Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України розпочав моніторинг закупівлі мікроавтобуса для виконавчого комітету Кременчуцької міської ради. Йдеться про придбання автомобіля Citroën SpaceTourer, вартість якого може скласти 1 мільйон 798 тисяч гривень. Участь у тендері взяла лише одна компанія — ТОВ «Процесинговий центр», яка подала пропозицію вартістю 1 млн 796 тис. грн. За результатами конкурсу виконком […]
Наразі більше 700 військових з бригади «Азов», які потрапили у російський полон під час виходу з «Азовсталі» у травні 2022 року, досі не повернулися додому. Представники підрозділу повідомляють, що Росія систематично ускладнює їх повернення, виділяючи «азовців» в окрему категорію під час обмінів.
Цю інформацію надали у відділі стратегічних комунікацій 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». За їхніми даними, під час виходу захисників з території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» у період з 16 по 20 травня 2022 року, в полон потрапили близько 1400 бійців. На сьогодні Україні вдалося повернути лише трохи більше 500 з них, а решта все ще залишається у російських тюрмах.
У бригаді відзначають, що повернення оборонців Маріуполя залишається однією з найбільш складних питань у системі обмінів між Україною та Росією. Незважаючи на численні обміни за останні роки, представники «Азову» повертаються додому вкрай рідко. «Російська сторона свідомо класифікує захисників Маріуполя як “особливу” категорію заручників», — йдеться у коментарі відділу.
Крім того, у підрозділі зазначили, що не менше 250 бійців «Азову» стали жертвами незаконних вироків російських судів. Вироки, як правило, стосуються так званих «воєнних злочинів» або ж просто факту служби в бригаді. Такі дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій.
Представники «Азову» також підкреслили, що тривала інформаційна кампанія Росії проти їх підрозділу стала однією з причин ускладнення процесу обміну військових. «Ми сподіваємось, що в наступних етапах обміну “1000 на 1000” ми зможемо повернути більшу кількість наших військових», — додали в коментарі.
Тема повернення оборонців Маріуполя стала особливо актуальною після останнього масштабного обміну, який відбувся 15 травня, коли вдалося звільнити 205 українських захисників. Більшість звільнених військових провели у полоні майже чотири роки, проте бійці «Азову» серед них значилися в малочисельному складі.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначав, що ситуація з поверненням захисників Маріуполя є найбільш складною через позицію Кремля, який навмисно затягує процес обміну стосовно цієї категорії полонених.
Оборона Маріуполя та «Азовсталі» стала символом спротиву з початку повномасштабного вторгнення РФ. Українські військові тримали місто під обстрілом і в умовах оточення понад два місяці, виконуючи накази командування, частина з них вийшла з заводу, щоб потрапити в полон.
Тим не менш, українська влада продовжує вживати заходів для звільнення оборонців Маріуполя, оскільки це питання лишається пріоритетним у переговорах з Росією. Міжнародні правозахисні організації також зафіксували численні порушення прав українських військовополонених, включаючи катування та незаконні судові процеси.
Водночас, на тлі останніх обмінів, родини захисників активізували акції підтримки, закликаючи міжнародну спільноту чинити тиск на Росію для повернення українських військових.
