Вівторок, 2 Червня, 2026

Переговори з Угорщиною про права меншин перенесені

Важливі новини

Росія вдарила по Україні 270 «Шахедами» і 10 ракетами під час переговорів Зеленського й Трампа

У ніч переговорів президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом Росія здійснила одну з наймасованіших атак з початку року. По території України було запущено 270 ударних безпілотників «Шахед» та 10 ракет різного типу. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити 230 дронів та 6 ракет, зокрема «Іскандери» та Х-101. Водночас 4 ракети й […]

Стрілянина в Києві: нові подробиці та розслідування

У Києві триває слідство стосовно жахливої стрілянини, внаслідок якої...

Єгор Фірсов: «Ці дрони не глушаться. Їх бояться всі»

На фронті — новий король. Це не танк, не артилерія і не жива сила. Це дрон на оптоволокні — технологічний звір, який змінює правила гри. Він не боїться радіоперешкод, не “глушиться”, не зникає зі зв’язку. Сьогодні це найнебезпечніша зброя поля бою. Таку реальність окреслює військовослужбовець ЗСУ Єгор Фірсов, який прямо з передової розповідає: війна знову […]

Санкції проти стратегічного активу: Мін’юст вимагає передачі акцій до держави

Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо стягнення активів російського підприємця Станіслава Гамзалова у дохід держави. Предметом справи стали 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», одного з найбільших українських виробників залізничного рухомого складу, який має стратегічне значення для транспортної інфраструктури країни. Рішення про звернення до суду Мін’юст мотивує необхідністю забезпечити національні інтереси та контроль над критично важливими підприємствами у воєнний час.

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» відоме своєю виробничою потужністю та широким асортиментом продукції: від пасажирських вагонів до вантажних платформ. Наявність значної частки акцій у власності громадянина країни-агресора, на думку державних органів, створює ризики для стабільності виробництва та безпеки транспортної інфраструктури. Позов Мін’юсту покликаний забезпечити передачу цих акцій під державний контроль та запобігти будь-яким потенційним спробам впливу на стратегічне підприємство з боку іноземних осіб.

У Міністерстві юстиції зазначають, що Станіслав Гамзалов є громадянином Російської Федерації та власником низки компаній на території РФ. За даними відомства, ці підприємства забезпечують матеріально-технічні потреби російської федерації в умовах збройної агресії проти України, зокрема співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу.

В офіційному повідомленні Мін’юсту йдеться, що компанії, пов’язані з Гамзаловим, здійснюють постачання товарів для суб’єктів, задіяних у виробництві продукції оборонного призначення. Саме ці обставини українська сторона розглядає як підставу для застосування санкційного механізму з подальшою конфіскацією активів.

Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є Станіслав Гамзалов, а також Володимир і Наталія Приходько. Наявність у структурі власності підприємства громадянина РФ, який має зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, викликає особливу увагу державних органів в умовах повномасштабної війни.

Поданий позов є частиною ширшої державної політики з виявлення та конфіскації активів осіб, які прямо або опосередковано підтримують агресію Росії проти України. Раніше Вищий антикорупційний суд уже ухвалював рішення про стягнення у дохід держави майна російських бізнесменів і олігархів, пов’язаних із оборонною галуззю РФ.

У разі задоволення позову частка Крюківського вагонобудівного заводу може перейти у власність держави. Таке рішення матиме не лише юридичне, а й стратегічне значення для економічної безпеки та транспортної галузі України в умовах війни.

У Київській області поліція підозрює п’ятьох працівників Гостомельської селищної військово-цивільної адміністрації в розкраданні коштів на відновлення зруйнованого житла

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як ідеться в повідомленні, серед підозрюваних – ексзаступник голови Гостомельської селищної військово-цивільної адміністрації, колишній начальник відділу та троє її працівників.

Вони уклали низку договір із підрядником, однак власники приватних будинків закінчували відновлювальні роботи власним коштом.

У Нацполіції розповіли, що для відновлення житлових будинків адміністрація уклала низку прямих договорів із фіктивним підприємством, яке нібито спеціалізується на ремонті та житловому будівництві.

Кошторис цих угод становив від 100 тис грн до 500 тис грн. Загалом підприємство отримало на свої рахунки з бюджету понад 6 млн гривень.

Підрядник мав реставрувати десятки пошкоджених будинків за лічені місяці – заміна даху, вікон, фасаду тощо. Однак чиновники вносили до актів виконаних робіт відомості про їхні обсяги та вартість, які не відповідали дійсності, після чого підписували документи.

У результаті, постраждалі власники приватних будинків закінчували відновлювальні роботи власним коштом.

На сьогодні лише за шістьма угодами, укладеними з лютого по травень 2023 року, сума підтверджених експертизою збитків становить 650 тис. грн.

Поліцейські перевіряють причетність фігурантів до понад 40 епізодів протиправної діяльності. За попередніми оцінками, сума завданих збитків може сягати десятків мільйонів гривень.

Під час обшуків в офісних приміщеннях і за місцями проживання фігурантів у Києві та Київській області поліцейські вилучили 150 тисяч доларів, службову документацію фінансово-господарської діяльності, печатки, комп’ютерну техніку, автомобілі, мобільні телефони та «чорнові» записи.

Переговори між Україною та Угорщиною щодо прав національних меншин, які мали відбутися 12 травня, були перенесені з ініціативи угорської сторони. Про це повідомило Міністерство юстиції України на своїй офіційній сторінці у Facebook.

Йшлося про чергову зустріч експертних груп, які було створено після попередніх домовленостей у Будапешті. Ці групи мали обговорити 11 рекомендацій, висунутих Угорщиною, з метою покращення становища угорської меншини в Україні.

Консультації мали відбутися в Ужгороді, куди вже прибула делегація з Києва. Однак угорська сторона повідомила про перенесення заходу вже після прибуття українських представників.

Як відомо, Угорщина ще з минулого року наполягає на виконанні 11 пунктів, які стосуються відновлення та забезпечення прав угорської громади, що проживає переважно на Закарпатті. Угорський уряд заявив, що підтримка України на шляху до Європейського Союзу залежатиме від виконання цих вимог.

На сьогодні нову дату консультацій не оголошено. Українська сторона поки не повідомляє про причини перенесення, а в Будапешті ситуацію також публічно не коментують.

Останні новини