БЕБ взялося за телеграм-гігантів: масштабні перевірки найбільших каналів країни

Історія з будівництвом дороги М-12 у Івано-Франківській області яскраво ілюструє глибокий розрив між державними деклараціями та фактичними фінансовими потоками у сфері відновлення інфраструктури. Попри численні публічні заяви про «нульову толерантність до корупції», реальна ситуація свідчить про те, що контроль над ключовими процесами часто залишається в руках осіб, пов’язаних із сумнівними схемами. Зокрема, керівник регіонального підрозділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Любомир Симанів продовжує опікуватися процесами закупівель та підрядів, які дедалі менше відповідають законним нормам і прозорим процедурним стандартам.

Події навколо М-12 нагадують попередні скандали, такі як схема Палиці–Кулеби–Бойка щодо проєктування дороги на Буковель вартістю 6,6 млрд гривень, що підкреслює системний характер проблем. Вони демонструють, що навіть за умов високого суспільного резонансу та медійного контролю, реальна реалізація проєктів часто відходить від заявлених стандартів прозорості та ефективного використання бюджетних коштів.

30 вересня 2025 року Служба оголосила тендер на реконструкцію М-12. Учасниками були міжнародна компанія ТОВ «АЗВІРТ» та ТОВ «ПБС» — підрядник, пов’язаний з Ігорем Палицею. Після тривалих суперечок Антимонопольний комітет 8 грудня 2025 року ухвалив рішення про намір укласти договір із «АЗВІРТ», яка запропонувала нижчу ціну та кращу якість.

Однак 2 січня 2026 року замовник раптово скасував процедуру, пославшись на «скорочення обсягів видатків». При цьому бюджетні кошти були передбачені, а терміни виконання робіт залишалися до кінця 2026 року. Паралельно Служба оголосила ще дві ідентичні процедури з тими самими учасниками, у яких переможцем стало ТОВ «ПБС». Таким чином, одну процедуру скасували під надуманим приводом, а дві інші провели без проблем, що вказує на керовану схему.

Додатково постановою Кабміну від 10 вересня 2024 року №1060 реконструкція ділянки М-12 була включена до переліку фінансованих об’єктів, з обсягом 601,5 тис. грн. Загальний обсяг фінансування за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг» не скорочувався, що робить аргумент про нестачу коштів безпідставним.

19 січня 2026 року АМКУ зобов’язав Службу скасувати рішення про скасування тендеру, прямо вказавши на незаконність дій замовника. Проте питання полягає не лише в конкретній закупівлі, а в тому, як довго можна ігнорувати рішення Кабміну, АМКУ та базові принципи конкуренції, поки група Палиця–Микита–Кулеба–Симанів продовжує просувати інтереси «ПБС».

Поки що реальність така: Симанів залишився на посаді саме для того, щоб схеми працювали далі, а державні дороги будувалися не за законом, а за домовленістю.

У період великих свят більшість людей занурюється у клопоти, пов’язані з приготуванням страв, вибором подарунків і численними зустрічами з близькими. Турбота про власне самопочуття часто відсувається на задній план. Медики ж наголошують: саме у святкові дні серцево-судинна система зазнає підвищеного навантаження, а ризики для серця зростають.

Кардіолог, доктор медичних наук Девід Сабгір звертає увагу на те, що святковий спосіб життя може негативно впливати на роботу серця. У професійному середовищі навіть використовується поняття «синдром святкового серця» — стан, за якого через поєднання кількох чинників різко підвищується ймовірність аритмій, стрибків тиску та інших серцевих ускладнень.

Синдром святкового серця — це стан, за якого виникають порушення серцевого ритму, зокрема фібриляція передсердь. Найчастіше він пов’язаний із періодами надмірного вживання алкоголю, що типово для свят і тривалих вихідних.

За словами лікаря, навіть люди, які зазвичай п’ють алкоголь рідко, можуть зіткнутися з проблемами, якщо під час свят різко збільшують його кількість. Алкоголь безпосередньо впливає на роботу серця як м’яза та може провокувати збої ритму.

Серед найпоширеніших симптомів синдрому — відчуття серцебиття, дискомфорт або біль у грудях, задишка. Такі прояви часто виникають на тлі поєднання кількох чинників: алкоголю, переїдання, малорухливого способу життя та холодної погоди.

Окрім цього, ризик зростає через зневоднення. Алкоголь має сечогінний ефект, що призводить до втрати електролітів, необхідних для нормальної роботи серця. Додатковим навантаженням стає вживання солоної та висококалорійної їжі, яка підвищує артеріальний тиск. Не варто недооцінювати й стрес — святкова метушня також впливає на серцеву систему.

Кардіологи наголошують: повністю відмовлятися від святкового настрою не потрібно, але важливо дотримуватися помірності. Найефективніший крок для профілактики — обмеження алкоголю або його чергування з безалкогольними напоями.

Не менш важливими є достатнє вживання води та повноцінний сон. Відпочинок допомагає організму відновлюватися і зменшує навантаження на серце.

Лікарі також радять не забувати про харчування навіть у святкові дні. У раціоні варто робити акцент на продуктах із низьким вмістом натрію — свіжих фруктах та овочах, зокрема авокадо, грушах, цитрусових. Вони містять клітковину та поживні речовини, які підтримують нормальний артеріальний тиск.

Одна з простих порад — додавати свіжий фрукт або овоч до кожного прийому їжі, навіть під час святкових застіль. Це допоможе зменшити негативний вплив важкої їжі та алкоголю.

Колишній президент США Дональд Трамп звернувся до громадськості з закликом поновити розслідування, що стосується процедури його імпічменту, ініційованої в 2019 році через обвинувачення в нібито тиску на Україну. В дописі на своїй платформі Truth Social Трамп назвав цей процес «українським імпічментом» і заявив, що це була «набагато серйозніша і незаконніша маніпуляція, ніж сам Вотергейтський скандал».

Президент США наголосив, що має на меті змусити відповідні органи, зокрема Конгрес, повторно розглянути всі факти і обставини, що лежать в основі цих звинувачень. Трамп також зазначив, що сподівається на об'єктивне та неупереджене втручання правових структур країни, яке могло б привести до справедливого розгляду цієї ситуації. Він особливо підкреслив роль Адама Шиффа, колишнього заступника голови Комітету з розвідки Палати представників, звинувативши його в «нечесності» та маніпуляціях під час розслідування.

Процедуру першого імпічменту Трампа було ініційовано Демократичною партією у 2019 році. Причиною став його телефонний дзвінок до президента України Володимира Зеленського. Трамп, за версією демократів, вимагав від України розслідування діяльності Гантера Байдена, сина Джо Байдена, що розцінювалося як тиск з метою впливу на президентські вибори у США.

Попри те, що Палата представників оголосила імпічмент, Сенат виправдав Трампа. Він неодноразово заявляв про політичний характер звинувачень та називав справу сфабрикованою. Тепер, напередодні нової виборчої кампанії, Трамп повертається до цієї теми, використовуючи її як аргумент проти своїх опонентів.

Його нові заяви можуть загострити політичне протистояння у США, адже імпічмент 2019 року досі залишається однією з найбільш суперечливих подій сучасної американської політики.