Білий дім призупиняє військову допомогу Україні: вимагають вибачень від Зеленського

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Ці дані викликали суспільний резонанс, оскільки детально висвітлюють наявне майно та зв'язки, які можуть впливати на професійну діяльність Бурлаки.

Павло Бурлака користується службовим житлом, яке було надано йому Міністерством оборони України ще в 2007 році. Квартира площею 82 кв. м, розташована в Хмельницькому, є не лише службовим, але й його місцем реєстрації. Це житло прокурор має право використовувати вже протягом 18 років, що створює певні питання щодо термінів і умов його перебування в ньому, зокрема у контексті службової діяльності та виконання обов’язків.

З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.

Якщо бойові дії триватимуть і протягом наступного року не відбудеться жодного суттєвого зниження інтенсивності, лінія фронту може стати ще менш рухливою. Про це в інтерв’ю «Українському Радіо» розповів командир окремої служби БпЛА Української добровольчої армії Ашот Арутюнян, наголосивши, що сучасні технології, зокрема безпілотники, швидко змінюють структуру війни та умови на передовій.

За словами Арутюняна, у разі збереження нинішньої динаміки боїв так звані «кілзони» — ділянки, де піхота не може безпечно пересуватися через постійну загрозу ураження, — будуть лише розширюватися. Зона ризику охопить значно більші території, а будь-яка спроба маневру чи просування стане набагато небезпечнішою. Така ситуація призведе до фактичного «застигання» фронту, оскільки більшість наступальних дій вимагатиме неймовірних ресурсів і ретельного планування.

Військовий наголошує, що найближчим часом на полі бою можуть з’явитися НРК — наземні роботизовані комплекси, здатні автоматично збивати дрони. При цьому нові акумулятори й збільшені ємності батарей дозволять безпілотникам літати далі та довше.

«Це просто збільшить “кілзону”. А велике збільшення “кілзони” призводить до того, що піхота не може її пересікати. Відповідно, фронт стає», — пояснив він.

Арутюнян зазначив, що можливе перемир’я означатиме заборону на “діп-страйки”, тобто удари на великі дистанції. У такому разі фахівці, які зараз займаються стратегічними ударами на 2–3 тис. км, працюватимуть на лінії бойового зіткнення.

Тоді зона ураження може значно зрости:

«Оця “кілзона” на 30–40, можливо, 100 км тепер виноситиметься військовими, які літали раніше на тисячі кілометрів… У нас з’явиться ще 100–150 км “сірої зони”, де пересуватися можна, але зупинятися — ні. Бо як тільки дрон-розвідник виявить ящик боєприпасів, туди прилетить крило зі 100 кг вибухівки».

На думку Арутюняна, ситуація з перевагою у дронах неоднозначна й залежить від типу та дальності їхнього застосування.

БПЛА до 50 км — значна перевага у росіян.

Бомбери до 30 км — перевага України.

FPV-дрони — приблизний паритет.

FPV на оптоволокні — ймовірна перевага РФ.

Стратегічні удари (Deep Strike) — Україна має ефективні рішення, але у РФ «їх просто достобіса».

Військовий також зазначив, що порівняння ефективності ударів некоректне, адже Україна б’є по інфраструктурі, а РФ — по містах.

«Якби ми били по містах, то в нас було б 90% уражень. А щоб в НПЗ попасти, то це треба постаратися», — наголосив він.