Четвер, 5 Червня, 2025

Балтійська співдружність: Франція та Німеччина у суперечці про військове розміщення в Україні

Важливі новини

Сибіга про ракетну атаку РФ: “Це відповідь військового злочинця”

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Сибіга наголосив, що Росія продовжує свою агресивну політику, і закликав міжнародну спільноту до рішучих дій:

“Це справжня відповідь військового злочинця Путіна всім, хто останнім часом телефонував і відвідував його. Нам потрібен мир через силу, а не умиротворення,” – написав міністр у соцмережі X.

За даними Повітряних сил України, атака розпочалася о 05:42 ранку. В небі було зафіксовано щонайменше 45 ракет, включно з “Калібрами” та “Кинджалами”. Цілі російських ударів включали Київ, Одесу, Кривий Ріг, Кропивницький, а також інші регіони України, такі як Миколаївщина, Житомирщина, Хмельниччина, Полтавщина та Чернігівщина.

В Міненерго заявили, що РФ атакувала критичну інфраструктуру, зокрема об’єкти генерації та передачі електроенергії. Через це оператор системи передачі змушений був запровадити режим екстрених відключень.

Президент Володимир Зеленський раніше застерігав про можливість нових масованих ударів з боку РФ, які спрямовані на підрив енергосистеми та морального духу українців. Масована атака 17 листопада стала черговим підтвердженням цього сценарію.

Ворог активізував атаки в ключових районах

Ключові елементи військового обліку:

Згідно з інформацією Генштабу Збройних сил України, за минулу добу зафіксовано 126 бойових зіткнень, які супроводжувалися трьома ракетними ударами, 52 авіаційними атаками та майже трьома тисячами обстрілів позицій українських військ. Особливо активні дії розгорнулися на Куп’янському напрямку, де російські війська здійснили п’ять атак на укріплення українських захисників, але всі штурми були успішно відбиті.

Напрямки активних бойових дій

Нарощення активності на Покровському та Курахівському напрямках

Інтенсивність боїв залишається високою на Покровському напрямку, де окупанти здійснили 36 штурмових і наступальних дій, зберігаючи велику активність у районах Сухої Балки, Миролюбівки, Миколаївки, Лисівки, Новогродівки та Селидового.

На Курахівському напрямку було зафіксовано 48 бойових зіткнень, де українські захисники протистояли атакам ворога поблизу Острівського, Ільїнки, Новоселидівки, Кремінної Балки та інших населених пунктів.

Також на Времівському напрямку зафіксовано дві спроби російських військ прорватися до Трудового, проте жодна з них не принесла окупантам успіху.

Оцінка ситуації

Зважаючи на зростання інтенсивності бойових дій, українські воїни продовжують відбивати атаки ворога, не дозволяючи йому закріпитися на нових позиціях. Однак загроза подальших обстрілів та авіаударів залишається високою, що створює додаткові виклики для оборони та мирного населення на сході країни.

Українського штовхальника ядра Романа Кокошка дискваліфіковано на 22 місяці

Український легкоатлет Роман Кокошко отримав 22-місячну дискваліфікацію за недотримання антидопінгових вимог. Відповідне рішення оприлюднила незалежна організація Athletics Integrity Unit (AIU), яка здійснює контроль за дотриманням допінгових правил у світовій легкій атлетиці. Підставою для такого покарання стали три пропущені позазмагальні допінг-контролі у 2024 році. Відповідно до правил AIU, це прирівнюється до порушення антидопінгових правил. Кокошка було […]

Держрибагентство втратило контроль над тисячами гідроспоруд

Близько 2,7 тисячі гідротехнічних споруд — гребель, водозабірних систем та водоводів — перебувають на балансі одного з державних підприємств, підпорядкованих Держрибагентству. Однак лише 374 з них внесені до реєстру речових прав на нерухоме майно. Така ситуація створює серйозні ризики: частина об’єктів фактично залишається без обліку, а отже — під загрозою неправомірного використання або втрати. НАЗК […]

Реакція на скорочення західної допомоги: що чекає українських громадян у новому податковому пакеті?

За інформацією, що надійшла від нашого джерела в Офісі Президента, виявлено, що західні партнери виступають проти збільшення видатків на Збройні Сили України (ЗСУ) і вимагають збереження статус-кво щодо виплат військовим. Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) також заявив про можливе припинення своїх програм в Україні у разі збільшення витрат у бюджеті. У зв'язку з цим уряд готує новий пакет податків для українців, щоб уникнути дефіциту через скорочення фінансування з боку західних країн.

