Український ринок нерухомості в червні демонструє нестійкі тренди. Згідно з даними аналітичного звіту DIM.RIA, попит на новобудови знижується по всій країні, вартість вторинного житла зростає, а ринок оренди залишається найбільш динамічним – особливо у прифронтових регіонах. Ціни на квартири в новобудовах залишаються відносно стабільними – коливання в межах кількох відсотків не змінюють загальної картини. Найдорожчий […]
Міжнародна група вчених довела, що біологічне старіння людини залежить не лише від стану здоров’я, а й від політичного устрою, рівня освіти, екології та соціальної справедливості. Результати масштабного аналізу, проведеного в 40 країнах, опублікував журнал Nature Medicine.
Освіта і свобода як ключ до довголіття
У ході трирічного дослідження науковці проаналізували фізіологічні показники (артеріальний тиск, індекс маси тіла тощо) у поєднанні з соціальними факторами — зокрема рівнем демократії, свободою слова, доступом до освіти та екологічним станом середовища.
Головний висновок: у країнах зі стійкими демократичними інститутами, високим рівнем освіти та соціального добробуту громадяни старіють значно повільніше. Натомість політична нестабільність, бідність, нерівність і забруднення середовища прискорюють вікові зміни.
Біоповедінковий розрив: чому деякі 50-річні мають тіло 60-річного
Вчені запровадили новий показник — біоповедінковий розрив. Він демонструє різницю між паспортним віком людини та станом її організму. Наприклад, якщо 50-річний має показники здоров’я, характерні для 60-річного, його біоповедінковий розрив становить 10 років.
Найбільші розриви зафіксовані в Єгипті та Південній Африці. Там біологічне старіння відбувається значно швидше за хронологічне. Найкраща ситуація — у більшості країн Європи, де старіння відбувається повільно та стабільно. Регіони Азії та Латинської Америки займають проміжне становище.
Освіта та активність — природні антиейдж-засоби
Серед найефективніших факторів уповільнення старіння — не дорогі добавки, а банальна освіта. Саме вона, за словами авторів дослідження, забезпечує тривалий захист від передчасного старіння. Також важливими є фізична активність, розвиток пам’яті, когнітивна гнучкість і стійкість до стресу.
Окремо вчені наголошують на ролі хронічного стресу — він спричиняє запальні процеси в організмі, які пришвидшують вікові зміни. Джерела такого стресу — політична нестабільність, корупція, економічна нерівність і відсутність свобод.
Політика як стратегія здоров’я
Дослідники зазначають, що отримані висновки можуть стати основою для нових державних стратегій охорони здоров’я. Замість боротьби лише з медичними наслідками старіння, уряди мають більше уваги приділяти зміцненню демократичних інституцій, підвищенню рівня освіти, зниженню нерівності та екологічному оздоровленню.
Автори дослідження планують продовжити спостереження ще на 10–20 років, щоб глибше зрозуміти механізми старіння. Особливий інтерес викликають учасники, у яких біологічний вік виявився нижчим за хронологічний — вивчення їхніх випадків може стати ключем до розгадки довголіття.
