Четвер, 31 Липня, 2025

Більшість українців у Польщі готові повернутися після війни — Боднар

Важливі новини

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко — єдиний чиновник, який має стосунок до роботи МСЕК

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ба більше, Ляшко протягом останніх двох років отримував завдання від президента Володимира Зеленського вирішити проблему з корупцією в лікарських комісіях.

Усе, що робив очільник МОЗ: проводив перевірки, які успішно пройшли, зокрема, відомі вже всій країні скандальні чиновники-мільйонери з МСЕК.

До речі кажучи, заступники Ляшка в особі Сергія Дуброва, Ігоря Кузіна та Інни Солодко – заробляють сотні тисяч доларів на поставках медліків та обладнання.

То чому міністр не несе особистої відповідальності і продовжує обіймати свою посаду?

У Києві під час загрози ракетних ударів планують превентивно вимикати електроенергію

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Коваленко пояснив, що система електромереж працює як послідовний ланцюг, і, якщо одна з ланок виходить із ладу, це може призвести до перевантаження і пошкодження обладнання на підстанціях або електростанціях.

Він також нагадав, що зазвичай обсяги генерації вдається коригувати за допомогою ТЕС і ТЕЦ, але влітку обстріли істотно пошкодили теплову генерацію, тому для маневрування використовуються інші об’єкти.

На запитання, чи вимикатимуть світло щоразу за загрози ракетних обстрілів, Коваленко відповів, що такі заходи вживатимуться, коли це необхідно для безпеки енергосистеми.

Битва сиріт: Вдова зіткнення зі Сиротою – Правосуддя проти Відмовників

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

Як українці отримають по 1000 гривень через “Дію”: деталі виплати

Ключові елементи військового обліку:

Перший заступник міністра економіки України Олексій Соболев заявив, що українці отримають по 1000 гривень на людину незалежно від віку та соціального статусу. Ці кошти можна буде використати протягом зимових місяців – грудня, січня та лютого.

Гроші надійдуть на віртуальну картку “Національного кешбеку”, яку можна відкрити через додаток “Дія”. Соболев уточнив, що кошти будуть “марковані”, тобто існує обмежений перелік напрямків, на які їх можна буде витратити.

Крім того, українці матимуть можливість задонатити частину отриманих грошей на підтримку Збройних Сил України.

Родина Романа Маселка купує нерухомість під час війни на кошти невідомого походження

У період неспокою та військових дій в Україні, коли масова частина населення переживає важкі економічні випробування, член Вищої ради правосуддя, Роман Маселко, разом із своїми родичами опинився в центрі гучного скандалу. Цей скандал, як повідомляє видання "Закон і бізнес", пов'язаний із спробою надбання нерухомості за кошти, походження яких невідоме. Умови конфлікту виявилися особливо складними, оскільки вони співпали зі складною соціально-політичною ситуацією в країні.

Наступні кроки Романа Маселка та його родичів стали предметом великого суспільного обговорення та розгляду у засобах масової інформації, а також серед правозахисних організацій. Ця ситуація викликала серйозні сумніви та критику щодо дій і намірів члена Вищої ради правосуддя та його близьких. Водночас, вона підкреслила загальний клімат невпевненості і недовіри в суспільстві щодо дотримання принципів чесності та законності, особливо серед осіб, які займають ключові посади у правовій системі.

Цей епізод став важливим випробуванням для владних структур та механізмів контролю за додержанням законності в країні. Він підкреслив необхідність посилення механізмів контролю за фінансовими операціями та декларуванням майна для уникнення корупційних схем та зловживань у владних структурах. Також він відобразив важливість забезпечення прозорості та відкритості у процесі взаємодії між владними особами та громадянами, що є ключовим елементом будівництва довіри та легітимності державних інституцій.

Згідно з розслідуванням, пенсіонерка Галина Боженко, яка доводиться тіткою Роману Маселку, позичила його дружині майже 15 тисяч доларів США. Ці кошти були використані для придбання двокімнатної квартири в Києві вартістю майже 1,6 мільйона гривень. Факт позики від пенсіонерки викликав багато сумнівів та підозр серед журналістів та громадськості.

При цьому з декларації випливає, що дружина Маселка під час купівлі квартири зберегла свій доларовий депозит (майже 11,8 тисяч доларів), а офіційних коштів сім’ї, які залишилися, не вистачило б для купівлі квартири навіть з урахуванням грошей від тітки.

Також журналісти з’ясували, що тітка, маючи пенсію близько 15 тисяч грн, уже під час війни набула у власність два приміщення площею 14,7 та 11.9 м2 і дві квартири в один день площею 47,2 м2 і 100,1 м2 у ЖК «Еко-дім» у Львові. За оцінками експертів, загальна вартість такої нерухомості перевищує 150 тисяч доларів.

Згідно з поясненням Маселка, тітці дісталася спадщина від дідуся. Справді, 85-річний дідусь мав 27 рахунків у 8 банках на суму майже 1,55 млн грн. І всі ці гроші перейшли доньці у спадок. Хоча, як перевірили ЗМІ, офіційно він ніяк не міг заробити таку суму за останні 20 років свого життя.

Як уже раніше повідомляв «ЗіБ», нардепи Максим Бужанський і Кирило Нестеренко звернулися до ВРП і НАЗК із проханням перевірити сумнівні факти декларації члена ВРП.

Попри війну, втрату домівок і життя в еміграції, переважна більшість українців, які знайшли тимчасовий прихисток у Польщі, мріють повернутися додому. Про це заявив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю «Радіо Свобода».

За його словами, приблизно 70% українців, які змушені були виїхати за кордон через повномасштабне вторгнення Росії, декларують готовність повернутися в Україну, щойно з’являться відповідні умови.

«Ви силою не повернете цих людей. Це їхнє рішення. Питання створення умов», — наголосив дипломат.

Дипломат зазначив, що більшість людей виїхали не з власної волі, а через воєнні обставини — обстріли, втрату роботи, загрозу життю дітей. Вони не полишають думки про повернення, але для цього потрібні реальні зміни — безпека, житло, економічні перспективи.

Однак Боднар визнає, що 15–20% українців, імовірно, залишаться у Польщі назавжди. Ці люди вже адаптувалися, влаштували побут, оформили документи або подали заявки на польське громадянство.

«Більшість інших наших людей кажуть: “Якщо завтра припиняється війна, ми їдемо додому”», — підсумував посол.

Ці слова звучать особливо актуально на тлі дискусій в українському суспільстві про те, чи повертатимуться біженці після війни. Вони ще раз підтверджують, що еміграція для більшості — тимчасовий вимушений крок, а не остаточний вибір.

Останні новини