П’ятниця, 17 Липня, 2026

Бізнес-активи дружини керівника Бюро економічної безпеки на Закарпатті: зростання імперії та нові проєкти

Важливі новини

Україна уклала угоду з власниками єврооблігацій щодо реструктуризації боргу

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Україна досягла домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій, що є важливим етапом у реструктуризації боргу. Це дозволить зекономити $11,4 млрд на обслуговуванні боргу за 3 роки та $22,75 млрд до 2033 року, вивільнивши ресурси на оборону та соціальні потреби. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у понеділок.

Відновлюємо боргову стійкість. Сьогодні ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу, що дозволить зекономити 11,4 млрд дол США на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та 22,75 млрд – до 2033 року

З його слів, “таким чином ми зможемо вивільнити ресурси на нагальні потреби: нашу оборону, соціальний захист та відновлення”.

13 лютого Україну накриє пилова хмара: як це впливає на здоров’я

Уже найближчими днями Україна стане свідком суттєвого погіршення якості повітря. Метеорологічний ресурс Ventusky повідомляє про те, що 13 лютого країну накриє хмара пилу, що значно підвищить рівень забруднення в багатьох регіонах, зокрема в західних та центральних областях. Небезпека для здоров’я Хмара пилу, яка буде поширюватися по країні, підвищить рівень забруднення до критичних показників. Одним із […]

The post 13 лютого Україну накриє пилова хмара: як це впливає на здоров’я first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Поки українці сиділи без світла керівництво Укренерго підвищило собі зарплати

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Цікаво, що цей “грошовий бум” відбувся саме в липні, коли Україна зіткнулася з найжорсткішими графіками відключень електроенергії. Люди по всій країні змушені були проводити по 14-16 годин на добу без світла, але, здається, що вищому керівництву НЕК “Укренерго” це тільки додало мотивації. Адже з таким розривом у розподілі ресурсів, можна зрозуміти, що менеджмент компанії в цей час не втрачав часу дарма і доклав усіх зусиль для “світлого майбутнього” свого банківського рахунку.

За даними “Укренерго”, за перші сім місяців 2024 року зарплата керівництва компанії сягнула майже 22 мільйонів гривень. Це означає, що кожен із п’яти членів правління – Володимир Кудрицький, Олексій Брехт, Сергій Галаган, Олег Скрипник та Андрій Немировський – отримав у середньому 4,4 мільйона гривень за цей період.

Що ж, у той час як прості громадяни сиділи в темряві, керівництво “Укренерго”, вочевидь, працювало в “більш світлих” умовах. Проте залишається питання: чому на фоні таких серйозних проблем з електропостачанням та посиленням соціального напруження, зарплата керівників компанії тільки зростала? І чи не час поставити ці запитання не лише керівництву НЕК “Укренерго”, але й усім, хто відповідає за функціонування енергосистеми України?

Реабілітаційний корпус у Клевані: соціальний проєкт із ознаками фінансової непрозорості

Будівництво реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у селищі Клевань Рівненської області дедалі більше викликає запитання щодо ефективності та доброчесності використання бюджетних коштів. Проєкт, який мав стати прикладом відновлення та підтримки людей, що постраждали від війни, нині асоціюється з ризиками фінансових зловживань. Йдеться про об’єкт комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни», розташований на вулиці Деражненській, 39.

Фінансування здійснюється в межах програми Ukraine Facility, яка передбачає суворі вимоги до прозорості та цільового використання коштів. Однак темпи «освоєння» фінансів і заявлена вартість робіт викликають занепокоєння у громадськості та експертів. За їхніми оцінками, маржинальність окремих позицій у кошторисі виглядає непропорційною ринковим цінам, а загальна сума контракту зростає швидше, ніж фактичний прогрес на будівельному майданчику.

Втім, цей контракт — лише частина значно ширшої картини. Будівництво триває ще з 2023 року, і за цей час із ПП «Модена» було укладено чотири договори на загальну суму 1,33 млрд грн. Станом на сьогодні компанії вже сплачено 913,75 млн грн. Усі підряди фірма отримувала без конкуренції, а загальний обсяг виграних нею тендерів із 2017 року сягає 2,22 млрд грн.

Особливе обурення викликає рівень цін, закладених у кошторисах. За низкою позицій вартість матеріалів перевищує ринкові показники у 5–9 разів. Так, електронні замки для персональних шаф із доступом Mifare та DESfire Standart замовили по 12 076 грн за одиницю, тоді як аналогічні вироби на ринку коштують у межах 1 348–1 680 грн. Стінові облицювальні сендвіч-панелі врахували по 6 480 грн за квадратний метр, хоча навіть найдорожчі панелі українського виробника «ТПК» з мінеральною ватою продаються приблизно по 999 грн, а в інших державних замовників — у кілька разів дешевше. Алюмінієві композитні панелі KMD VF 250 заклали по 7 507 грн за квадратний метр, тоді як негорючі імпортні аналоги Alpolic коштують до 2 338 грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати близько 12 млн грн.

