Бетмобіль по-українськи: Mercedes CL55 AMG перетворили на суперкар

У січні цього року правоохоронні органи здійснили успішну операцію і затримали всіх учасників відомого наркосиндикату "Двадцятівські", що відомий своєю діяльністю у місті Кривий Ріг ще з минулого століття. Ця група, відома своїми міцними зв'язками із злочинним світом, протягом років перебувала поза полем зору правоохоронців, але завдяки наполегливій роботі спеціальних підрозділів їхні плани були спритно розкриті. Тепер наркоторговці, які були ключовими фігурами у цій злочинній організації, стоять перед правосуддям, а їхні мережі і схеми контрабанди наркотиків розкриті та ліквідовані. Це значний крок у боротьбі з незаконним обігом наркотиків і забезпеченні безпеки для мешканців нашого міста.

Про те, як будувалась робота синдикату, якою була ієрархія і як вдалося затримати всіх, включаючи організаторів, в інтерв’ю розповів начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель.

Під час підготовки матеріалу використовувалися коментарі Андрія Рубеля, а також оперативна інформація ДСР та Національної поліції України.

“Двадцатівські” – криворізький синдикат наркоторговців, який діяв у місті із дев’яностих років. Його назвали на честь однойменного кварталу у Кривому Розі. “Двадцатівські” починали як банда рекетирів. Коли вони набули великого впливу, то стали “продавати” свою ліцензію на рекет іншим, не таким великим бандам. Ті, у свою чергу, віддавали частину “данини” від рекету самим “двадцятівським” за ліцензію та силову допомогу.

Паралельно з цим банда почала займатися виробництвом та розповсюдженням наркотиків. Незабаром банда перетворилася на справжній синдикат із власною ієрархією.

Фото з місця затримання (фото: Національна поліція України)

“Вони досить системно підійшли до побудови роботи, щоб їх не могли викрити. Кривий ріг поділено на райони, ці райони поділені на квартали. У кожному кварталі, у кожному районі у них були свої представники, які збували наркотики. Був навіть “силовий блок” – люди, які приїжджали, якщо виникали “проблеми”. Процес “виховання” своїх вони між собою називали “рибалкою”, – зазначає Рубель.

Загалом робота виглядала наступним чином – спочатку нарковмісні препарати банда отримувала незаконним шляхом, у тому числі й закордоном. Наприклад, у Сербії у “двадцатівських” була своя людина, яку вони називали “Аптекар”. До “Аптекаря” їздили кур’єри і забирали у нього таблетки, переважно псевдоефедрин. Вони ховали пігулки в днища автомобілів і в’їжджали в Україну через митні пункти, де немає сканерів.

Нарколабораторія (фото: скріншот оперативної зйомки)

У Кривому Розі таблетки розподілялися “кухнями”, де працювали “кухарі”. Шляхом різних маніпуляцій “кухарі” виготовляли із псевдоефедрину метамфетамін. Адреса “кухні” щоразу була різною і ніколи не повторювалася.

“Якби ми з вами були в цій групі, я б не знав, чим ви займаєтеся, а ви не знали б, що роблю я. У кожного була своя роль, у одного – заїхати на пошту, у другого – забрати соломинки (соломинки для напоїв, у них розфасовували наркотики – ред.), у третього – взяти сумку. І третій навіть не знає, що він забирає. Четвертий має принести сумку до квартири, де буде розфасовка, і вийти. П’ятий приходить і фасує, шостий забирає та віддає”, – зазначає начальник ДСР.

Відео із затримання (фото: скріншот оперативної зйомки)

Клієнти “двадцятівських” знали, що для видобутку наркотиків достатньо зателефонувати до “телефонного магазину”. “Оператор” вже знав, де знаходиться клієнт і відправляв його до “бариги”, який весь день чергував на тій самій ділянці. Коли у “бариги” закінчувалися наркотики, до нього приїжджав “дозаряджаючий” – він забирав гроші і давав метамфетамін. Загалом у Кривому Розі діяло близько 25 “телефонних магазинів”. “Двадцатівські” намагалися бути клієнтоорієнтованими – у їхньому синдикаті діяла система знижок та бонусів для “оптовиків” та постійних клієнтів.

Упродовж року правоохоронці документували роботу “двадцятівських” – за цей час у слідчих набралося 880 томів обвинувальних актів. За деякий час до затримання у Кривий Ріг привезли 1200 поліцейських та оперативників.

Щоб не викликати підозри, їх завозили блоками – всього шість блоків по 200 чоловік. У кожному блоці про повний перебіг операцій знали від 1 до 3 осіб. Затримати вирішили спочатку найвищі ланки банди – безпосереднього керівника, його праву руку та лідерів злочинних організацій, які збували наркотики. Також затримали ватажків силового блоку банди.

“Ну, це сильні хлопці, багаті люди. Вони легалізували отримані від наркобізнесу гроші, купували багато в Дніпропетровській області та Кривому Розі – вони мали нерухомість, авто, ресторани, магазини за кордоном”, – додав Рубель.

Загалом затримали 38 осіб – усіх членів банди. Організаторам синдикату загрожує до 12 років позбавлення волі.

Нагадаємо, детективи Бюро економічної безпеки України у Волинській області викрили групу осіб, які налагодили реалізацію контрабандних товарів . Один із фігурантів затриманий.

