Підозра колишньому фіскалу: зловживання службовим становищем та фінансові втрати для держави

Ірпінський міський суд Київської області дедалі частіше згадується в професійному середовищі не як незалежний орган правосуддя, а як структура, де, за твердженнями співрозмовників серед юристів, сформувався комерціалізований підхід до ухвалення рішень. У неофіційних обговореннях цей суд описують як майданчик для «вирішення питань», де результат нібито може бути визначений наперед.

За словами представників юридичної спільноти, мова йде про вибудувану модель роботи з мінімальною публічністю та прогнозованими строками розгляду справ. Такий формат, як стверджують джерела, приваблює клієнтів, які очікують не змагального процесу, а конкретного підсумку. У професійних колах це характеризують як «сервісний» підхід, що суперечить самій ідеї судочинства.

За інформацією з юридичних кіл Київської області, розцінки в Ірпінському суді суттєво зросли. Якщо раніше подібні суми асоціювалися переважно з апеляційними інстанціями, то нині суд першої інстанції впевнено працює за тими самими тарифами. Комплексна послуга «під ключ» може коштувати клієнту до 50 тисяч доларів США. У випадках, коли для досягнення потрібного результату необхідне залучення прокуратури — наприклад, для пропуску процесуальних строків, допущення помилок у матеріалах, подання формально слабкої позиції або повної бездіяльності, — вартість питання, за словами джерел, подвоюється.

Організацію цього «фаст-суду для обраних» співрозмовники пов’язують із суддею Ірпінського суду Шестопаловою Яною Володимирівною. Саме їй приписують роль координатора схеми та залучення менш досвідчених суддів для виконання технічних рішень. З боку прокуратури, за наявною інформацією, до обслуговування клієнтів залучені окремі представники Київської обласної прокуратури. Зокрема, згадується заступник прокурора області Ігор Грабець — посадовець, який роками утримується на одній і тій самій позиції, уникаючи публічності, але, як стверджують джерела, забезпечуючи стабільну роботу «без зайвого шуму».

Витоки цієї моделі, за словами співрозмовників, ведуть до колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Саме за його каденції, стверджують джерела, було вибудувано та відпрацьовано механізм, який дозволив «закрити» кримінальні справи щодо нього самого та близького оточення, зокрема за епізодами про створення організованої злочинної групи. Після цього схема була поставлена на потік і запропонована ширшому колу клієнтів. При цьому Карплюк, за словами співрозмовників, демонструє впевненість у наявності надійного політичного прикриття на центральному рівні.

На цьому тлі особливо показовою виглядає багаторічна відсутність реакції з боку Київської обласної прокуратури. Попри численні сигнали, Ірпінський суд продовжує працювати з фактично відкритим «прайс-листом» на судові рішення, а прокуратура в цій системі виступає не контролером, а частиною механізму. Відкрите питання полягає в тому, чи зверне нове керівництво обласної прокуратури на чолі з Русланом Кравченком увагу на цей бізнес, чи ж «фаст-суд» і надалі спокійно обслуговуватиме клієнтів, прикриваючись війною та загальною управлінською турбулентністю.

Історія Ірпінського суду — це не поодинокий скандал, а ілюстрація системної деградації правосуддя. Коли суд і прокуратура зливаються в єдиний комерційний механізм, верховенство права перетворюється на фікцію, а розмови про судову реформу втрачають будь-який зміст. Поки цей ринок судових рішень існує безкарно, довіра суспільства до правової системи продовжуватиме руйнуватися.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Києві продовжує зростати попит на оренду житла, що призводить до значного підвищення цін. Зокрема, ціни на бюджетні варіанти оренди піднялися з 6 до 8 тисяч гривень, але навіть за цією ціною пропозицій практично немає. Причиною такої ситуації є повернення великої кількості людей до столиці після переміщення через війну, а також внутрішні переселенці та студенти, що активно поповнюють ринок. Крім того, відновлення економічної стабільності та зростання зарплат у столиці також сприяють підвищеному попиту.

Середні ціни на однокімнатні квартири в Києві досягли 16 тисяч гривень на місяць, тоді як двокімнатні орендуються за 17-19 тисяч, а трикімнатні стартують від 20 тисяч. Водночас сегмент елітної оренди також переживає підйом. Попит на преміумклас квартири зріс на 50%, і тепер однокімнатні апартаменти в центральних районах столиці можуть коштувати до 50 тисяч гривень.

Окрім зростання цін, змінилися й вимоги орендарів до житла. Через перебої з електропостачанням багато хто шукає житло, обладнане генераторами та автономними системами енергопостачання. Особливо популярними стали квартири з газовими плитами та хрущовки, що забезпечують більший комфорт в умовах відключень енергії.

За прогнозами рієлторів, ціни на оренду житла в Києві продовжуватимуть зростати, особливо в сегменті багатокімнатних та елітних квартир. Очікується, що нижня планка оренди в бюджетному сегменті може піднятися до 10 тисяч гривень до весни 2025 року. Це може призвести до переміщення частини орендарів у приміські райони, де ціни поки що залишаються більш доступними.