Автострахування в Україні подорожчало у 2 рази після ухвалення нового закону

Українські Військово-Морські Сили (ВМС) підтвердили, що вони здійснили удар по кораблю "Комуна" у Севастополі, розташованому на окупованій території Криму. Цей крок відображає важливий момент у стратегії України щодо контролю ситуації в регіоні, а також надсилає Росії повідомлення про неприйнятність її окупаційних дій.

Речник ВМС Збройних Сил України, Дмитро Плетенчук, підтвердив, що корабель "Комуна" отримав удар, який призвів до його непридатності для виконання бойових завдань. "Сьогодні в Криму українські ВМС завдали удару черговому кораблю зі складу ЧФ РФ "Комуна". Щодо характеру пошкоджень проводиться верифікація, проте корабель тепер не може виконувати свої завдання", — зазначив Плетенчук.

Він підкреслив, що подібні атаки будуть продовжуватися, поки росіяни не припинять свої окупаційні дії або не залишать Крим. Вранці 21 квітня в Севастополі, який тимчасово перебуває під окупацією, пролунав вибух. Місцеві телеграм-канали повідомили про рух пожежних машин по північній стороні міста.

Представник окупаційної влади Севастополя, Михайло Развожаєв, заявив, що атака протикорабельною ракетою на одне з суден на північній стороні була відбита, але внаслідок осколків ракети виникло невелике загоряння, яке було оперативно ліквідовано.

Тим не менше, телеграм-канал "Крымский ветер", посилаючись на місцевого мешканця, повідомив, що удар міг бути завданий рятувальному судну "Коммуна" у Сухарній бухті. Це судно є найстарішим у флоті Російської Федерації, введене в експлуатацію ще у 1915 році, і воно продовжувало виконувати бойові завдання.

Нагадаємо, що після полудня 21 квітня російські окупанти здійснили ракетний удар по Одещині, в результаті чого постраждали щонайменше четверо людей. Вибухова хвиля та уламки від балістичних ракет пошкодили приватні будинки, серед постраждалих — троє чоловіків і одна жінка.

У вищезгаданій статті відображено актуальні події, пов'язані з ударом по кораблю "Комуна" у Севастополі, що перебуває під окупацією на території Криму. Дії українських Військово-Морських Сил відображають рішучість України контролювати ситуацію в регіоні та висилають сигнал Росії щодо неприйнятності окупаційних дій.

Події також свідчать про важливість збереження військової готовності та реагування на загрози з боку окупантів. Удар по кораблю "Комуна" є частиною стратегії зі стримування російської агресії та захисту національних інтересів.

Невідкладна реакція на інциденти, зокрема ракетний удар по Одещині, що призвів до постраждань серед мирного населення, свідчить про необхідність міжнародного співробітництва у підтримці територіальної цілісності та безпеки України.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Єгор Перелигін, генеральний директор української гірничодобувної компанії UMCC Titanium, зазначає, що українські літієві родовища наразі не готові до розробки. Серед основних проблем – висока собівартість видобутку через шахтний спосіб розробки, а також неконкурентоспроможна ціна на електроенергію.

“Собівартість видобутку в Україні значно перевищує аналогічні показники в Австралії, Аргентині, Чилі чи Китаї”, – пояснює Перелигін. Крім того, будівництво шахт і гірничо-збагачувальних комбінатів вимагає сотень мільйонів доларів інвестицій, а спорудження електрохімічного заводу – близько мільярда доларів.

Одним із найперспективніших українських родовищ літію вважалося Шевченківське родовище на Донеччині. Однак через війну його розробка стала неможливою: фронт підійшов впритул, і російські війська продовжують наступати. Навіть за сприятливих умов собівартість видобутку залишалася б надзвичайно високою.

Навіть якщо вирішити внутрішні проблеми, Україна стикається з жорсткою конкуренцією на світовому ринку. За словами Перелигіна, зараз спостерігається профіцит літію, спричинений надлишком продукції та технологічним домінуванням Китаю.

“Китайські компанії готові працювати у збиток, щоб витіснити конкурентів. Наступні 2-3 роки ціни на літій залишаться низькими”, – прогнозує експерт.

Українська теза “приходьте до нас, у нас є літій” виглядає некоректною, стверджує Перелигін. Родовища не підготовлені, а економічні показники не дозволяють конкурувати з іншими країнами.

Проблема також полягає у відсутності чіткої стратегії розвитку літієвої галузі. Без значних інвестицій, технологічних рішень та конкурентоспроможної інфраструктури Україна ризикує залишитися осторонь глобального “літієвого буму”.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли відбудеться легалізація криптовалют – у фінансовій системі відбудеться досить значний відтік капіталу з банківського сектору, на криптовалюту”, – зазначив Новак.

За його словами, відтік грошей може відбутися з кількох причин. Одна з них – це можливість отримати значно більший дохід, в разі успішної гри на коливаннях вартості криптовалюти, ніж по депозитах у банках.

“По-друге, для, скажімо, багатої частини українського суспільства, особливо тих, хто пов’язаний з політикою, важливо приховати свої капітали, статки. І найлегше це зробити через криптовалюту. І пояснити свої статки тим, що колись я дуже гарно і вправно грав на криптовалюті”, – зазначив Новак.

Співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка зазначила, що легалізація криптовалют в Україні матиме й свої переваги для української економіки. Зокрема, за її словами, такий крок забезпечить більшу прозорість для інвесторів та користувачів криптовалют, що дозволить здійснювати операції в рамках чітких правових норм, не наражаючи себе на регуляторні ризики.

Окрім того, на думку Олени Сосєдки, офіційне визнання крипти створить сприятливі умови для притоку міжнародних інвестицій, які є надзвичайно важливими для розвитку української економіки, а також надасть поштовх для розвитку інноваційних фінансових технологій. Зокрема, це сприятиме розвитку блокчейн-платформ, а також дозволить уряду краще контролювати транзакції та оподаткування в цьому секторі.

На думку фінтехексперта, додатково важливою є роль криптовалют у стимулюванні малого і середнього бізнесу, оскільки багато компаній зможуть здійснювати операції з використанням криптоактивів, обходячи складнощі банківських процедур. Це підвищить гнучкість і швидкість фінансових операцій.

Водночас Олена Сосєдка додала, що для того щоб уникнути незаконних транзакцій, таких як відмивання коштів чи фінансування тероризму, необхідно впровадити чіткі механізми контролю за криптовалютними ринками.

“Легалізація криптовалют в Україні — це надзвичайно важливий крок, який відкриває нову еру в розвитку фінансової системи країни”, – резюмувала фінтехексперт.