Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

Журналісти проекту «СтопКор» виявили унікальний випадок порушення екологічних та адміністративних норм на території Карпатського національного природного парку. У самому серці Карпат, серед незайманих природних ландшафтів, розташувався ресторан, який функціонує без жодних дозвільних документів, порушуючи правила, що регулюють використання земель заповідної зони. На момент візиту журналістів заклад був повністю заповнений відвідувачами, у закритому приміщенні звучала музика, а від кухні чувся запах приготованого м’яса. Туристи вільно замовляли алкоголь, проте цікавим фактом було відсутність чеків — оплата проводилась лише через банківські картки, що викликає додаткові запитання щодо фінансової прозорості діяльності ресторану.

Під час розслідування з’ясувалося, що земля, на якій знаходиться ресторан, орендується ФОП Василем Васильчуком, який, згідно з інформацією з відкритих джерел, є братом дружини одного з впливових місцевих бізнесменів. Це відкриття ставить під сумнів законність та прозорість орендних відносин, адже території природного парку мають особливий статус і використання їх для комерційних цілей, без дотримання екологічних норм і процедури оформлення дозвільних документів, є серйозним порушенням.

Редакція звернулась до податкової служби — у відповіді, яку цитують журналісти, вказано, що у цього підприємця немає дозволів на роздрібну торгівлю алкоголем. Автори розслідування також наголошують, що офіційних погоджень на роботу закладу в межах нацпарку не знайдено, а адміністрація Карпатського НПП на телефонні та письмові запити не відреагувала.

За інформацією Міндовкілля, територія Карпатського національного парку поділена на чотири зони, і лише незначна частина парку відведена під стаціонарну рекреацію; навіть у ній розміщення закладів відбувається за жорстких умов і лише як допоміжна інфраструктура з офіційним погодженням. У матеріалі розслідувачів наголошують, що повноформатна ресторанна діяльність у заборонених зонах парку суперечить нормам Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (статті 16 і 21).

Журналісти закликають контролюючі органи перевірити факти й підтвердити або спростувати наявність дозволів, законність оренди та дотримання екологічних вимог. У розслідуванні також вказано на ризики суміжної діяльності: поєднання лісопромислових підприємств родини й закладів харчування у гірській зоні може створювати корупційні та екологічні загрози для парку і місцевої громади.

Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, питання технологічного забезпечення фронту стає одним із ключових для обороноздатності держави. Сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічного протистояння, де саме дрони виконують функції розвідки, коригування вогню, логістики та навіть безпосереднього ураження цілей. Нестача цих засобів суттєво впливає на ефективність бойових дій та безпеку військових підрозділів.

Безпілотні літальні апарати дозволяють оперативно отримувати розвідувальну інформацію без ризику для життя особового складу. Завдяки їм командування може швидко реагувати на зміни ситуації на полі бою, виявляти пересування техніки противника та коригувати артилерійський вогонь із високою точністю. Коли кількість таких пристроїв обмежена, знижується швидкість прийняття рішень і підвищуються ризики помилок.

Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.

Західні аналітики тривожно попереджають про приготування Росією нового етапу наступу на північ Харківської області. Згідно їхніх висновків, російські війська, ймовірно, зосереджують свої резерви з метою створення Північного угруповання, наближеного до запланованої кінцевої чисельності. Звідома інформація від американського Інституту вивчення війни свідчить, що ці дії спрямовані на підготовку до подальшого наступу на північному напрямку області. Ця ситуація нараховує нових та напружених викликів для оборонної стратегії та мобілізації ресурсів з метою забезпечення безпеки та стабільності на території області.

Аналіз інституту показує, що російське командування, швидше за все, очікує на відповідний момент для активізації наступальних операцій та переходу до другої фази, адже їхні плани передбачають угруповання від 50 до 70 тисяч осіб. Очікується, що після захоплення Вовчанська російські сили розпочнуть другу фазу операції на північному напрямку, хоча українські контратаки можуть змусити їх здійснити ще один хвилюючий наступ для завершення цієї операції.

Наразі російські війська намагаються створити “буферну зону” на північ Харківської області та рухаються в межах досяжності ствольної артилерії Харкова. Однак щодо мети другої фази операції залишаються певні невизначеності, чи мають російські сили більш амбіційні стратегічні плани. Аналітики зазначають, що навіть при максимальній чисельності угруповання, російські сили відчуватимуть нестачу живої сили для успішного захоплення міста Харкова.