Не менш суперечливо виглядає і стаття витрат на оплату праці. У кошторисі середньомісячна зарплата одного робітника з розрядом 3,8 становить 23 900 грн. Це більше за середню зарплату, що використовується для розрахунку пенсій, але водночас істотно нижче за реальну середню зарплату в будівельній галузі Рівного, яка, за ринковими оцінками, сягає близько 28 000 грн, а подекуди й 40 000 грн. Така різниця створює підґрунтя для непрозорих схем компенсації нестачі коштів — зокрема через виплату зарплат «у конвертах» за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на будматеріали. За оцінками, потенційна «діра» за цією статтею може становити близько 17 млн грн.

На тлі повномасштабної війни та гострої потреби у якісній реабілітації для поранених військових і ВПО історія з клеванським госпіталем виглядає особливо цинічною. Мільярдні бюджети, відсутність конкуренції, астрономічні ціни й сумнівна економіка проєкту ставлять питання не лише до підрядника, а й до замовника та контролюючих органів. Адже кожна гривня, «розчинена» у таких схемах, — це втрачені можливості для тих, заради кого ці об’єкти формально будуються.

Трагедія в Нікополі: розкрито попередню причину вбивства заступника мера

У четвер, 8 лютого, у місті Нікополь на Дніпропетровщині стався трагічний інцидент, що став об'єктом уваги правоохоронних органів. Невідомі особи відкрили вогонь по автомобілю, у якому перебував заступник міського голови, внаслідок чого чоловік загинув на місці. Загиблий, Віталій Журавльов, також відомий як член партії “Батьківщина”, був заступником мера Нікополя з вересня 2021 року. Раніше він активно займався боротьбою з організованою злочинністю. Офіс генерального прокурора розпочав досудове розслідування за фактом умисного вбивства, а зловмисникам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі. Зазначено, що можливою причиною вбивства став тривалий конфлікт із місцевим угрупуванням. Інцидент у Нікополі – лише один із численних випадків, які свідчать про загрозу громадського порядку в Україні.

• Трагічний інцидент у Нікополі, де заступника мера Віталія Журавльова вбили, свідчить про загострення ситуації щодо безпеки в Україні.

• Загиблий Віталій Журавльов, член партії "Батьківщина" та заступник мера, був відомою постаттю в міському середовищі та активно боровся з організованою злочинністю.

• Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування, класифікуючи подію як умисне вбивство згідно зі статтею 115 Кримінального кодексу України.

• Зловмисникам загрожує серйозне покарання у вигляді позбавлення волі від семи до 15 років за ґратами.

• Цей інцидент, а також інші злочини в Україні, викликають занепокоєння щодо стану громадської безпеки та вимагають негайного реагування влади.

• Невиключено, що причиною злочину могли стати особисті амбіції чи політичні конфлікти, що вимагає подальшого розслідування та з'ясування всіх обставин події.

Альона Калугіна, дружина керівника Закарпатського Бюро економічної безпеки, за останні роки значно розширила свої бізнес-активи та портфель нерухомості. Її економічна присутність у регіоні помітно зросла саме після початку роботи чоловіка в БЕБ, що привертає увагу експертів та громадськості.

До числа її активів входять кілька напрямів бізнесу. Зокрема, у Чернівецькій області Калугіна володіє спа-комплексом, що надає висококласні послуги відпочинку та оздоровлення. Крім того, вона інвестує в аграрний сектор, розвиваючи сільськогосподарські проєкти, а на Закарпатті займається будівництвом комерційного житла.

У 2024 році дружина та матір Євгенія Калугіна придбали земельні ділянки на словацькому кордоні в Ужгороді, де зараз ведеться будівництво чотирьох таунхаусів. Альона Калугіна заявила, що будівництвом займаються інші люди за усними домовленостями, а вона лише інвестує.

У липні 2025 року вона інвестувала в аграрну компанію «Хрум», власність якої включає понад 2 га землі на Закарпатті. При цьому чоловік стверджує, що бізнесом займається лише його дружина, а він дає поради без втручання у територіальні повноваження БЕБ.

Окрім цього, після призначення Євгенія Калугіна батько посадовця Павло Калугін став власником земельної ділянки у Козині під Києвом, поруч із маєтком бізнесмена Ріната Ахметова. Брат чиновника Станіслав Калугін також займається міжнародним бізнесом у сфері технологій і переказував гроші Альоні Калугіній.

Журналісти Bihus.Info зазначають, що накопичення активів родини Калугіних відбувається на тлі кар’єри Євгенія Калугіна в системі економічної безпеки, що викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів.

Останні новини