БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як нам розповіли у частині, мобілізований Ігор Іванов був доведений до самогубства головним сержантом із позивним “Снігур”.

“Снігур” регулярно принижував Іванова словесно і морально на нього тиснув. Одного дня Іванов не витримав тиску і підірвав себе гранатою.

Крім того, нам повідомили, що у цю частину мобілізують навіть тих, хто проходив лікування у психіатричній клініці.

Україна настійно просувається у пошуках необхідного енергетичного обладнання як у сусідніх країнах, так і в інших куточках світу. Згідно з повідомленням міністра енергетики України, Германа Галущенка, ця необхідність виникла в результаті руйнівного впливу російських ударів на енергетичну інфраструктуру. Відновлення повної функціональності системи енергозабезпечення є завданням надзвичайної ваги, проте через руйнування багатьох об’єктів оцінка завданих збитків ще ускладнена. Незважаючи на це, оцінка зазначених збитків уже мільярдна, що свідчить про серйозність ситуації. Наголошується, що у результаті атак постраждало 6 гігаватт виробництва електроенергії, що втричі перевищує заплановані обсяги імпорту України цієї зими. У цьому контексті важливою стає активна робота українського уряду у пошуках енергетичного обладнання для заміни пошкоджених. Проте, виникає загроза безрезультативності цих заходів у разі відсутності належного захисту від повітряних атак та відповідних протиракетних систем. Міністр енергетики відмічає, що можливе зростання тарифів на електроенергію через подальші атаки Росії на енергетичну інфраструктуру, що змушує уряд розглядати різні варіанти реагування на цю ситуацію. Необхідно також відзначити, що 4 квітня диспетчерський центр "Укренерго" здійснив тимчасові відключення електропостачання у деяких регіонах з 18:20 до 22:00 як частковий захист від потенційних загроз. Вирішення цієї проблеми передбачає розгортання генеруючих потужностей за допомогою будівництва малих електростанцій, що може виявитися важливим кроком у забезпеченні надійності енергетичної системи країни.

Україна переживає складний період через руйнівний вплив російських ударів на енергетичну інфраструктуру. Міністерство енергетики активно працює над відновленням пошкоджених об'єктів та пошуку необхідного енергетичного обладнання. Однак важливою є не лише відновлення, але й забезпечення належного захисту від подібних загроз у майбутньому. Збитки вже значні, і загрози подальших атак вимагають комплексних заходів з підвищення безпеки енергетичної системи. Важливою стратегічною мірою може стати будівництво малих електростанцій для забезпечення незалежності від централізованих джерел енергії. Разом з тим, уряд має розглядати різні варіанти реагування на потенційні загрози, включаючи можливе зростання тарифів на електроенергію. Необхідною є також співпраця з міжнародними партнерами для забезпечення безпеки та стабільності енергетичного сектору в умовах загострення конфлікту.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", провідна нафтогазовидобувна компанія України, розпочала новий етап у своїй діяльності з розвідки природних ресурсів. Як стало відомо з офіційного повідомлення директора компанії Сергія Корецького, опублікованого на його сторінці у соціальній мережі Facebook минулої п'ятниці, "Укрнафта" приступила до буріння нової розвідувальної свердловини на заході України.

Згідно з повідомленням, проєктна глибина свердловини становить 2754 метри, і вона призначена для розкриття продуктивних пластів менілітових відкладень.

Буріння виконується власними силами структурної одиниці “Укрнафта Буріння”. Прогнозується, що початковий дебіт нової свердловини складатиме 16 тонн на добу.

Крім того, компанія готується до зведення двох нафтових свердловин на сході країни, які планується об’єднати для досягнення загального дебіту понад 100 тонн нафти на добу, з проєктними глибинами близько 4,5 кілометрів.

У 2023 році “Укрнафта” збільшила видобуток нафти із конденсатом на 3% до 1 мільйон 409,9 тисяч тонн, а газу на 5,8% до 1 мільярда 97,4 мільйона кубометрів.

Компанія має стратегічний план до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 мільйонів тонн і 2 мільярдів кубометрів відповідно.

“Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією України і володіє мережею АЗС, управління якою здійснюється через активи Glusco. Наразі компанія управляє 545 АЗС, зокрема 460 власних та 85 в управлінні.

Комплексна програма відновлення діяльності та модернізації формату автозаправних станцій також є одним із пріоритетів “Укрнафти”.