Бензинові авто: ТОП-5 моделей, які обрали українці

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з інформацією, у липні 2023 року місцевий житель отримав позашляховик від родини полеглого військовослужбовця. Автомобіль був переданий як частина безоплатної міжнародної гуманітарної допомоги і раніше використовувався загиблим військовим під час виконання бойових завдань.

Однак, замість того, щоб передати автівку на потреби Збройних Сил України, чоловік вирішив скористатися ситуацією та продав її військовим у жовтні 2023 року за 100 тис. грн.

Винуватцю загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років. Правоохоронці наголошують на важливості боротьби з шахрайством, яке шкодить зусиллям на підтримку та відновлення ЗСУ.

Цей випадок є не поодиноким, адже нещодавно в Україні були зафіксовані подібні ситуації, зокрема, у вересні, коли в Полтаві керівник благодійної організації був затриманий за перепродаж автомобілів, які надходили як гуманітарна допомога для ЗСУ, на суму понад 35 млн грн.

Національний банк України (НБУ) оголосив про можливе введення нових обмежень на P2P-перекази між рахунками фізичних осіб до завершення червня 2024 року. Згідно з цими нововведеннями, ліміт на перекази буде обмежений сумою в 100 тисяч гривень на місяць, а також до 30 транзакцій за місяць для кожного рахунку. Це рішення прийняте для забезпечення більшої фінансової безпеки та контролю над потоками коштів у країні. Зазначені обмеження будуть введені з метою запобігання можливих фінансових ризиків та недозволених операцій. НБУ планує ретельно моніторити виконання цих обмежень та, за необхідності, вносити коригування до встановлених правил. Водночас, ухвалення таких заходів передбачається для забезпечення стабільності та надійності фінансової системи України.

Нові обмеження вчора анонсував заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник.

Він пояснив їхню необхідність протидією нелегальному гральному бізнесу, де заведено ганяти кошти між рахунками фізосіб. А також протидією ухиленню від сплати податків.

«А ще так сподіваються перемогти відкриття карток на підставних осіб, що стало справжньою модою останнім часом – коли картки відкривають на людей похилого віку, студентів або ще когось, а потім передають у користування комусь іншому (третій особі), хто не хоче офіційно “світити” свої фінанси. Поки що йдеться про обмеження кількості та місячної суми транзакцій. Але якщо це не допоможе, створюватиметься реєстр імен (з податковими номерами) таких громадян України, які брали участь у схемах або були «підставними». Щоб усі банки знали цих схемників, і не відкривали їм рахунки. Вони просто не зможуть пройти фінансовий моніторинг на вході”, – розповіло джерело.

На ринку також говорять про ще одну мету, яку не афішують чиновники – про спроби побороти так звані «чорні зарплати». Колись їх називали «зарплатами в конвертах», але тепер це переросло в розкидання грошей по особистих рахунках людей. Податкові органи давно намагаються боротися з цим явищем, зокрема, залучаючи НБУ.

Але банкіри не дуже вірять, що обмеження в 30 вихідних транзакцій на місяць на 100 тис. грн зможе зупинити перекидання гральних або зарплатних грошей. Очікують, що українці, яким потрібно часто перераховувати великі суми, просто відкриватимуть більше рахунків у різних банках. Адже в одному банку поняття не мають, що їхній клієнт робить в іншому.

На поточний момент багато українців мають по 2-3 рахунки, і банківських карток на руках ставатиме тільки більше, оскільки максимальна кількість рахунків на одну фізособу не обмежена чинним законодавством.

На поточний момент Нацбанк ніяк не обмежує максимальну кількість переказів фізосіб між рахунками українських банків. Однак такі обмеження своїми внутрішніми правилами встановлюють самі банки в рамках фінансового моніторингу.

Наприклад, у Приватбанку уточнили, що в нього діє ліміт на 200 вихідних переказів для одного клієнта і 350 – для переказів, що надходять (зарахування коштів). За сумою діє місячний ліміт в 1 млн грн на зарахування і стільки ж на переказ грошей. Але починаючи з 400 тис. грн банк обов’язково запросить інформацію про походження коштів, і, якщо її не буде надано – транзакції зупинять, а рахунок заблокують.

У monobank (Універсалбанк) інші ліміти: 50 переказів (усіх) на день, 100 переказів – на 4 дні і 150 переказів – на місяць. Максимальна сума перерахування – 60 тис. грн на добу. А якщо говорити про місячні ліміти, то вони встановлені різні, залежно від виду банківської картки: MasterCard – до 400 тис. грн, VISA – до 1 млн грн. Але в кожному випадку також діє правило про надання даних про походження коштів при операціях від 400 тис. грн і вище.

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Адміністрація Байдена вже ухвалила кілька важливих рішень для посилення позицій України. Зокрема, США зняли обмеження на використання американських ракет дальнього радіусу дії для ударів по російській території та схвалили постачання протипіхотних мін.

Однак Макмастер наголошує, що поширення сигналів про можливе скорочення військової допомоги з боку США завдає серйозного морального удару по українцях. “Українці мають бути впевнені, що зможуть перемогти, а не слухати про скорочення підтримки, яке підриває їхній бойовий дух”, — підкреслив він.

Перемога Дональда Трампа на майбутніх виборах може змінити підхід США до війни в Україні. Багато потенційних членів його адміністрації висловлювали скептицизм щодо подальшої допомоги Києву, вважаючи переговорне завершення війни більш прийнятним варіантом. Це створює невизначеність для українських військових та дипломатів.

Макмастер також зазначив, що війна в Україні є лише частиною ширшої стратегії агресивних держав, які прагнуть зруйнувати існуючий світовий порядок. Підтримка Росії з боку Ірану та Китаю, а також участь північнокорейських солдатів у бойових діях — це тривожні сигнали для Заходу.

Генерал застерігає, що недооцінка цілей Путіна є стратегічною помилкою. На його думку, підтримка України — це не лише питання регіональної безпеки, а й глобальної стабільності.

У цей же час у Європі поновилися секретні дискусії щодо можливого введення військ в Україну. Як повідомляє видання Le Monde, Велика Британія та Франція обговорюють посилення оборонної співпраці. Головна мета — створення міцного альянсу для підтримки України та забезпечення європейської безпеки.