Як хронічний недосип впливає на старіння мозку: нове дослідження

Майже рік тому гурт KAZKA представив композицію “Без кохання”, яка стала особистою чуттєвою історією кохання фронтвумен Олександри Заріцької. У подальшому вийшло mood-відео, де співачка з’явилася у весільній сукні, анонсуючи заручини з бойфрендом. Однак, весілля поки не відбулося. Під час зйомок для проєкту “Хто знає?”, що вийде на “Новому каналі” 19 березня, Олександра Заріцька розповіла про мрії щодо весільного образу та плани на розписку й вечірку. Вона ділиться, що хоче веселого та тривалого святкування з друзями та родиною, але усвідомлює обмеження у зв’язку із сучасними обставинами. Пара поки що не має конкретних планів на весілля, але підкреслює важливість взаємопідтримки й допомоги тим, хто цього потребує. Щодо відносин з майбутнім чоловіком, Павлом Тараненко, Олександра відзначає, що стосунки для них – це взаєморозуміння, підтримка та взаємна повага. Вони насолоджуються спільним часом, діляться інтересами та влаштовують домашні розваги зі своїми собаками.

За останній рік гурт KAZKA пройшов довгий шлях, випустивши пісню "Без кохання" та mood-відео, яке оголосило про заручини вокалістки Олександри Заріцької. Однак, попри анонс, весілля ще не відбулося. Під час спільних зйомок для "Хто знає?" на "Новому каналі", Олександра ділиться своїми мріями про весільний образ та святкування, визначаючи прагнення до радісного та тривалого весілля, але обмежене нинішніми обставинами. Вона висловлює важливість взаємопідтримки та допомоги один одному, а також іншим у потребі. Щодо її стосунків з Павлом Тараненко, вони підкреслюють взаємне розуміння, підтримку та взаємну повагу як основні аспекти відносин.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Як розповів агентству Reuters Олександр Дмитрієв, засновник української некомерційної цифрової некомерційної системи OCHI, з 2022 року його платформа централізувала і проаналізувала два мільйони годин відеозаписів, що надійшли від 15 тисяч операторів дронів на лінії фронту.

«Ці дані – їжа для ШІ. Якщо ви хочете навчити штучний інтелект, дайте йому два мільйони годин відео, і він стане чимось надприродним», – зазначив Дмитрієв.

За його словами, цей масив даних можна використовувати для тренування моделей ШІ в тактичному аналізі, розпізнаванні цілей і оцінці ефективності озброєнь. «Фактично, це досвід, який можна перетворити в математичну форму. Програми ШІ можуть вивчити траєкторії і кути, під якими зброя працює найбільш ефективно», – додав він.

Наразі сховище поповнюється на 5-6 терабайт даних щодня. Цей масив даних уже викликав інтерес з боку іноземних союзників України.

На Заході підтверджують цінність такого обсягу інформації. «Люди можуть інтуїтивно розпізнавати об’єкти, але машини мають бути навчені визначати, що є дорогою, природною перешкодою чи засідкою», – зазначив Семюел Бендетт, експерт Центру нової американської безпеки.

Крім того, Україна розробляє й інші інноваційні системи. Наприклад, технологія «Avengers» Міноборони України ідентифікує до 12 тисяч одиниць російської техніки на тиждень за допомогою ШІ. Також ведуться роботи над створенням «роїв» дронів, де десятки пристроїв керуватимуться централізованою системою (глава Мінцифри Федоров обіцяв їх застосування вже наступного року).

При цьому США цікавлять ці розробки не в контексті війни з Росією, а в рамках підготовки до можливих зіткнень у Тихоокеанському регіоні, пише Reuters із посиланням на фахівців.

Раніше ЗМІ писали, що Росія також планує впровадити в «Шахеди» штучний інтелект, щоб обходити українську ППО.

Наш джерело в Офісі Президента розкрило, що уряд затвердив план девальвації гривні за підтримки Національного банку України. З квітня має розпочатися етапна девальвація, метою якої є закриття дірки в бюджеті на 500 мільярдів гривень. Для досягнення цієї мети планується використання золотовалютних резервів та друкарського верстата. Прогнозується, що до кінця 2024 року курс гривні знизиться до 49-51 за долар для стабілізації бюджету.

Крім того, уряд готує пакет нових податків для українців, щоб уникнути відчутних втрат через скорочення західної допомоги. Зокрема, планується введення військового збору для підприємств та ФОП, оподаткування дорогоцінних металів та ювелірних виробів, а також рухомого майна. Також вивчаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та інших секторів.

Проте навіть ці нові податки не зможуть повністю покрити потреби бюджету, оскільки їхній загальний фіскальний ефект обмежений близько 40 мільярдів гривень. У зв'язку з цим розглядається можливість підвищення ставок основних податків, таких як ПДВ та військовий збір з доходів фізичних осіб.

• Уряд України затвердив план девальвації гривні, спрямований на закриття дірки в бюджеті в розмірі 500 мільярдів гривень. Цей план передбачає девальвацію гривні поетапно з квітня та використання золотовалютних резервів і друкарського верстата.

• Нові податки вводяться для українців, щоб компенсувати втрати в бюджеті через скорочення західної допомоги. Ці податки включають військовий збір для підприємств і ФОП, оподаткування дорогоцінних металів і ювелірних виробів, а також рухомого майна.

• Навіть з введенням нових податків не вдасться повністю покрити бюджетні потреби, тому розглядається можливість підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, що свідчить про загальний і важливий інтерес громадян у покращенні роботи державних органів та підвищенні ефективності системи управління країною.

Неабиякою цікавістю слід зазначити, що подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, при цьому потребувала активної підтримки великих телеграм-каналів. Це підкреслює зростаючий рівень свідомості громадян та їх бажання активно впливати на політичні та соціальні процеси в країні.

Особливо важливо відзначити, що петиція щодо мобілізації працівників бюджетної сфери, зокрема демобілізованих військовослужбовців ЗСУ, для прийому на роботу в державні та комунальні підприємства, а також у правоохоронні органи, підтримує ініціативу відновлення та підтримки ветеранів, надаючи їм перевагу на ринку праці. Це важливий крок у напрямку інтеграції та підтримки тих, хто віддав своє життя за мир і безпеку нашої країни.

Нагадаємо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, з урахуванням необхідності авторизації та зростаючого рівня усвідомлення громадян, такі петиції набирають голоси за лічені дні, що є свідченням активізації громадянського суспільства та зростання довіри до демократичних механізмів влади.

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка зібрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активний інтерес громадян у покращенні роботи державних органів.

• Результати цієї петиції контрастують з попередньою, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, вказуючи на зростаючу свідомість та активність громадянського суспільства.

• Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим військовим відкриває можливості для їхньої інтеграції та підтримки у суспільстві.

• Активізація громадян у підтримці подібних ініціатив є свідченням росту довіри до демократичних механізмів влади та бажання спільно впливати на формування політики країни.