Безбар’єрність на папері: як капремонт медзакладу в Києві перетворився на дороговартісний проєкт із сумнівною ефективністю

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала процедуру спеціальної конфіскації активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України. Цей крок є частиною постійних зусиль держави для боротьби з корупцією та забезпечення правопорядку в економічній сфері. У межах цієї процедури проводяться юридичні дії, спрямовані на повернення незаконно набутого майна, яке може бути використане для покриття завданих державі збитків.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура разом із іншими правоохоронними органами активно працюють над встановленням всіх фактів протиправної діяльності, що сприяли незаконному збагаченню. Процес конфіскації передбачає ретельне розслідування та аналіз фінансових операцій, що дозволяє виявити активи, які підлягають вилученню в рамках антикорупційних заходів.

BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно зі слідчими матеріалами, колишній керівник не забезпечив належної оцінки ризиків для об’єктів метро і не ініціював регулярних перевірок технічного стану тунельних конструкцій. Це призвело до руйнації окремих елементів тунелів, появи тріщин у стінах, а також порушення гідроізоляції, що викликало підтоплення та утворення сталактитів. Внаслідок цієї ситуації 8 грудня 2023 року довелося призупинити рух поїздів на відрізку між станціями “Либідська” та “Деміївська”.

Розрахунки показали, що за три місяці простою Оболонсько-Теремківська лінія завдала бюджету Києва збитків на суму понад 138,5 млн грн, а також призвела до недоотримання доходів підприємства в розмірі близько 26 млн грн. Під час досудового розслідування було проведено низку експертиз, зокрема пожежно-технічну, будівельно-технічну та економічну, які підтвердили неналежний технічний стан тунелю.

Віктор Брагінський, який керував Київським метрополітеном майже 10 років, потрапив у центр уваги після розслідування журналістів Bihus.info. Виявилося, що його мати, пенсіонерка, володіє дорогими квартирами, а колишня дружина будує дачу в елітному передмісті, що не відповідало офіційним деклараціям. Після заклику мера Києва Віталія Кличка Брагінський подав у відставку 15 березня 2024 року.

Подільська окружна прокуратура міста Києва висунула колишньому керівнику обвинувачення за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за службову недбалість з тяжкими наслідками. Оскільки він не з’явився на виклик, підозра була надіслана на його офіційну адресу, а правоохоронні органи проводять заходи для встановлення його місцеперебування.

Компанія KNDS, що стоїть за співпрацею німецького гіганта Krauss-Maffei Wegmann та французького виробника військової техніки Nexter Defense Systems, заявила про намір розширити свою присутність на українському ринку шляхом створення своєї дочірньої компанії в країні. Цей крок свідчить про високий рівень довіри до потенціалу та перспектив України у сфері оборонної промисловості.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні відкриває нові можливості для співпраці та технологічного обміну між українськими та європейськими партнерами. Це також підкреслює важливість України як стратегічного партнера в області оборонної індустрії на міжнародному ринку.

Розширення присутності KNDS у формі дочірньої компанії українському ринку сприятиме залученню нових інвестицій, розвитку високотехнологічного виробництва та створенню робочих місць для місцевого населення. Крім того, це дозволить впроваджувати передові європейські технології в українській оборонній промисловості, що підвищить її конкурентоспроможність на світовому ринку.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні є важливим кроком у зміцненні співпраці між країнами Європи та України в сфері безпеки та оборони. Це також сприяє розвитку військово-промислового комплексу України та підвищенню її потенціалу у забезпеченні власної безпеки та оборони.

Представники KNDS оголосили про плани будівництва заводу в Україні на заході, що відбувся у Франції в присутності президента Володимира Зеленського.

Дочірнє підприємство KNDS в Україні буде спеціалізуватися на виробництві військової техніки та боєприпасів.

У березні цього року, міністри оборони Франції та Німеччини Себастьян Лекорню та Борис Пісторіус оголосили про намір створити подібне підприємство в Україні.

Зазначається, що представники KNDS разом з українською компанією ENMEK підписали угоди про створення центру обслуговування самохідних артилерійських установок CAESAR та підприємства, яке буде здійснювати 3D-друк запасних частин.

Крім того, був укладений контракт щодо передачі Україні ліцензійного виробництва 155-мм артилерійських снарядів.