Австралійський виробник зброї цікавиться входом на український ринок з антидроновими комплексами

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Коваленко пояснив, що система електромереж працює як послідовний ланцюг, і, якщо одна з ланок виходить із ладу, це може призвести до перевантаження і пошкодження обладнання на підстанціях або електростанціях.

Він також нагадав, що зазвичай обсяги генерації вдається коригувати за допомогою ТЕС і ТЕЦ, але влітку обстріли істотно пошкодили теплову генерацію, тому для маневрування використовуються інші об’єкти.

На запитання, чи вимикатимуть світло щоразу за загрози ракетних обстрілів, Коваленко відповів, що такі заходи вживатимуться, коли це необхідно для безпеки енергосистеми.

Російські війська, здійснюючи систематичні хімічні атаки на українських військових, насаджують страх та нестабільність на передовій. Згідно з дослідженням журналістів видання The Telegraph, на різних ділянках фронту українські захисники постійно стикаються з нападами безпілотників, які розпилюють отруйні гази та інші хімічні речовини на їхні позиції. Використання таких засобів, як CS або хлоробензальмалононітрил, є порушенням Конвенції про хімічну зброю. За словами командира української розвідгрупи, ситуація настільки загострюється, що майже щодня їхні позиції піддаються атакам гранатами, що містять газ. Це, хоча не завжди летально, все ж сіє паніку серед бійців та примушує їх відступати, надаючи перевагу противнику. Свідчення інших українських солдатів підтверджують постійні атаки хімічними засобами, які зараз вимагають від них постійного носіння протигазів. Експерти підтверджують використання різних хімічних речовин, включаючи сльозогінний газ та інші отруйні сполуки. Інциденти цього роду стають все більш загостреними, і російські війська навіть використовують такі смертельні речовини, як ціанід водню, який був застосований під час Першої світової війни. Ці атаки, заборонені міжнародними угодами, становлять серйозну загрозу для життя та здоров'я українських військових, а також місцевого населення на тимчасово окупованих територіях. Українські військові офіційно документували 626 випадків хімічних атак з боку Росії з початку повномасштабного вторгнення. Проте, деякі експерти вважають, що ця цифра значно занижена. "На жаль, у поточній ситуації причини смертей багатьох українських солдатів адекватно не розслідуються. Просто їх занадто багато", — вказує Ребека Мачоровська. Хімічні атаки стали нормою, і тепер українські військові отримують спеціальну підготовку для подібних ситуацій. Навчальні матеріали, надані The Telegraph, описують атаку на українські позиції біля Бахмута наприкінці минулого року. "Російські безпілотники скинули три хімічні гранати, ймовірно, наповнені CS, безпосередньо на їхні позиції. Коли солдати намагалися втекти, їх атакували снарядами та безпілотниками, скидаючи звичайні гранати. Навчальний посібник радить солдатам залишатися на місці та терпіти перші кілька хвилин впливу сльозогінного газу замість того, щоб тікати зі своїх бойових позицій. Після перших кількох хвилин впливу, дія газу стає менш інтенсивною", — йдеться у матеріалі.

Українські військові, не зважаючи на свою відданість та мужність, стикаються з серйозними труднощами у забезпеченні та використанні засобів захисту. Не всім бійцям надаються протигази, що робить їх уразливими перед хімічними атаками ворога. Більшість доступних протигазів є застарілими, виготовленими ще в радянські часи, тому їхня ефективність у протистоянні сучасним хімічним загрозам обмежена.

За даними Генерального штабу Збройних Сил України, російські війська значно збільшили використання боєприпасів із отруйними хімічними речовинами на фронті. З моменту початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 626 випадків подібних атак, з яких 51 припадає на січень 2024 року. Експерти аналітичної компанії ISW вважають, що Росія систематично застосовує хімічну зброю з декількох причин, включаючи залякування та деморалізацію українських військ, а також порушення міжнародного права.

З останніх звітів відомо, що окупаційні сили навіть почали використовувати гранати РГ-ВО з хлорацетофеноном, що є одним з типів сльозогінного газу, для придушення масових протестів та заворушень на окупованих територіях. Ці нові методи підтверджують безжальність та безглуздість ворога, який намагається за допомогою хімічних засобів перекрити волю українського народу та зламати відчайний опір військових.

У висновку можна зазначити, що ситуація з використанням хімічної зброї на території України стає все більш загостреною. Російські війська систематично здійснюють хімічні атаки проти українських військових, порушуючи міжнародні норми та стандарти. Українські захисники стикаються з серйозними проблемами у забезпеченні засобів захисту, таких як застарілі протигази та недостатнє їхнє виділення. Високий рівень використання хімічної зброї Росією свідчить про цілеспрямовану стратегію залякування та деморалізації українських військових, а також порушення міжнародного права. У зв'язку з цим, вирішення проблеми хімічних атак вимагає комплексного підходу та міжнародної співпраці для забезпечення ефективного захисту та покарання винних у порушеннях.

15 грудня 2025 року припадає на понеділок і є 349-м днем у році, що робить його завершальною частиною календарного циклу перед святковими зимовими днями. Ця дата поєднує офіційні, церковні, світові та народні традиції, а також низку заборон і рекомендацій, яких дотримувалися наші предки, вірячи в їхню користь для здоров’я, праці та врожаю. День має багатошаровий характер: він одночасно відзначається як професійне свято, є частиною міжнародних ініціатив і пов’язаний із спостереженнями за природою в народному календарі.

В Україні 15 грудня святкують День працівників суду — професійне свято, покликане підкреслити важливість роботи суддів і працівників правової системи. Це нагода вшанувати тих, хто забезпечує верховенство права, справедливість та довіру громадян до інститутів правосуддя. Святкування супроводжується урочистими заходами, нагородженням відзначених працівників та обговоренням сучасних викликів у сфері правозастосування.

Церковний календар сьогодні вшановує святителя Стефана Сурозького та інших кримських святих. За старим стилем, яким нині не користується ПЦУ, цього дня згадували пророка Авакума. Віряни традиційно звертаються до святого Стефана з молитвами про зцілення та укріплення у вірі.

У світі 15 грудня відзначають Міжнародний день чаю — свято, присвячене популярному напою, який має багатовікову історію та уособлює культурні традиції десятків народів. У цей день проводять тематичні ярмарки, фестивалі, чайні церемонії та майстер-класи з приготування різних сортів чаю. Окрім того, сьогодні відзначають День Заменгофа — на честь Людвіка Заменгофа, творця міжнародної мови есперанто, яку він задумав як інструмент для простого і доступного спілкування людей з різних країн. Серед інших міжнародних дат — День кексів, День перлів і День отаку.

У народному календарі 15 грудня має давні погодні прикмети. Вважалося, що замерзлі вікна віщують рясний овочевий урожай, а велика кількість снігу — добрий рік для зернових. Потепління у цей день сприймали як знак ранньої весни. Якщо ворони та граки збиралися у великі зграї, це означало наближення негоди. Через традиційні грудневі морози люди намагалися зайвий раз не виходити з дому, займаючись прибиранням, рукоділлям і підготовкою господарства до зими. У садах розвішували годівниці для птахів, і їхня велика кількість вважалася доброю прикметою.

Народні заборони цього дня передусім стосувалися скарг. Наші предки вірили, що скарги на здоров’я, нестачу грошей чи погоду лише погіршують ситуацію. Не рекомендували також вирушати на риболовлю — для цього дата вважалася невдалою.