Безугла закликає звільнити командувача Повітряних сил Олещука

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Суттєве зниження резервів на 6% пояснюється кількома основними факторами. НБУ здійснив валютні інтервенції, продаючи валюту для стабілізації ринку та стримування курсових коливань. Така політика була необхідною для підтримки економіки, яка стикається з наслідками війни та значним дефіцитом валюти. Загалом чистий продаж валюти НБУ у жовтні склав 3,43 млрд доларів.

Крім інтервенцій, великі суми були спрямовані на обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу. Серед боргових виплат:

Для компенсації витрат і підтримки резервів Україна продовжує отримувати значну міжнародну допомогу та проводити розміщення облігацій. У жовтні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 1,99 млрд доларів, що стало важливим джерелом підтримки резервів. Ключовими надходженнями були:

Попри зменшення резервів, НБУ запевняє, що обсяг міжнародних резервів залишається на рівні, достатньому для підтримки стабільності валютного ринку країни. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця року резерви можуть зрости до 43,6 млрд доларів. Такі очікування базуються на запевненнях про подальшу фінансову підтримку від міжнародних партнерів, яка дозволить компенсувати дефіцит валюти та забезпечити фінансову стійкість.

Зменшення міжнародних резервів відображає непрості економічні реалії в умовах війни, коли необхідно одночасно підтримувати стабільність валютного ринку, виконувати боргові зобов’язання та забезпечувати витрати на оборону та відновлення економіки. Проте потужна міжнародна підтримка та активна фінансова політика НБУ дають підстави сподіватися на поступове відновлення резервів і стабільність економіки в довгостроковій перспективі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Першим кандидатом, який активно розглядається, є голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко. Він має досвід роботи в органах прокуратури та, за інформацією джерел, користується підтримкою Олексія Кулеби та в.о. генпрокурора Олексія Хоменка. Однак Кравченко потрапив під приціл журналістів, які з’ясували, що очолювана ним Київська ОДА замовила генератори для Чорнобильської АЕС за значно завищеними цінами, що підозрюється в корупційній схемі. Крім того, під час конкурсу на посаду голови НАБУ виявили інформацію про його сумнівну приватизацію і продаж службового житла.

Другим претендентом є Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента. За даними джерел, вона має досвід роботи у Міністерстві юстиції і здобула репутацію людини без конфліктів. Проте її приватне майно, зокрема кілька елітних квартир і дорогоцінні годинники, привернули увагу журналістів, що поставили питання про джерела таких статків. Також є чутки про тісні стосунки Мудрої з головою Національного банку Андрієм Пишним, що викликає сумніви у її незалежності.

Третім кандидатом є Олег Кіпер, очільник Одеської обласної державної адміністрації. Він опинився в центрі скандалу через відпустку за кордоном під час воєнного стану та звинувачення в корупції в агроекспортній сфері. За даними журналістських розслідувань, Кіпер встановив фактичний контроль за агроекспортом в Одеській області, що приносило надприбутки учасникам схеми.

Черкаський районний суд ухвалив рішення про стягнення 49 470 гривень із місцевого мешканця, який завдав шкоду водним біоресурсам. Суд визнав, що порушник своїми діями порушив закон, здійснивши незаконний вилов на Дніпрі за допомогою забороненої месинової сітки. Інцидент стався в акваторії поблизу села Худяки, де чоловік виловив 30 лящів, що підлягають охороні та регулюванню. Рішення суду підкреслює пріоритет захисту довкілля та відновлення справедливості для держави й місцевої громади.

Матеріали кримінального провадження №707/2015/25 детально описують порушення: заборонена сітка довжиною близько 70 метрів із вічком 70×70 см була встановлена без відповідного дозволу. Такий вид промислу заборонений через шкоду, яку він завдає рибним запасам та екосистемі річки. Судова практика демонструє, що незаконне вилучення водних ресурсів тягне не лише кримінальну відповідальність, а й обов’язок відшкодувати матеріальні збитки довкіллю.

Такі знаряддя лову прямо заборонені Правилами любительського та спортивного рибальства. У результаті незаконного використання сітки порушник виловив 30 особин ляща.

Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук у листі від 26 травня 2025 року оцінив шкоду, завдану водним біоресурсам, у 49 470 гривень.

Під час розгляду кримінальної справи цивільний позов не подавався, а сам порушник добровільно збитки не компенсував.

У межах окремого цивільного провадження Черкаський районний суд дійшов висновку, що чоловік зобов’язаний відшкодувати повну суму шкоди, заподіяної довкіллю.

Суд послався на норми частини 4 статті 68 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтю 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають безумовний обов’язок порушників компенсувати завдані збитки.

Рішення суду створює черговий прецедент, який підтверджує: за незаконний вилов риби та використання заборонених знарядь лову відповідальність неминуча, а завдані довкіллю збитки мають відшкодовуватися у повному розмірі.