Батько Андрія Єрмака відвідував Росію після його призначення в Офіс президента

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що за останню добу російські війська завдали 392 удари по 11 населених пунктах регіону.

Серед головних атак:

Наслідки атак включають численні руйнування: за добу надійшло 19 повідомлень про пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Внаслідок обстрілів Василівського району 41-річний чоловік отримав поранення. Інформація про стан інших мешканців уточнюється, але зруйновані будинки та інфраструктура змушують місцевих жителів жити під постійною загрозою.

Паралельно з атаками на Запоріжжя, росіяни здійснили масовані удари по об’єктах генерації та передачі електроенергії по всій Україні. Це спричинило екстрені відключення електроенергії, а рятувальники та енергетики невпинно працюють над ліквідацією наслідків.

За підсумками 2025 року підприємства акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» демонструють значне зростання виробництва озброєння та військової техніки. Загальний обсяг випуску продукції збільшився в півтора раза порівняно з попереднім роком, що стало важливою відповіддю на потреби фронту та реалії сучасної війни. Міністр оборони України Денис Шмигаль підкреслив, що розвиток вітчизняного оборонного виробництва дедалі більше стає ключовим елементом національної безпеки.

Зростання обсягів випуску стосується як стрілецької зброї, так і складних систем військової техніки, включно з броньованими машинами та засобами радіоелектронної боротьби. Такі результати стали можливими завдяки модернізації виробничих потужностей, впровадженню інноваційних технологій і посиленню координації між державними та приватними підприємствами оборонного сектору.

У 2025 році загальна вартість виробленого озброєння та військової техніки сягнула 180 мільярдів гривень. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 122 мільярди гривень. Одночасно більш ніж на 50 відсотків зросла кількість державних контрактів, що дозволило підвищити завантаженість підприємств і розширити виробничі потужності.

У Міністерстві оборони зазначають, що нарощування виробництва відбувається в межах системної трансформації оборонної галузі. Йдеться не лише про збільшення кількості продукції, а й про модернізацію технологічних процесів, розвиток нових напрямів і залучення інвестицій у людський капітал.

За словами Шмигаля, мета держави — сформувати оборонно-промисловий комплекс, здатний стабільно забезпечувати Збройні сили України всім необхідним та водночас інтегруватися у глобальну систему безпеки вільного світу.

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

Суд адміністративного та публічного права кантону Во у Швейцарії ухвалив рішення, яким став на бік організації EVAM і відхилив апеляцію 40-річного громадянина України. Згідно з вердиктом, чоловік повинен компенсувати понад 67 тисяч швейцарських франків, отриманих у вигляді соціальної допомоги без законних підстав. У перерахунку за курсом Національного банку України ця сума становить близько 3,6 мільйона гривень.

Як випливає з матеріалів справи, громадянин України прибув до Швейцарії влітку 2022 року та звернувся по фінансову підтримку, яку в кантоні Во надає організація EVAM — установа, відповідальна за розміщення та соціальний супровід шукачів притулку і осіб із тимчасовим захистом. Під час подання документів чоловік задекларував відсутність значних доходів і майна, що стало підставою для нарахування допомоги.

Під час адміністративного розслідування встановили, що чоловік володів автомобілем Porsche Cayenne вартістю близько 37,5 тисяч франків і регулярно подорожував Європою, відвідуючи Австрію, Францію, Італію, Німеччину, Португалію, Бельгію та Люксембург. Крім того, він витрачав значні кошти з власних рахунків у євро.

Суд дійшов висновку, що спосіб життя українця не відповідав статусу особи, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі. Судді наголосили, що автомобілі є частиною майна, а біженці повинні дотримуватися тих самих правил, що й інші отримувачі соціальної допомоги. Через наявність достатніх ресурсів для самостійного забезпечення та відсутність доказів доброчесності чоловіка апеляцію залишили без задоволення.

Таким чином, українець має повернути всю суму незаконно отриманих виплат. Ця справа стала прикладом того, що навіть особи зі статусом тимчасового захисту несуть відповідальність за недобросовісне користування соціальною допомогою у Швейцарії.