Авіаудар по Краматорську: серед поранених – діти

Ірпінський міський суд Київської області дедалі частіше згадується в професійному середовищі не як незалежний орган правосуддя, а як структура, де, за твердженнями співрозмовників серед юристів, сформувався комерціалізований підхід до ухвалення рішень. У неофіційних обговореннях цей суд описують як майданчик для «вирішення питань», де результат нібито може бути визначений наперед.

За словами представників юридичної спільноти, мова йде про вибудувану модель роботи з мінімальною публічністю та прогнозованими строками розгляду справ. Такий формат, як стверджують джерела, приваблює клієнтів, які очікують не змагального процесу, а конкретного підсумку. У професійних колах це характеризують як «сервісний» підхід, що суперечить самій ідеї судочинства.

За інформацією з юридичних кіл Київської області, розцінки в Ірпінському суді суттєво зросли. Якщо раніше подібні суми асоціювалися переважно з апеляційними інстанціями, то нині суд першої інстанції впевнено працює за тими самими тарифами. Комплексна послуга «під ключ» може коштувати клієнту до 50 тисяч доларів США. У випадках, коли для досягнення потрібного результату необхідне залучення прокуратури — наприклад, для пропуску процесуальних строків, допущення помилок у матеріалах, подання формально слабкої позиції або повної бездіяльності, — вартість питання, за словами джерел, подвоюється.

Організацію цього «фаст-суду для обраних» співрозмовники пов’язують із суддею Ірпінського суду Шестопаловою Яною Володимирівною. Саме їй приписують роль координатора схеми та залучення менш досвідчених суддів для виконання технічних рішень. З боку прокуратури, за наявною інформацією, до обслуговування клієнтів залучені окремі представники Київської обласної прокуратури. Зокрема, згадується заступник прокурора області Ігор Грабець — посадовець, який роками утримується на одній і тій самій позиції, уникаючи публічності, але, як стверджують джерела, забезпечуючи стабільну роботу «без зайвого шуму».

Витоки цієї моделі, за словами співрозмовників, ведуть до колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Саме за його каденції, стверджують джерела, було вибудувано та відпрацьовано механізм, який дозволив «закрити» кримінальні справи щодо нього самого та близького оточення, зокрема за епізодами про створення організованої злочинної групи. Після цього схема була поставлена на потік і запропонована ширшому колу клієнтів. При цьому Карплюк, за словами співрозмовників, демонструє впевненість у наявності надійного політичного прикриття на центральному рівні.

На цьому тлі особливо показовою виглядає багаторічна відсутність реакції з боку Київської обласної прокуратури. Попри численні сигнали, Ірпінський суд продовжує працювати з фактично відкритим «прайс-листом» на судові рішення, а прокуратура в цій системі виступає не контролером, а частиною механізму. Відкрите питання полягає в тому, чи зверне нове керівництво обласної прокуратури на чолі з Русланом Кравченком увагу на цей бізнес, чи ж «фаст-суд» і надалі спокійно обслуговуватиме клієнтів, прикриваючись війною та загальною управлінською турбулентністю.

Історія Ірпінського суду — це не поодинокий скандал, а ілюстрація системної деградації правосуддя. Коли суд і прокуратура зливаються в єдиний комерційний механізм, верховенство права перетворюється на фікцію, а розмови про судову реформу втрачають будь-який зміст. Поки цей ринок судових рішень існує безкарно, довіра суспільства до правової системи продовжуватиме руйнуватися.

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.

12 жовтня в Україні очікується суттєве потепління, яке принесе поліпшення погодних умов. Після кількох дощових і прохолодних днів температура повітря підвищиться, а опади стануть менш інтенсивними. На більшій частині території країни не буде дощів, а замість цього можна очікувати сонячні прояснення. В західних областях неділя буде хмарною, але з періодичними проясненнями. Локальні дощі пройдуть лише на окремих територіях. Температура вдень коливатиметься в межах +11…+13 °C, а на Закарпатті, завдяки більшому впливу теплих повітряних мас, температура підвищиться до +16 °C.

Північні регіони України також звільняться від дощів. Вдень тут буде хмарно з проясненнями, а температура повітря досягне +11…+14 °C. У центральних та східних областях також варто очікувати поліпшення погодних умов: зменшення кількості опадів і підвищення температури до комфортних значень.

На сході також мінлива хмарність із проясненнями і без істотних опадів; температури складуть близько +13…+15 °C. Центральна частина матиме хмарну погоду з перемінними проясненнями, +11…+13 °C вдень. На півдні місцями пройдуть невеликі дощі, повітря прогріється до +14…+16 °C.

Загалом погода відповідатиме типовому осінньому фоні — без сильних похолодань або екстремальних явищ, проте в регіонах із місцевими опадами варто мати під рукою дощовик або парасольку.

Трагедія, що сталася 11 квітня, вразила не лише серця українців, а й порушила енергетичну стабільність регіону. Теплоелектростанція, яка є не лише символом енергетичної могутності, але й життєво важливим джерелом електроенергії для Київської, Черкаської та Житомирської областей, опинилася під ударом російської агресії.

Голова наглядової ради Центренерго, Андрій Гота, підтвердив, що працівники станції залишилися в цілості та безпеці, але сама електростанція понесла неймовірні збитки через велику пожежу, що спалахнула в турбінному цеху внаслідок атаки.

Внаслідок цього надзвичайного події ПАТ Центренерго втратило 100% потужності генерації, що створює надзвичайно складні умови для забезпечення електроенергії регіону.

Мер міста Українки, Олександр Туренко, закликав місцевих мешканців до обережності та готовності, радячи робити запаси води та заряджати усі електронні пристрої.

Тривають невтомні зусилля з гасіння пожежі та відновлення роботи енергетичного об’єкта. Адже Трипільська ТЕС не просто енергетична споруда — це важлива ланка у системі енергопостачання регіону, на яку розраховується мільйони людей.

Ця трагедія ще раз підкреслює важливість безпеки енергетичних об’єктів та необхідність посилення заходів для захисту від зовнішніх загроз.

У результаті російського удару Трипільська теплоелектростанція в Київській області була повністю зруйнована, що призвело до великої пожежі та втрати 100% потужності генерації електроенергії. Ця трагедія стала серйозним ударом для енергетичної системи регіону, порушивши енергетичну стабільність та поставивши під загрозу електропостачання мільйонів людей. Необхідно негайно звернути увагу на заходи безпеки енергетичних об'єктів та посилити заходи для захисту від подібних загроз у майбутньому.