Четвер, 23 Липня, 2026

У Києві змінився підрядник для будівництва метро на Виноградар

Важливі новини

Напруга в небі: білоруські гелікоптери помічені поблизу українського кордону

У суботу, 2 травня, біля північного кордону України спостерігалася...

За два роки кількість кримінальних справ щодо наркотиків серед військових зросла у 8 разів

У 2024 році в Україні за незаконний обіг наркотичних речовин засуджено 1 571 військовослужбовця. Це найвищий показник з початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомив професор кафедри права та публічного управління Університету Короля Данила Микола Карчевський під час VIII Київського полілогу у Верховному Суді. Абсолютна більшість справ — за статтею 309 Кримінального кодексу України (незаконне виробництво, […]

Колишній дипломат з України висланий з Угорщини: його підозрюють у шпигунстві

Угорська контррозвідка затримала в Будапешті громадянина України за підозрою у шпигунстві. Про це повідомив журналіст Віталій Глагола з посиланням на місцеві ЗМІ. Інцидент стався в центрі угорської столиці. За свідченнями очевидців, спецслужби зупинили білий автомобіль, витягли з нього чоловіка та силоміць вивезли у невідомому напрямку. Затриманим виявився колишній український дипломат, який вже тривалий час перебував […]

Туреччина готова сприяти переговорам між Україною та Росією: посол Джелял розкрив деталі співпраці

Туреччина залишається ключовим стратегічним партнером для України в контексті...

Міноборони змінює правила бронювання працівників ОПК: акцент на безпеку та конфіденційність

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Цей проект є довгоочікуваним для киян, особливо для мешканців густонаселеного району Виноградар, який давно потребує покращення транспортного сполучення з центром міста. Розширення метрополітену не лише покращить мобільність громадян, але й сприятиме розвантаженню наземного транспорту, що позитивно вплине на екологічну ситуацію в місті.

У Києві, як і раніше, хочуть витратити на будівництво метро майже 14 млрд гривень.

ТОВ “Група компаній Автострада” зобов’язалася завершити проєкт до 30 грудня 2026 року за умови стабільного фінансування.

Нагадаємо, у грудні метрополітен через суд розірвав договір із попереднім підрядником через зрив термінів будівництва. Нові станції метро “Мостицька” і “Проспект Правди” почали будувати 2019 року й обіцяли відкрити в грудні 2021 року.

Останні новини