значні грошові подарунки, суми яких майже зрівнялися з офіційним річним доходом її родини. Це викликало низку запитань щодо прозорості таких фінансових операцій, оскільки значна частина цих коштів не є відомою громадськості.

Крім цього, в декларації Тетяни Овдієнко вказано наявність нерухомості в Борисполі, Київська область. Однак цей об'єкт заслуговує на особливу увагу: квартира площею 42,6 м² була придбана за 200 тисяч гривень у вересні 2017 року, що значно нижче за ринкову вартість подібного житла на той час. Формально власницею є сама Тетяна Овдієнко, проте право проживати в квартирі також мають її чоловік, Олександр Сердюк, та син.

Чоловік декларантки володіє одразу трьома земельними ділянками в селі Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області. Усі вони куплені 20 лютого 2023 року:

дві ділянки площею 5,65 га кожна (задекларована вартість — по 155 тис. грн);

одна ділянка площею 1,4 га (38 тис. грн).Загалом ідеться про понад 12 гектарів землі. У документі вказано, що земля приносить дохід через оренду, але немає детальної інформації про її фактичне використання чи врожайність. Це важливий момент, бо такі площі часто оформлюють не для «городу», а як актив.

Із рухомого майна сім’я декларує лише один автомобіль — Toyota Camry 2016 року випуску. За даними декларації, авто було придбане 4 січня 2022 року чоловіком чиновниці за 170 тис. грн. Це заявлена вартість угоди.

Сукупний офіційний дохід родини за 2024 рік становить 241 тис. грн.Основний дохід — зарплата чоловіка у держпідприємстві «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”»: 114 тис. грн на рік. Додатково він отримав 26 тис. грн за здачу майна в оренду (ТОВ «Агрікор Холдинг») та ще 16 тис. грн зарплати за сумісництвом у ТОВ «Агро-Картель».

І саме на цьому фоні виникає те, що привернуло увагу антикорупційних журналістів: готівкові «подарунки».

Тетяна Овдієнко задекларувала 40 тис. грн подарунку від свого батька, Володимира Борисовича Овдієнка.

Її чоловік задекларував 35 тис. грн подарунку від свого батька, Івана Михайловича Сердюка.

Разом — 75 тис. грн «подарованих коштів» від родичів. Ці гроші — майже третина від загального задекларованого доходу сім’ї за рік і, зауважимо, перевищують офіційний особистий дохід самої чиновниці. Саме ця пропорція викликає питання в антикорупційників: наскільки економічно реалістично, що батьки дарують десятки тисяч гривень готівкою в умовах війни, і чи не є це способом легалізувати сторонні надходження.

Ще один нюанс — ліквідні активи. У декларації вказано не лише нерухомість і землю, а й наявність істотних грошових запасів у родини. Це важливо з точки зору антикорупційного аналізу, тому що на фоні скромних задекларованих доходів утримання житла, землі понад 12 гектарів і авто бізнес-класу виглядає фінансово напруженим без додаткових джерел. Саме тому журналісти та антикорупційні ініціативи говорять про ймовірні «приховані доходи» або використання родичів як формальних дарувальників.

Тетяна Овдієнко — не топ-політик національного рівня, а чиновниця митниці. Але саме митниця — одна з найчутливіших до корупції ланок держави під час війни: це і контроль потоків товарів, і специфіка ухилення від податків, і контрабанда. Будь-яка невідповідність способу життя доходам у таких посадовців цікавить і суспільство, і правоохоронців.

Формально подарунки від батьків можна декларувати і це не заборонено. Проблема починається там, де «подарунок» стає інструментом, щоб пояснити походження готівки, яка не виглядає співмірною офіційній зарплаті. Особливо коли мова не тільки про кеш, а й про землю в десятки гектарів і авто бізнес-класу, куплене незадовго до або під час повномасштабної війни.

На тлі загального тиску на корупцію в держсекторі й тренду на перевірку статків посадовців (у т.ч. через воєнний стан і суспільний запит на прозорість) такі декларації стають не просто формальністю, а потенційним приводом для перевірок активів родини.

