Банки можуть вимагати повторну перевірку клієнтів

Офіс Генерального прокурора висунув підозру колишньому високопосадовцю Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат для державного бюджету. За результатами слідства, виявлено, що чиновник, перебуваючи на керівній посаді в Центральному офісі з обслуговування великих платників податків, вчинив серйозне порушення.

Дії колишнього посадовця полягають у наданні незаконної вказівки своїм підлеглим підготувати лист до Головного управління Державної казначейської служби у Києві, в якому пропонувалося залишити без виконання висновки щодо відшкодування ПДВ одному з приватних підприємств. Це призвело до неправомірного звільнення з обов'язків щодо відшкодування податку, що в свою чергу спричинило суттєві фінансові втрати для державного бюджету.

Свої дії посадовець мотивував необхідністю проведення додаткових перевірок. Однак після відкликання висновків жодної перевірки так і не було здійснено, попри те, що підприємство мало законне право на відшкодування ПДВ.

У результаті компанія не отримала вчасно відшкодування податку за деклараціями за лютий–квітень 2015 року і звернулася до суду. Суд зобов’язав державу виплатити пеню за прострочення — майже 108 мільйонів гривень за період з травня 2015 по березень 2021 року.

Таким чином, державний бюджет зазнав збитків у розмірі, еквівалентному зазначеній сумі. Дії ексчиновника кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України як зловживання службовим становищем.

В Україні встановлено низку чітких норм, які визначають, хто зі студентів може отримати відстрочку від мобілізації. Система побудована таким чином, щоб забезпечити можливість продовжувати навчання тим, хто справді перебуває у процесі здобуття освіти, водночас запобігаючи зловживанням і спробам використати статус студента виключно для уникнення служби.

Відстрочка надається лише тим, хто навчається за денною або дуальною формою у закладах вищої та фахової передвищої освіти, а також у професійних училищах. Підставою є чинний контракт або наказ про зарахування, а також підтвердження успішного проходження навчального процесу без тривалих академічних заборгованостей. Студенти, які навчаються дистанційно або за заочною формою, права на таку відстрочку не мають, за винятком окремих випадків, передбачених законодавством.

Відстрочка може бути надана студентам, які навчаються на денній або дуальній формі, здобувають наступний рівень освіти та не отримують другу освіту того ж рівня. Важливо, щоб інформація про їхнє навчання була внесена до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Студенти, які проходять підготовку за військовими або оборонними спеціальностями, права на відстрочку не мають.

Міноборони раніше повідомляло, що відстрочка студентам надається на шість місяців з можливістю автоматичного продовження, якщо документи внесені коректно. Науково-педагогічні працівники мають 12-місячну відстрочку.

Професійно-технічні, фахові передвищі та вищі навчальні заклади надають студентам відстрочку на термін навчального семестру, але не більше шести місяців. Інтерни та докторанти також підпадають під ці правила.

Втім, у деяких випадках студент може втратити право на відстрочку та бути мобілізованим. Це можливо у разі переходу на заочну або вечірню форму, відрахування чи академічної відпустки, здобуття другої освіти того ж рівня або відсутності даних про навчання в ЄДЕБО. Якщо навчальний заклад не вніс інформацію до реєстру або допустив помилку, студент вважається таким, що не навчається.

Аспіранти також можуть отримати відстрочку, але лише за умови навчання на денній формі, наявності цивільної спеціальності та коректного внесення інформації до відповідних реєстрів. Після завершення навчання, захисту дисертації або відрахування право на відстрочку зникає.

Юристи закликають студентів уважно стежити за своїм статусом у реєстрах, своєчасно подбати про оформлення документів та контролювати, чи внесено інформацію про навчання навчальним закладом до ЄДЕБО.

Ринок праці України у 2025 році продовжував формуватися під впливом воєнних, економічних і демографічних чинників, зберігаючи високий рівень динаміки та структурних перекосів. Дані Державної служби зайнятості засвідчили суттєву різницю між тим, яких фахівців шукають роботодавці, і тими спеціальностями, з якими українці найчастіше виходять на пошук роботи.

Упродовж року компанії та установи активно подавали вакансії через державну систему зайнятості, намагаючись закрити дефіцит кадрів у ключових секторах економіки. Найбільший попит традиційно спостерігався у сфері робітничих професій, логістики, транспорту, медицини, будівництва та промисловості. Роботодавці шукали водіїв різних категорій, електриків, слюсарів, зварювальників, медичних сестер, лікарів, а також фахівців технічного профілю, без яких неможливе відновлення інфраструктури та стабільна робота підприємств.

На другому місці — продавець продовольчих товарів. Їх шукали майже 19 тисяч разів, при цьому на 10 вакансій було близько 11 кандидатів. Трійку найпопулярніших закривали водії автотранспортних засобів — близько 18 тисяч вакансій, проте охочих працювати водіями було значно менше: менше ніж 4 кандидати на 10 робочих місць.

Серед інших затребуваних професій 2025 року:

продавець-консультант

кухар

прибиральник службових приміщень

оператор та машиніст котельні

бухгалтер

вчитель закладу загальної середньої освіти

медична сестра

швачка

охоронник

Водночас деякі спеціальності не цікавили роботодавців, хоча їх шукали претенденти. До них відносяться професійний спортсмен, обмінювач грошей, стюард, астроном, генетик, артист балету та інші.

У 2025 році статус безробітного мали понад 358 тисяч осіб. Найбільше шукачів роботи цікавила посада продавця продовольчих товарів — близько 21 тисячі запитів. На 10 претендентів припадало 9 вільних робочих місць.

Друге місце за популярністю посів підсобний працівник — близько 18 тисяч запитів, при цьому пропозицій було навіть більше, ніж кандидатів: майже 11 вакансій на 10 шукачів.

Інші популярні запити серед українців:

продавець-консультант (понад 12 тисяч)

прибиральник службових приміщень

кухар

продавець непродовольчих товарів

водій автотранспортних засобів

Деякі професії, які пропонували роботодавці, не цікавили жодного шукача. Це, зокрема, гідрограф, ілюзіоніст, черговий аеропорту, годинникар з ремонту електронних і кварцових годинників, коректор поліграфічного виробництва, дегустатор кави та інші.

Статистика 2025 року демонструє дисбаланс на ринку праці України: деякі професії залишаються затребуваними серед роботодавців, але не приваблюють претендентів, а інші — навпаки, популярні серед шукачів, але не мають достатньої кількості вакансій.