Зокрема, планується введення наступних податків:

0,1% військового збору з прибутку підприємств і доходів ФОП;1,5% від вартості дорогоцінних металів;30% від вартості ювелірних виробів;10% від вартості рухомого майна. Також розглядаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та введення інших податкових заходів.Однак, навіть за умови введення цих нових податків, вони не зможуть повністю покрити всі додаткові потреби бюджету. Оцінка показує, що загальний фіскальний ефект від запланованих заходів становитиме лише близько 40 мільярдів гривень. Тому розглядається питання підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

У висновках можна зазначити наступне:

Західні партнери виступають проти збільшення видатків на Збройні Сили України і вимагають обмеження виплат військовим.МВФ попереджає про можливе припинення програм в Україні у разі збільшення видатків у бюджеті.Кабінет Міністрів готує новий пакет податків для українців, щоб компенсувати втрати через скорочення західної допомоги.Нові податки будуть застосовуватися до різних видів доходів і майна, а також розглядається можливість підвищення основних податків, таких як ПДВ і військовий збір.Навіть за умови введення нових податків, вони не зможуть повністю покрити додаткові потреби бюджету, тому розглядається інше податкове навантаження.Уряд змушений шукати альтернативні джерела фінансування для оборони та інших потреб країни через зменшення зовнішньої допомоги та вимоги міжнародних кредиторів.

Балтійсько-французька ініціатива: розміщення західних військ в Україні

Президент Франції Еммануель Макрон висунув імовірність введення іноземних військ на територію України, що викликало суперечку з Берліном та іншими столицями Європи. Франція намагається створити альянс країн, готових надати підтримку Україні, зокрема у сфері розмінування. Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне зустрівся з колегами з країн Балтії та України, де підтримав ідею про можливе військове допомогти Києву. Він наголосив на важливості незалежного вирішення питань допомоги Україні та підкреслив, що це не може бути визначено Росією.

Балтійські міністри висловили підтримку Франції, вважаючи її підхід “нестандартним”. Проте, варто зауважити, що не всі країни Європи підтримують ідею розміщення військ в Україні, зокрема Німеччина, Чехія та Польща відкидають такі плани.

Україна потребує допомоги в артилерійських боєприпасах, щоб зупинити агресивні дії Росії. Франція висловлює готовність надати цю допомогу та не виключає можливості відправлення військ на територію України. Балтійські країни, які знаходяться під загрозою російської агресії, сприймають цю ідею більш позитивно.

«Немає варіантів, окрім одного». Ми маємо встановити червоні лінії для Росії, а не для нас самих. Жоден вид підтримки України не може бути виключений. Нам необхідно продовжувати надавати Україні підтримку там, де вона найбільш потрібна», — заявив він.

Навіть за тими часів, коли Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні, вона зазнає значного тиску через свою небажаність відправити до Києва крилаті ракети великої дальності Taurus з-за страху спровокувати Москву. У п’ятницю Кулеба відкрито висловив свою позицію щодо цієї стриманості. «Мені особисто дуже набрид… страх ескалації», — заявив він. «Наша проблема полягає в тому, що в нас все ще є люди, які думають про цю війну через страх перед ескалацією». Кулеба продовжив: «Якої ескалації ви боїтеся? Що ще має статися з Україною, щоб ви зрозуміли, що цей страх марний? Чого ви очікуєте від Путіна? Ну, я послав танки, але я не послав ракети або війська, то, може, ти будеш мені приємнішим, ніж іншим?» Не так Путін думає, не так він ставиться до Європи».

У вищезгаданій статті висвітлено ключові позиції щодо підтримки України в контексті її конфлікту з Росією. Відзначається важливість встановлення чітких червоних ліній для дій Росії та посилення підтримки України у всіх форматах. Ці позиції висловлені представниками Франції та України, а також відзначено протиріччя у відношенні до цих питань у Німеччини.

Підкреслюється, що, незважаючи на тиск та обмеження, Україна продовжує боротьбу за свої права та безпеку. Зазначається необхідність дії без страху перед можливою ескалацією конфлікту та активізація підтримки країни в умовах загострення ситуації на сході України.

Усі ці аспекти свідчать про значущість міжнародної спільноти у підтримці України в її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет, а також показують складність політичної ситуації в Європі в контексті відносин з Російською Федерацією.

Останні новини