Багатство Порошенка в лютий 2024 перевищує його доходи за весь попередній 2021 рік

У Києві стався потужний вибух, який серйозно потряс столицю. Інцидент стався в одному з житлових районів, де вибухова хвиля пошкодила не лише будівлі, але й завдала шкоди багатьом інфраструктурним об'єктам. За попередніми даними, вибух спричинив численні пошкодження на вулицях, руйнуючи вікна в будинках та автомобілях, а також спричинив великі затори через блокування доріг. Влада вже оголосила надзвичайний стан і активно працює над ліквідацією наслідків.

За словами представників правоохоронних органів, наразі ведеться розслідування, але перші оцінки свідчать, що вибух був результатом терористичного акту або диверсії. Місто переживає важкі часи, але служби екстреної допомоги працюють без зупину, рятуючи людей і ліквідуючи наслідки. Місцеві жителі активно реагують на ситуацію, організовуючи допомогу постраждалим, надаючи першу медичну допомогу та забезпечуючи потреби тих, хто залишився без даху над головою.

Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Бюджет-2025: без реальних потреб армії, бізнесу та українців – тільки популізм і захмарні зарплати для своїх. У Верховній Раді таки ухвалили головний фінансовий документ на наступний рік – з командою «Розумної політики» його не підтримували! За тисячу днів повномасштабної агресії влада могла навчитися жити в умовах війни та ухвалювати рішення, які справді відповідають потребам воюючої країни. Цей бюджет мав стати фінансовою основою для держави, але насправді він не має відповідей на ключові виклики! Там не враховані нагальні потреби фронту, економіки та бізнесу, наших людей, які тримають державу в тилу» , – написав політик у телеграм-каналі.

Разумков обурювався, що жодна поправка опозиційних фракцій, які пропонували збільшити витрати на підтримку військових, медиків і вчителів, не була прийнята монобільшістю. При цьому в документі збереглися захмарні зарплати чиновників, витрати на телемарафон і драконівські податки для простих громадян.

«Жодної пропозиції народних депутатів не було враховано. Жодна правка про додаткове фінансування військових, про підтримку педагогів, медиків, переселенців не була підтримана. Зате залишилися захмарні зарплати чиновникам, телемарафон, популізм у вигляді «національного кешбеку»! А окремий абсурд – це те, що цей бюджет зверстано з урахуванням очікуваних надходжень від підняття податків, що досі не підписав президент! «Приурочувати» ухвалення такого документа до 1000 днів боротьби українців – це неповага до людей, і просто ганьба!» , – обурився він.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з новим підходом, європейці фінансують українські державні контракти з українськими виробниками зброї на виробництво устаткування для ЗСУ, включно з ракетами великої дальності та безпілотниками, які можуть завдавати ураження по території Росії. Київ вказує партнерам, з якими компаніями працювати і купувати озброєння, а європейці самостійно перевіряють виробників, перш ніж погоджуватися на угоди.

Україна все ще покладатиметься на західних партнерів щодо передової зброї, наприклад, у ракетах для Patriot. Але чиновники кажуть, що новий підхід дасть змогу Києву отримати зброю швидше і в більшій кількості, ніж чекати, поки буде виготовлено європейську зброю. Україна може це зробити, бо зараз через недостатнє фінансування її збройова промисловість працює набагато нижче рівня своєї виробничої потужності. За деякими оцінками – на 30%.

Прихильники цього підходу кажуть, що українські оборонні компанії здатні виробляти багато систем швидше і дешевше за західних постачальників. Українські компанії також адаптують обладнання більш конкретно до постійно мінливих потреб країни, одночасно зміцнюючи її оборонну промисловість на майбутнє.