Субота, 18 Квітня, 2026

Банк “Альянс” під прицілом: як українська фінансова установа опинилася в епіцентрі скандалів

Важливі новини

The Times: Україна має близько 50 ракет ATACMS, але їх дефіцит залишається проблемою

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Проте, за інформацією британського видання The Times, ця кількість залишається обмеженою для проведення широкомасштабних операцій, попри наявність достатньої кількості пускових установок у Збройних силах України.

Нагадаємо, за даними МО РФ під час удару по Брянській області використовувалося 6 ракет ATACMS, а за даними західних ЗМІ – 8.

Якщо наступні атаки здійснюватимуться такими ж «пакетами», то запасів ракет вистачить приблизно на 6-8 ударів.

Елітний ремонт: Прокурор Андрій Андрєєв вклав по 1,5 млн доларів у два особняки у Конча-Заспі

Ці будинки, які розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу в Конча-Заспі, належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрієву Андрію та його родині. Ця нерухомість викликає цікавість, оскільки придбана особливим чином, не дотримуючись містобудівної документації, і за участю його колег. Наразі у київській поліції розглядається кримінальне провадження щодо захоплення та забудови елітними будинками території комплексу. За ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу кваліфікується як шахрайство в особливо великих розмірах. У ході слідства виявлено, що власника комплексу, ЗАТ "Київгума", стосовно якого порушено справу про банкрутство, представляв управитель Кудляк. Він незаконно відчужував землю та недобудовані об'єкти на цій території, а заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу генерального прокурора Андрієв Андрій Васильович, допоміг приховати ці дії. За винагороду отримав два будинки за значно заниженою ціною. Хоча поліція розслідувала справу і навіть накладала судовий арешт на ділянки, прокурор Київської місцевої прокуратури Власов вирішив допомогти колезі Андрієву, не клопотавши про передачу майна до Агентства з управління майном. Тепер Андрієв із дружиною роблять ремонт у заарештованих будинках і виражають подяку друзям із прокуратури. Незважаючи на очікування нового місця проживання, Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку можливого незаконного збагачення Андрієва, а Державне бюро розслідує його декларації. Скоро можливі підозри замість запрошення на новосілля.

У вищезгаданій статті розкриваються складні ситуації, пов'язані з придбанням та використанням елітної нерухомості у Конча-Заспі прокурором Офісу Генерального прокурора Андрієвим Андрієм та його оточенням. Виникає ряд питань щодо легітимності придбання цих будинків, що призводить до кримінального розслідування через порушення містобудівної документації та зловживання владою. Стаття висвітлює важливість відповідальності чиновників перед суспільством та необхідність ефективного контролю за їхніми діями. На фоні цих подій з'являється ризик незаконного збагачення та фактичної корупції в урядових структурах. Окрім того, стаття вказує на важливість ретельного аналізу та відстеження декларацій посадових осіб для запобігання можливим випадкам корупції та зловживань.

Заступник начальника Держпраці Одеської області збрехав у декларації на 3 мільйони гривень

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недостовірності в декларації Дмитра Василевського, заступника начальника відділу з питань безпеки праці Держпраці в Одеській області. Загальна сума виявлених розбіжностей перевищує 3,1 мільйона гривень. Одним із найбільш курйозних моментів виявленої недостовірності стала декларація двох біткоїнів, які посадовець вказав як свою власність. Однак він не зміг надати […]

The post Заступник начальника Держпраці Одеської області збрехав у декларації на 3 мільйони гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Компанію Владислава Бельбаса знову тягнуть до суду: Міноборони вимагає мільйони

Господарський суд міста Києва продовжує розглядати низку позовів Міністерства оборони України та державного підприємства «Агенція оборонних закупівель» проти ТОВ «Українська бронетехніка». Причина – систематичне порушення строків постачання продукції за державними контрактами. Редакція 368.media дізналася про це з ухвал суду, оприлюднених у судовому реєстрі. Найсвіжіший позов датовано 26 лютого 2025 року. Міноборони вимагає стягнення з компанії […]

Викриття агентки білоруського КДБ у Києві: спроба проникнення до української військової розвідки

В Україні викрили та затримали агентку білоруського КДБ, яка діяла під виглядом журналістки та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. Правоохоронці повідомляють, що затримана — 35-річна громадянка Білорусі, яка співпрацює з білоруськими спецслужбами ще з 2015 року. Для маскування своєї діяльності вона використовувала професійне прикриття медійниці, раніше співпрацюючи з проросійськими інформаційними платформами та публікаціями, які мали дестабілізуючий характер.

За даними слідства, агентка збирала розвідувальні дані про українські військові структури, налагоджувала контакти з особами, що мали доступ до секретної інформації, та систематично звітувала куратору у Білорусі. Для здійснення своїх операцій вона активно використовувала сучасні цифрові канали комунікації, соціальні мережі та приховані методи збору даних, намагаючись залишитися непоміченою.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Український банківський сектор іноді стає не лише інструментом підтримки економіки, а й механізмом для сумнівних фінансових схем, зокрема відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із яскравих прикладів є історія банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Хоча ім’я самого Сосіса рідко з’являється в медіа, його фінансова установа неодноразово опинялася в центрі резонансних фінансових скандалів.

За даними видання «Коментарі», банк «Альянс» фігурував у кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із фінансовими махінаціями, а також зазнавав серйозних штрафів від регулятора. Судові процеси з участю банку стосувалися сум у мільярдному діапазоні, що робило їх одними з найбільш резонансних у сфері українських фінансів останніх років.

Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.

Останні новини