Авітаміноз: Як вчасно розпізнати дефіцит вітамінів і відновити здоров’я

Київська міська прокуратура повідомила про підозру відомій українській інстаграм-блогерці у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. За даними слідства, протягом 2018–2022 років блогерка, яка була зареєстрована як фізична особа-підприємець, отримала доходи на загальну суму понад 58 мільйонів гривень, однак не сплатила податки з цих надходжень. Внаслідок цього державний бюджет недоотримав близько 10,5 мільйона гривень податку на прибуток та майже 900 тисяч гривень військового збору.

Прокуратура зазначає, що дії підозрюваної кваліфіковані як умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах, що є особливо тяжким злочином у податковій сфері. Розслідування проводить Державна податкова служба у взаємодії з правоохоронними органами для встановлення всіх фактів, підтвердження обсягів доходів та визначення конкретних механізмів ухилення від сплати податків.

Блогерка оперативно відреагувала на публікації і записала відеозвернення, у якому назвала повідомлення про підозру «політизованою медіа-атакою» та спробою дискредитації. Вона заявила, що під час перебування в Україні вела діяльність офіційно як ФОП третьої групи і не отримувала претензій від фіскальних органів, а її ФОП нібито було закрито на початку 2023 року, що, за її словами, неможливо зробити без погашення усіх зобов’язань. Блогерка також повідомила про блокування її банківських рахунків і доступу до державного застосунку у 2022 році.

У публічних матеріалах прокуратури й інших ЗМІ додають, що розслідування містить також посилання на поведінку публічної особи в перші дні повномасштабного вторгнення та її публічні висловлювання, які слідство вважає релевантними контексту справи; ці публікації наводяться як частина загальної аргументації слідчих щодо відкриття провадження. Водночас до завершення досудового розслідування та винесення судового рішення всі факти залишаються предметом перевірки, а будь-які остаточні висновки має робити лише суд.

Поки що справа набирає суспільного резонансу: частина медіа працює з інформацією пресслужби прокуратури, інша частина звертає увагу на слова самої блогерки й вимагає від правоохоронних органів якнайшвидшого оприлюднення документальних підстав підозри. Юристи нагадують, що під час розслідування фігурантці гарантується право на захист і на подання доказів у свою користь, а журналісти — обов’язок збалансовано висвітлювати й позицію слідства, і позицію підозрюваної.

Як розвиватиметься справа далі, залежить від результатів досудового розслідування та процесуальної роботи сторін. Якщо прокуратура чи БЕБ опублікують додаткові матеріали або блогерка надасть документи, що спростовують висунуті твердження, ці дані виплинуть у відкритих реєстрах і офіційних повідомленнях. Поки ж у публічному полі поєднуються дві лінії — офіційні звинувачення правоохоронців і наполягання самої Стужук на її правовій невинуватості, тож остаточну крапку в цій історії поставить суд.

У світлі закликів до української влади щодо більшої прозорості у веденні інформаційної політики щодо подій на передовій, стає очевидним, що наша країна потребує більш відкритого підходу до військових подій. Справді, як зазначив керівник Центру глобальної взаємодії США при Державному департаменті Джеймс Рубін, прозорість є ключовим елементом будь-якої демократичної системи, особливо у сфері інформування громадськості про ситуацію на полі бою.

Важливо зазначити, що демократичні цінності, якими Україна керується, диктують необхідність чесного та відкритого повідомлення про події, які відбуваються у зоні конфлікту. Це дасть можливість якнайбільш повно і об'єктивно оцінити ситуацію, а також забезпечить кращий розуміння з боку наших союзників.

У світлі цього, слід підкреслити, що маючи вільний доступ до інформації, яка відображає реальний стан речей на передовій, Україна має шанс зміцнити свої партнерські відносини з іншими державами та отримати більшу підтримку у вирішенні важливих питань на міжнародному рівні.

Отже, відкритість та прозорість у наданні інформації про події на полі бою – це не просто необхідність, але й важлива складова успішного ведення війни та досягнення перемоги.

Отже, висновки з цієї статті наголошують на важливості відкритості та прозорості в інформуванні про події на передовій. Зазначається, що Україна повинна бути більш відвертою у наданні інформації про перебіг війни, щоб забезпечити краще розуміння ситуації і отримати більшу підтримку від союзників. Такий підхід сприятиме підвищенню довіри до України на міжнародному рівні та сприятиме зміцненню її партнерських відносин з іншими країнами. У світлі цього важливо зрозуміти, що прозорість та відкритість у наданні інформації є не лише елементом стратегії управління війною, але й проявом демократичних цінностей, які Україна відстоює на міжнародній арені.

Під час судового засідання, що стосувалося обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які свідчать про потенційний ризик впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження. Прокурор заявив, що у матеріалах слідства є приватні листування, в яких Молчанова нібито обговорювала публікації на одному з відомих новинних ресурсів — сайті «Апостроф.Медіа». За його словами, Молчанова також дала згоду на вихід цих публікацій, що вказує на спроби формувати медійну картину подій на свій розсуд.

Одним із ключових моментів, на які звернув увагу прокурор, став інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався змін у розслідуванні. За попередніми даними, цей документ міг бути використаний для маніпуляцій, зокрема для впливу на хід слідства чи на публічну думку. Прокурор наголосив, що такі дії підозрюваних можуть значно ускладнити об'єктивне розслідування та призвести до спроби втручання у правосуддя через контроль над інформацією.

САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.