Більшість українських біженців у Німеччині вирішили залишитися

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно зі звітом аналітиків, російські війська нещодавно просунулися вглиб Вовчанська в рамках наступальних операцій на півночі Харківської області, що відбувалися 7, 8 і 9 жовтня. Опубліковані 7 жовтня геолокаційні кадри, на яких видно, як російський солдат піднімає російський прапор на будівлі Вовчанського агрегатного заводу, свідчать про те, що російські війська, ймовірно, захопили цей стратегічний об’єкт.

Крім того, ворожі війська просунулися поблизу Сіверська Донецької області в ці ж дати. Геолокаційні матеріали, опубліковані 7 і 8 жовтня, вказують на те, що російські війська нещодавно здійснили просування на схід від Григорівки та в західну частину Верхньокам’янського.

Аналітики ISW зазначають, що це може свідчити про захоплення Верхньокам’янського російськими військами.

Нагадаємо, що наприкінці вересня стало відомо про звільнення Вовчанського агрегатного заводу бійцями Головного управління розвідки. Після завершення операції територія заводу була передана під контроль Збройних сил України після успішної зачистки всіх 30 будівель об’єкта. Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов особисто брав участь в операції зі звільнення заводу.

Речник оперативно-тактичного угруповання “Харків” Віталій Саранцев наголошував, що після втрати контролю над заводом росіяни намагалися його знищити, використовуючи вогнеметні системи та керовані авіаційні бомби. Ці дії підкреслюють зростаючу напругу та виклики, з якими стикаються українські сили на фронті.

У період неспокою та військових дій в Україні, коли масова частина населення переживає важкі економічні випробування, член Вищої ради правосуддя, Роман Маселко, разом із своїми родичами опинився в центрі гучного скандалу. Цей скандал, як повідомляє видання "Закон і бізнес", пов'язаний із спробою надбання нерухомості за кошти, походження яких невідоме. Умови конфлікту виявилися особливо складними, оскільки вони співпали зі складною соціально-політичною ситуацією в країні.

Наступні кроки Романа Маселка та його родичів стали предметом великого суспільного обговорення та розгляду у засобах масової інформації, а також серед правозахисних організацій. Ця ситуація викликала серйозні сумніви та критику щодо дій і намірів члена Вищої ради правосуддя та його близьких. Водночас, вона підкреслила загальний клімат невпевненості і недовіри в суспільстві щодо дотримання принципів чесності та законності, особливо серед осіб, які займають ключові посади у правовій системі.

Цей епізод став важливим випробуванням для владних структур та механізмів контролю за додержанням законності в країні. Він підкреслив необхідність посилення механізмів контролю за фінансовими операціями та декларуванням майна для уникнення корупційних схем та зловживань у владних структурах. Також він відобразив важливість забезпечення прозорості та відкритості у процесі взаємодії між владними особами та громадянами, що є ключовим елементом будівництва довіри та легітимності державних інституцій.

Згідно з розслідуванням, пенсіонерка Галина Боженко, яка доводиться тіткою Роману Маселку, позичила його дружині майже 15 тисяч доларів США. Ці кошти були використані для придбання двокімнатної квартири в Києві вартістю майже 1,6 мільйона гривень. Факт позики від пенсіонерки викликав багато сумнівів та підозр серед журналістів та громадськості.

При цьому з декларації випливає, що дружина Маселка під час купівлі квартири зберегла свій доларовий депозит (майже 11,8 тисяч доларів), а офіційних коштів сім’ї, які залишилися, не вистачило б для купівлі квартири навіть з урахуванням грошей від тітки.

Також журналісти з’ясували, що тітка, маючи пенсію близько 15 тисяч грн, уже під час війни набула у власність два приміщення площею 14,7 та 11.9 м2 і дві квартири в один день площею 47,2 м2 і 100,1 м2 у ЖК «Еко-дім» у Львові. За оцінками експертів, загальна вартість такої нерухомості перевищує 150 тисяч доларів.

Згідно з поясненням Маселка, тітці дісталася спадщина від дідуся. Справді, 85-річний дідусь мав 27 рахунків у 8 банках на суму майже 1,55 млн грн. І всі ці гроші перейшли доньці у спадок. Хоча, як перевірили ЗМІ, офіційно він ніяк не міг заробити таку суму за останні 20 років свого життя.

Як уже раніше повідомляв «ЗіБ», нардепи Максим Бужанський і Кирило Нестеренко звернулися до ВРП і НАЗК із проханням перевірити сумнівні факти декларації члена ВРП.