Щодо обстановки на фронті, за інформацією Генштабу, російські війська продовжують активні дії на Харківському напрямку. Українські війська успішно відбили шість з шести ворожих атак і тримають оборонні рубежі на Куп’янському напрямку. Опоненти також безуспішно намагаються покращити своє тактичне положення в районах М’ясожарівки та Новоєгорівки. Загалом, рівень штурмових дій на цьому напрямку зросла до 14, і половина з них була відбита українськими силами, ще сім тривають.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські втрати в цьому наступі перевищили у вісім разів втрати України.

Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) взяв важливе рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це є другим за рахунком зменшенням цієї ставки, що свідчить про стратегічну лінію центрального банку на підтримку економічного зростання та контролю інфляції. Голова НБУ, Андрій Пишний, пояснив цей крок, вказавши на послаблення тиску на ціни та зниження ризиків отримання міжнародної фінансової допомоги. Він також підкреслив, що такий курс дозволить підтримати кредитування та сприяти відновленню економіки, не ставлячи під загрозу цінову та фінансову стабільність.

Попереднє зменшення облікової ставки відбулося 15 березня 2024 року на 0,5% річних. Пишний також відзначив зниження темпів інфляції від 4,3% у лютому до 3,2% у березні, що є позитивним сигналом для економіки. Зате прогнози щодо ВВП на 2024 рік були переглянуті вниз, з 3,6% до 3,0%, через загрози з боку Росії на енергетичні та інші інфраструктурні об'єкти.

Пишний відзначив п'ять актуальних військових ризиків для економіки, включаючи додаткові бюджетні потреби для обороноздатності, пошкодження інфраструктури, обмеження зовнішньоторговельних операцій та інші. Ці ризики можуть стати перешкодою для економічного зростання та спровокувати коливання на фінансових ринках.

Сьогоднішнє рішення Нацбанку про зниження облікової ставки матиме два ключові наслідки. По-перше, це спровокує новий раунд зниження процентних ставок за депозитами населення, що підтверджується даними останніх подій. Вже після попереднього зниження облікової ставки 15 березня 2024 року річна прибутковість за гривневими депозитами вже знизилася. Це може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами та інвестицій.

Другим наслідком буде підтримка кредитування та відновлення економіки, що сприятиме розвитку реального сектора та стимулюватиме підприємницьку активність. Однак необхідно уважно враховувати ризики, пов'язані з геополітичною нестабільністю та можливими зовнішніми шоками, які можуть вплинути на економіку країни.

Варто пам'ятати, що розрахунки процентних ставок, які здаються відображенням можливих прибутків, насправді не відображають справжньої картини, оскільки до них застосовуються податки. Банки знімають 19,5% податків, що включає 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Отже, реальна прибутковість, наприклад, за 12-місячним вкладенням, складає лише 11,25% річних, що незначно перевищує поточний рівень інфляції.

По-друге, можна впевнено стверджувати, що зниження облікової ставки Національного банку вплине на валютний ринок та курс гривні. Це вже стало закономірністю: чим менше люди та підприємства заробляють на своїх вкладах у гривнях, тим активніше вони займаються спекулятивними операціями з доларом. Це призводить до коливань курсу гривні відносно долара та збільшення валютних продажів Національного банку з його золотовалютних резервів. Це підтверджується практикою: з 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара з 38,69 гривні до 39,47 гривні. За ті ж п'ять тижнів обсяг продажу долара з резервів зросла на 69%, з $1,7 мільярда до $2,9 мільярда. Це особливо значущо, особливо з урахуванням нерівномірного виділення міжнародної допомоги Україні.

У висновку слід відзначити, що зниження облікової ставки Національного банку України (НБУ) на 1% річних відображає стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зниження інфляційних тисків. Це рішення має два основних наслідки. По-перше, це може спровокувати подальше зниження процентних ставок за гривневими депозитами, що може вплинути на рішення громадян щодо управління своїми фінансами. По-друге, зниження облікової ставки призведе до посилення тиску на валютний ринок та збільшення валютних продажів НБУ з його резервів, що може вплинути на курс гривні. Враховуючи ці аспекти, важливо продовжувати моніторити розвиток ситуації на фінансових ринках та приймати відповідні заходи для забезпечення стабільності фінансової системи та економічного зростання України.