Державне бюро розслідувань оголосило про підозру депутату Закарпатської обласної ради від політичної сили «За майбутнє» Іван Барна. Слідство вважає, що посадовець, який паралельно обіймає керівну посаду в Ужгородському надлісництві, міг бути причетним до погодження або сприяння забудові земель державного лісового фонду всупереч вимогам законодавства.

За інформацією правоохоронців, ідеться про дві лісові ділянки сумарною площею понад 8,5 гектара. На цих територіях, за версією слідства, розпочалося спорудження готельно-рекреаційного комплексу. Таке використання земель могло відбуватися з порушенням цільового призначення, що передбачає їх збереження та охорону як частини лісового фонду держави.

У ДБР вважають, що через бездіяльність керівництва надлісництва держава фактично втратила можливість повноцінно розпоряджатися цими ділянками. Орієнтовна вартість земель оцінюється у понад 150 мільйонів гривень.

Слідство також перевіряє інформацію про можливу причетність до схеми інших осіб. За попередніми даними, кінцевим бенефіціаром підприємств, яким належить майно комплексу, може бути народний депутат Нестор Шуфрич. У справі фігурує і керівник комплексу Андрій Опаленик, колишній помічник парламентаря. Йому інкримінують самовільне захоплення земельних ділянок та незаконне будівництво.

Розслідування у цьому провадженні триває з листопада 2025 року. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини використання державних земель і роль кожного з фігурантів. Сам Нестор Шуфрич нині перебуває під вартою за іншими кримінальними провадженнями.

У ДБР наголошують, що перевіряють законність рішень та дій посадових осіб лісового господарства, а також можливі збитки, завдані державі.

Українська енергетика: стратегія в умовах війни

У країні, де кожен крок пов'язаний з військовою стратегією, енергетика стає важливою ланкою у забезпеченні національної безпеки та економічного розвитку. Економіст Володимир Омельченко настоює на необхідності стратегічного розгляду майбутнього енергетики України. Справді, ситуація вимагає негайних рішень, але питання про будівництво нових блоків атомних електростанцій залишається відкритим.

Спірне питання полягає в тому, чи потрібно Україні інвестувати в нові блоки АЕС. Омельченко завжди підтримував ідею, що енергетичний розвиток країни неможливий без росту відновлюваної енергетики, нових атомних блоків та сучасних систем енергозбереження. Загалом Україна втратила значну частину своїх енергетичних потужностей через воєнні дії, а старі ТЕС перебувають у катастрофічному стані.

Зараз українська енергетика знаходиться в кризовій ситуації: резерви потужностей обмежені, а існуючі електростанції потребують термінового ремонту. У таких умовах розумним вирішенням може стати відновлення та модернізація існуючих об'єктів, а також розвиток децентралізованих проектів, таких як сонячні та вітрові електростанції, біоенергетика та газові установки.

Співвідношення витрат та термінів реалізації також піддається сумнівам. Будівництво чотирьох нових атомних блоків вимагатиме значних інвестицій та багато років на завершення. При цьому виникають два важливих питання: звідки взяти кошти при існуючих фінансових проблемах та чи є сенс витрачати мільярди на проєкт, який не принесе результатів протягом тривалого часу?

У цей складний період для України потрібно уважно аналізувати всі альтернативи та приймати стратегічно обґрунтовані рішення, що забезпечать не лише енергетичну безпеку, а й економічний розвиток країни.

Відповідно до експертного аналізу, умови війни ставлять під серйозне сумніви не лише плани на будівництво нових блоків атомних електростанцій, але й їхню фінансову реалізацію. Перше питання, яке породжується — звідки можна отримати необхідні кредити для НАЕК "Енергоатом", особливо враховуючи складну фінансову ситуацію в країні та обмежену платоспроможність споживачів, що лімітує можливість підвищення цін на електроенергію.

Друге питання щодо пріоритету фінансування в умовах обмеженої допомоги та військової кризи визначається очевидно: пріоритет повинен бути наданий потребам Збройних Сил, без яких немає можливості зупинити ворога. У такій ситуації, питання доцільності витрат на будівництво нових атомних блоків стає вкрай актуальним.

Хоча Україна безумовно потребує розвитку ядерної енергетики, вибір проектується з низкою нюансів. Плани будівництва чотирьох атомних блоків, які передбачають використання російського та американського проєктів реакторів, викликають певні сумніви. Особливо варто звернути увагу на обрання російського дизайну, що може створити додаткову залежність від постачальника технологій та обладнання.

Наразі, здається, доцільніше зосередитися на розробці техніко-економічних обґрунтувань для проєктів будівництва нових атомних блоків, а також на створенні незалежного регулюючого органу, що дозволить забезпечити ефективне управління та контроль за ядерною енергетикою. Такий підхід дозволить країні готуватися до майбутнього, забезпечуючи безпеку, економічний зріст та незалежність у сфері енергетики.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Умови війни та складна економічна ситуація ставлять під сумнів можливість та доцільність будівництва нових атомних блоків електростанцій в Україні.

• Фінансові обмеження та пріоритетні потреби Збройних Сил вимагають обґрунтованих рішень щодо використання коштів, що змушують переосмислити інвестиції у ядерну енергетику.

• Вибір проекту будівництва нових атомних блоків потребує ретельного аналізу та урахування не лише технічних аспектів, а й політичних та економічних факторів.

• Розробка техніко-економічних обґрунтувань, створення незалежного регулюючого органу та активна підтримка децентралізованих проектів в енергетиці можуть стати більш перспективними напрямками розвитку української енергетики в умовах війни та економічної нестабільності.