Премії за героїзм: депутати пропонують винагородження військовим за знищення російської техніки

2 лютого християни східного обряду святкують важливу подію в церковному календарі — Стрітення Господнє. Це одне з найбільш давніх та глибоких за змістом свят, яке має велике значення в історії християнської церкви. Назва свята походить від слова "зустріч", що символізує знаменну подію — першу зустріч Ісуса Христа зі світом. Ця подія стала своєрідним переходом від Старого Завіту до Нового, в якому здійснилися пророчества про прихід Спасителя.

За біблійною розповіддю, на сороковий день після народження Ісуса Марія та Йосиф прийшли до Єрусалимського храму для виконання обряду очищення, встановленого Мойсеєвим законом. Це був обов'язковий ритуал для жінок після пологів, який символізував відновлення їх чистоти. Під час цього обряду вони зустріли праведного старця Симеона, який, за благословенням Божим, дожив до цього часу, щоб побачити Месію. Симеон, взявши на руки немовля, благословив Бога, проголосивши, що тепер він може спокійно померти, адже побачив Спасителя, обіцяного всім народам.

Побачивши Ісуса, Симеон узяв Його на руки та виголосив пророчі слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром». Ця молитва стала частиною богослужінь і щоденно звучить у храмах по всьому світу.

Поруч із ним перебувала пророчиця Анна, яка також упізнала в дитині майбутнього Спасителя. Саме тому Стрітення сприймається як символ духовної зустрічі людини з Богом і надії на спасіння.

У цей день у православних та греко-католицьких храмах проводять урочисті літургії. Особливе місце займає освячення свічок і води. Стрітенські свічки віряни зберігають удома протягом року та запалюють під час молитви, хвороби чи негоди, вірячи, що вони захищають оселю від зла та приносять Божу благодать.

Освячену воду також вважають цілющою. Нею кроплять житло, господарство, худобу, використовують для молитви за здоров’я та добробут родини.

Зі святом пов’язані й численні народні прикмети. Якщо 2 лютого сонячно та тепло — весна буде ранньою. Сильний вітер віщує негоду у березні, а якщо тварини ховаються — варто чекати похолодання.

У народі вважалося, що цього дня не слід виконувати важку фізичну роботу. Люди намагалися не вирушати в далеку дорогу, не рубати дерева, не прибирати та не шити, аби не накликати нещастя. Свято радили провести спокійно, у молитві та родинному колі.