У Верховній Раді України оголошено про створення нового підкомітету з питань деколонізації, як повідомила пресслужба парламенту. Новоутвореним підкомітетом очолив депутат від об’єднання "Справедливість" (колишній член фракції "Голос") Роман Лозинський, який також є першим заступником голови Комітету з питань організації державної влади. Згідно з оголошенням, до компетенції підкомітету входить виконання законодавчих норм, спрямованих на деколонізацію, а також розгляд питань найменування та перейменування населених пунктів і районів. Прийняття рішення про створення підкомітету відбулося після аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій, а також рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Створення нового підкомітету з питань деколонізації у Верховній Раді України є важливим кроком у реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та збереження культурної спадщини країни. Рішення про створення підкомітету було ухвалено на підставі аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій та врахування рекомендацій від Українського інституту національної пам'яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Робота підкомітету спрямована на впровадження законодавчих змін, що сприятимуть перейменуванню населених пунктів та районів, а також на вирішення питань, пов'язаних із деколонізацією та відновленням історичних найменувань, що відповідають національним та культурним цінностям України.

Президент Зеленський у рамках стратегії стимулювання внутрішнього ринку та підтримки вітчизняних виробників анонсував нову програму українського кешбеку. Згідно з інформацією від Forbes, ця програма, під назвою «Купуй українське», передбачає часткове повернення коштів громадянам України за покупку вітчизняних товарів.

Очікується, що програма національного кешбеку розпочне свою роботу вже у цьому році. Її мета — стимулювати споживання внутрішнього виробництва та підтримати розвиток українських компаній. Держава планує зробити все можливе, щоб зберегти та розвинути українські підприємства, роблячи акцент на споживання вітчизняних товарів.

В рамках програми покупці зможуть отримувати повернення частини коштів на спеціальну карту за придбання визначених товарів та послуг, вироблених в Україні. Технічні та фінансові параметри програми наразі у розробці з метою її успішного запуску у найближчий час.

Уряд уже прийняв постанову щодо популяризації товарів українського виробництва, зокрема підтримку бренду «Зроблено в Україні». Про джерела фінансування програми кешбеку не було надано докладної інформації, проте прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на важливості збільшення споживання вітчизняної продукції в контексті подолання наслідків війни та відновлення економіки України.

Український кешбековий проект "Купуй українське", який анонсував президент Зеленський, є важливим кроком у підтримці вітчизняного виробництва та стимулюванні внутрішнього ринку. Ця програма передбачає часткове повернення коштів громадянам за покупку українських товарів і послуг, що сприятиме підвищенню споживання внутрішнього виробництва та підтримці розвитку місцевих компаній.

Наразі уряд працює над технічними та фінансовими параметрами програми з метою її успішного запуску. Важливою складовою є підтримка уряду у популяризації вітчизняних товарів та бренду "Зроблено в Україні".

Зазначено, що поповнення внутрішнього ринку українською продукцією допоможе країні подолати наслідки війни та стати більш конкурентоздатною на міжнародній арені. Такі ініціативи сприяють зближенню громадян зі своєю країною та сприяють її економічному зростанню.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

В інтерв’ю видання танкіст ЗСУ з позивним «Закон» визнав, що російські безпілотники залишаються «величезною загрозою» для «Абрамсів». Від ударів бронетехніку не рятує навіть встановлені на ній засоби РЕБ.

Утім, за словами українця, БПЛА – це не єдина небезпека, з якою стикаються американські бронемашини. «Абрамси» являють собою “легку мішень” для зброї, яка часто використовується в бою, зокрема для протитанкових ракет і ракетних установок.

«Закон» зазначив, що “Абрамси” здатні “витримувати попадання”. Водночас він підкреслив, що танки гостро потребують посилення захисту, зокрема динамічних систем, таких як ARAT-1 або радянський аналог «Контакт-1».

Ще однією проблемою залишається кількість машин. США поставили ЗСУ всього 31 «Абрамс», з яких щонайменше десять уже було знищено, тому вони не можуть використовуватися як танки прориву, а відіграють допоміжну роль для підтримки і посилення оборонних позицій, звертає увагу Business Insider.