Білий дім припинив обговорення військової допомоги Україні

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як зазначає український міністр фінансів Сергій Марченко, “тільки сильна економіка може створити сильну армію”. Проте Україна зараз стикається з серйозними проблемами у сфері робочої сили. Бойові дії та мобілізація призвели до того, що армія поглинула значну частину населення, мільйони українців виїхали за кордон, а інші ухиляються від призову, аби уникнути служби на фронті.

Мобілізація має суттєвий вплив на ринок праці. Внаслідок бойових дій та мобілізації багато людей отримують серйозні поранення. Після ампутацій та інших травм відсутність якісного та безоплатного лікування, реабілітаційних програм і соціальної допомоги змушує ветеранів шукати роботу, незважаючи на важкий фізичний стан. На жаль, держава поки що не забезпечила відповідну підтримку для ветеранів-інвалідів, що призводить до їхнього соціального та економічного занепаду.

На державних підприємствах значну частину чоловіків замінили жінки, які працюють і в важкій промисловості. Однак навіть цього не вистачає для забезпечення нормального функціонування економіки. Наприклад, у Павлодарі жінкам вперше дозволили працювати в шахтах через дефіцит робочої сили, хоча це є крайнім заходом від відчаю.

Українські сайти з пошуку роботи фіксують рекордну кількість вакансій, що свідчить про надзвичайно складну ситуацію на ринку праці. Київ розширює мобілізацію для поповнення лав ЗСУ, проте це ще більше ускладнює завдання для підприємств, які страждають від нестачі кадрів.

Влада намагається знайти рішення, наприклад, дозволяючи деяким галузям критичної інфраструктури отримувати “бронь” на частину своїх співробітників. Проте цей процес є надзвичайно бюрократичним і охоплює лише до 50% працівників чоловічої статі. Пропозиції депутатів про фінансову підтримку підприємств для утримання співробітників також викликають суперечки, адже оборона вважається пріоритетом.

Згідно з оцінками економістів, ще одна хвиля мобілізації може стати критичною для економіки України. Низькі податкові відрахування та дефіцит фінансів створюють додаткові труднощі для забезпечення обороноздатності та ефективного функціонування державних органів. Українська економіка, вже потерпаючи від наслідків війни, потребує термінових рішень і підтримки, щоб уникнути подальшого занепаду.

Український парламент намірений провести масштабні зміни, які вплинуть на понад 300 населених пунктів по всій країні. Зміни передбачають перейменування місцевостей, символіка яких має коріння у російській імперській політиці або не відповідає стандартам української державної мови. Цю інформацію надає Рубрика, посилаючись на проект постанови №11188.

Згідно з пояснювальною запискою, місцеві органи влади отримали півроку на подання пропозицій щодо переіменування населених пунктів, районів та інших територій, чиї назви мають імперську символіку або не відповідають стандартам мови. У випадку відсутності рішення, ключовими документами для визначення є рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.

Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій місцевих органів влади та військових адміністрацій населених пунктів. Також враховано рекомендації з інституту національної пам’яті та комісії зі стандартів державної мови щодо переіменування окремих населених пунктів та районів.

Серед пропозицій переіменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, планується змінити назви, що мають відношення до Першого Травня, такі як Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо. Також планується змінити назви, які присвячені відомим московським діячам, таким як Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо. У планах також перейменування міст, які не відповідають нормам мови. Наприклад, село Дорожне планується перейменувати на Дорожнє, а село Кибляри — на Киблярі.

Український парламент вирішив впровадити значні зміни у назви понад 300 населених пунктів по всій країні. Це рішення має на меті усунення символіки, пов'язаної з російською імперською політикою, а також приведення назв до відповідності стандартам української державної мови. Процес переіменування ґрунтується на рекомендаціях від Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Рішення було прийнято після уважного розгляду пропозицій місцевих органів влади та інституцій, і спрямовано на створення більш відповідної та автентичної місцевої ідентичності в Україні.

У столиці України спостерігається загострення кадрової ситуації в органах місцевого самоврядування. Ця проблема набуває особливої актуальності на тлі збільшення кількості правових процедур, пов'язаних з діяльністю посадових осіб київської міської адміністрації.

Так, у ході крайнього засідання ТСК з питань оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві представники столичної прокуратури надали відомості щодо відкритих кримінальних проваджень проти посадовців столичної влади.

Повідомлялося, зокрема, про те, що у 2023 році було закінчено досудове розслідування та передано до суду обвинувальні акти у 80 кримінальних провадженнях стосовно 97 обвинувачених, в тому числі щодо 49 службових осіб виконавчого органу Київської міської ради та КП, установ та організацій, утворених міською радою. З них 45 осіб – керівного складу, а саме: керівники підприємств, структурних підрозділів, адміністрацій або підприємств.

Крім того, було завершено досудове розслідування 17 кримінальних проваджень щодо службових осіб районних в місті Києві державних адміністрацій.

“У кримінальних провадженнях, в яких обвинувальний акт в 2023 році скеровано до суду, встановлено збитків на 510 млн грн”, – повідомили представники столичної прокуратури.

Більше того, за 6 місяців 24 року вже передано до суду 76 обвинувальних актів щодо 87 обвинувачених. Зокрема, це службові особи КМДА та КП, з яких 50 осіб – керівного складу.

“В 21 провадженню повідомлено про підозру 37 особам, з яких 26 – посадові особи КП, 23 з них – керівного складу.

У закінчених провадженнях в поточному році сума збитків становить 504 млн грн”, – уточнили представники столичної прокуратури.

Також, в 2023 та поточному році було проведено 68 аудитів діяльності столичної міської влади.

“За 2023 рік та поточний 2024 рік до Київської міської прокуратури офіційно надійшло 25 матеріалів за підсумками аудиту.

Щодо аудиту – його результати переважно пов’язані з неефективним використанням бюджетних коштів, управління комунальним майном, виконання цільових програм”, -додали представники столичної прокуратури, зауваживши, що логіка визначення об’єктів аудиту при цьому є не зрозумілою.

“Ряд підприємств, незважаючи на великі суми виділених бюджетних коштів та виявлені правоохоронними органами факти зловживань, взагалі не перевіряються. Наприклад, КП “Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, яке є замовником будівництва Подільського мосту. Попри офіційне звернення прокуратури влітку 2023 року щодо необхідності проведення аудиту цього підприємства через численні факти розкрадань коштів при будівництві мосту, в поле зору аудиторів це підприємство не потрапило”, – наголосили в прокуратурі.

Коментуючи дані столичної прокуратури Поворозник зазначив, що відкриті кримінальні провадження негативно впливають на ситуацію із кадрами в КМДА.

“З такою кількістю кримінальних справ, які відкриваються щоденно, десятками і сотнями, в нас не буде кому працювати, по великому рахунку”, – зауважив він.

Микола Поровозник займається господарською та операційною діяльністю Києва. Зокрема до його компетенції належить функціонування столичного метро, доведене до критичного стану. Коментуючи ЧП в метро він заявив, що “метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала”.