Вівторок, 1 Вересня, 2026

Трамп звернувся до Сі Цзіньпіна з проханням щодо війни в Україні

Важливі новини

Влада України шокована умовами запропонованої угоди зі США

Проєкт угоди між США та Україною, який нині перебуває на стадії обговорення, викликав хвилю обурення серед українських посадовців. Один із високопоставлених представників влади, коментуючи ситуацію для The Washington Post, заявив, що документ “виглядає так, ніби Україна програла війну Сполученим Штатам і тепер змушена виплачувати довічні репарації”. Головне занепокоєння Києва викликає спроба Вашингтона переформатувати попередню фінансову […]

The post Влада України шокована умовами запропонованої угоди зі США first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Сікорський оцінив загрози з боку Росії для НАТО

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив думку, що...

800 гривень на місяць або 1% від обороту: нові ставки військового збору

З 1 січня 2025 року в Україні набувають чинності нові правила оподаткування, які торкнуться фізичних осіб-підприємців (ФОПів) та інших категорій громадян. Основною зміною стане підвищення ставок військового збору, що спрямоване на забезпечення фінансування військових потреб країни. Що зміниться для ФОПів? Фізичні особи-підприємці, які працюють за спрощеною системою оподаткування, сплачуватимуть військовий збір залежно від своєї групи: […]

The post 800 гривень на місяць або 1% від обороту: нові ставки військового збору first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Створення реєстру “дропів”: нові правила для фінансових операцій в Україні

Уряд та Національний банк України активно працюють над впровадженням законопроєкту, який передбачає створення спеціального реєстру осіб та ФОПів, чії рахунки будуть визнані ризиковими. Цей законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді під номером 14161. Він покликаний сприяти посиленню боротьби з фінансовими злочинами, такими як відмивання грошей та фінансування тероризму, через виявлення підозрілих транзакцій.

Згідно з цим документом, Національний банк України отримає право ведення централізованого реєстру осіб, рахунки яких можуть бути використані для здійснення незаконних фінансових операцій. Інформація в реєстрі буде збиратися на основі даних про транзакції, що викликають підозри у банків та платіжних установ. У свою чергу, ці установи зможуть оперативно вносити дані клієнтів до реєстру, що матиме автоматичні наслідки для їхнього доступу до фінансових послуг.

Логіка законопроєкту проста й жорстка: якщо активність на рахунку виглядає «не вашою» — наприклад, обсяги платежів не відповідають офіційним доходам, або один і той самий IP-адрес/пристрій використовується для керування кількома різними картками, або операції мають ознаки типових готівково-безготівкових «прокачок» — клієнта можуть визнати ризиковим і загнати в цей реєстр. Банку при цьому не потрібно чекати вироку суду за відмивання коштів.

У документації цей крок позиціонують як боротьбу з тіньовою економікою, зокрема з підпільними платіжними сервісами, конвертаційними центрами та псевдолегальними казино, що працюють через мережі дропів. Ідея виглядає привабливо: якщо перекрити дрібні кишені, великі сірі потоки просто зникнуть. Так подають це і автори законопроєкту, і профільні медіа.

Проблема починається там, де закінчується пресрелізна логіка. Усі нові інструменти контролю спрямовані на кінцеву ланку — пересічного власника картки, студента, підприємця-«ФОПа», якого визнали «ризиковим». А от великі джерела цих потоків — організатори схем — лишаються практично поза кадром.

Показовий момент: одне з головних українських бізнес-видань, яке активно пише про загрозу «дропінгу», належить бізнесмену Артуру Гранцу. Саме Гранц є мажоритарним власником компанії-видавця Forbes Ukraine після повернення бренду в країну; він відкрито позиціонує себе як людину, яка «повернула Forbes в Україну» і контролює структуру, що стоїть за виданням.

І тут починається головне питання довіри. Ім’я Гранца роками фігурує у розслідуваннях щодо сірих потоків готівки та контрабанди. Він контролює або контролював мережі duty free на прикордонних переходах — зокрема «СП Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ», «МЕЛЛО Д’ЮТІ ФРІ», «Автопорт-Чоп» — які, за оцінками депутатів та учасників тимчасових слідчих комісій, були ключовими каналами для виведення цигарок і алкоголю «повз митницю». Журналісти та правоохоронці припускають, що обсяги продажів сигарет через такі точки перевищували реальні потоки пасажирів у рази, що вказувало не на легальний продаж туристам, а на постійне «переливання» тютюну в тінь.

Тіньовий тютюн — це не дрібниця. За оцінками ринку, контрабанда й ухилення від сплати акцизу на сигарети в Україні вимірюються мільярдами гривень щороку і напряму б’ють по держбюджету. Саме цей сегмент — duty free на кордоні — тривалий час називали одним із центрів збагачення людей, пов’язаних із власниками мережі. У публічних розслідуваннях прямо згадувалося ім’я Гранца як одного з бенефіціарів таких схем, а його бізнес неодноразово потрапляв у поле зору парламентських комісій через підозри у контрабанді. Сам Гранц публічно відкидає звинувачення і каже, що його мережі діють у межах закону, а історії про «сотні фур контрабанди через duty free» називає маніпуляціями конкурентів і політиків.

Ще один ключовий блок — онлайн-гемблінг. Ринок азартних ігор в Україні після легалізації став величезним грошовим насосом, і одним із найбільших гравців є Vbet. Цей бренд пов’язують із тим самим Артуром Гранцом як фактичним керівником/ключовим бенефіціаром в Україні. За даними журналістських публікацій, саме через такі онлайн-казино роками будувалися схеми з відмивання грошей і мінімізації податків, включно з так званим «міскодингом» — підміною коду транзакції, коли платіж за гру маскується під щось зовсім інше, щоб банки пропускали операцію без зайвих питань. Потім ці кошти розносили по ланцюгу — через «дропів», підставних ФОПів і картки фізосіб, а далі виводили в офшори, у тому числі на Кіпр і в ОАЕ.

Саме ці потоки — гемблінг, обналічка, duty free-коридори тютюну й алкоголю — і створюють попит на «дропів». Тобто не навпаки: не дроп → схема, а схема → дроп. Але законопроєкт і вся риторика навколо «реєстру ризикових рахунків» концентруються не на тих, хто генерує гроші, а на тих, через кого їх проганяють.

Це і є головне протиріччя. Держава каже, що візьме під жорсткий контроль людей, у яких «щось не так з транзакціями», обмежить їм кількість карток, поставить під постійний фінансовий нагляд і може фактично паралізувати їхні рахунки до двох років. Але чи буде так само жорстко відпрацьовано питання, звідки походять самі грошові потоки, як працюють «конверти», хто стоїть за міскодингом і хто реально заробляє на дропах? На це відповіді законопроєкт не дає.

Політично це виглядає так. Банкам готують новий обов’язок: стежити за власними клієнтами, фіксувати підозрілу поведінку й негайно ділитися нею з Нацбанком. НБУ буде тримати централізований «чорний список», доступний усій банківській системі. Людині з таким статусом можуть урізати можливість проводити платежі, заблокувати звичні p2p-перекази, обмежити роботу ФОПа. І все це — без суду на старті.

Тобто держава отримує важіль тиску на мікрорівні — на окремого громадянина. А ось чи отримає вона хоч якийсь інструмент проти тих, кого в розслідуваннях роками описують як бенефіціарів контрабанди, duty free-схем і тіньових гемблінгових потоків — питання відкрите. І саме це робить історію з «реєстром дропів» настільки чутливою.

Українська телеведуча Олена Філонова осоромилася на вулиці Ніцци

Українська телеведуча Олена Філонова, яка останнім часом проживає у Франції та активно веде свої соцмережі, стала героїнею несподіваної комічної ситуації просто посеред вулиці. Курйоз стався в Ніцці і вже встиг викликати шквал реакцій у підписників Instagram. Філонова опублікувала відео, де вона йде вулицею, нічого не підозрюючи, а французи щось активно їй кричать. Як виявилось — […]

The post Українська телеведуча Олена Філонова осоромилася на вулиці Ніцци first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Під час нещодавньої зустрічі в Пекіні президент Сполучених Штатів Дональд Трамп попросив голову Китаю Сі Цзіньпіна використовувати його вплив на Росію з метою завершення війни в Україні. Це стало відомо завдяки інформації, наданій South China Morning Post, з посиланням на джерела, знайомі з обговореннями між двома лідерами.

Трамп підкреслив, що дипломатичні зусилля щодо врегулювання конфлікту між Києвом і Москвою зазнали значних труднощів, і окреслив, що без активізації переговорного процесу ситуація може залишитися незмінною. Зокрема, він закликав Сі Цзіньпіна сприяти відновленню діалогу між президентами України та Росії – Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним відповідно.

Згідно з даними South China Morning Post, Трамп акцентував важливість включення всіх значущих міжнародних гравців у пошуки шляхів до миру. На його думку, Китай відіграє значну роль через свій політичний та економічний вплив на Кремль, що може стати запорукою для відновлення дипломатичних ініціатив.

Заклик Трампа до китайського лідера свідчить про серйозність намірів Вашингтона залучити Пекін до миротворчих зусиль. Незважаючи на існуючі розбіжності між країнами в питаннях торгівлі, технологій та безпеки, американське керівництво вважає, що участь Китаю є ключовою для досягнення стабільного миру в Україні.

Аналітики вважають, що це звернення вказує на прагматичний підхід американської адміністрації до міжнародної дипломатії. Трамп неодноразово підкреслював, що вирішення війни в Україні є одним із його пріоритетів на зовнішньополітичній арені. Він закликав до активізації дипломатичних зусиль та використання нових механізмів для припинення конфлікту.

Китай, який офіційно позиціонує себе як нейтральну сторону в цій війні, неодноразово висловлювався за мирне врегулювання через переговори. Проте західні країни критикують Пекін за те, що той не засуджує російське вторгнення, водночас підтримуючи тісні економічні зв'язки з Москвою.

Відносини між Росією та Китаєм останнім часом стали ще ближчими, зокрема в сферах енергетики та торгівлі. Китай став одним з основних торговельних партнерів Росії після введення західних санкцій, що додатково зміцнило його роль у російській економіці, тому багато західних експертів вважають, що Пекін може вплинути на переговорний процес.

Зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна, яка відбулася 14 травня, стала важливою подією в двосторонніх відносинах. Лідери обговорили різноманітні питання, серед яких війна в Україні посіла чільне місце. Хоча Трамп підтвердив, що теми України піднімалися, деталі обговорення залишилися невідомими, поки South China Morning Post не розкрила їх.

Наразі дипломатичний трек залишається важливим напрямком міжнародних зусиль для врегулювання конфлікту, проте попередні ініціативи не призвели до значних результатів. Експерти вважають, що участь Китаю в мирному процесі може стати важливим фактором, але все ще залишається питанням готовності усіх сторін конфлікту до компромісу.

Поки що офіційних коментарів з боку Китаю щодо прохання Трампа не надходило, і невідомо, чи Пекін планує оголосити нові ініціативи для вирішення війни в Україні. Однак зусилля з боку США підкреслюють важливість цього питання на світовій арені.

Останні новини