Бізнес-активи дружини керівника Бюро економічної безпеки на Закарпатті: зростання імперії та нові проєкти

У 2023 році кондитерська корпорація "Рошен", головна компанія групи Roshen, зазнала вражаючого зростання виторгу на рівні 31,85 млрд грн, відповідно до даних YouControl. Президент компанії Roshen, Вʼячеслав Москалевський, розповів Forbes, що цей успіх був результатом переважно експортної діяльності. У 2023 році чистий дохід від реалізації продукції Roshen становив 31,85 млрд грн, при цьому собівартість реалізованої продукції склала 21,46 млрд грн. Порівняно з 2022 роком, це представляє значний ріст. Чистий прибуток Roshen за 2023 рік збільшився на 43,5% порівняно з попереднім роком і склав майже 5,64 млрд грн.

Москалевський пояснив, що зростання продажів та прибутку в 2023 році було зумовлене збільшенням обсягів експорту. Він також відзначив, що експорт зросли приблизно у півтора раза, а частка України на міжнародному ринку зменшилась.

Крім того, у 2023 році продукція Roshen відбулася з полиць гіпермаркетів "Auchan Україна" через їхню присутність у російському ринку. Рішення Auchan було прийняте до настання повномасштабної війни за "комерційними причинами".

Компанія Roshen залишається лідером серед харчової промисловості та виробників напоїв в Україні, займає перше місце серед 20 найбільших компаній у цій галузі, а також увійшла до рейтингу 200 найбільших приватних компаній України за версією Forbes. У 2023 році мережа магазинів Roshen налічує 95 точок у 16 містах України, включаючи відкриття нових магазинів у Луцьку, Хмельницькому та Івано-Франківську.

У 2023 році кондитерська корпорація "Рошен" продемонструвала вражаючі показники у зростанні виторгу та чистого прибутку, досягнувши великого успіху завдяки експортній діяльності. Виторг від реалізації продукції зросли на 31,85 млрд грн, а чистий прибуток підвищився на 43,5%, склавши майже 5,64 млрд грн. Цей позитивний тренд був викликаний збільшенням обсягів експорту, що підтверджується зростанням продажів на міжнародних ринках. Незважаючи на виклики, такі як війна та зниження частки на ринку України, Roshen продовжує утверджувати своє лідерство у галузі харчової промисловості, розширюючи мережу своїх магазинів та збільшуючи свою присутність.

Останні голосування у Верховній Раді дедалі виразніше свідчать про внутрішню нестабільність у парламенті. Народні депутати підтримують звільнення окремих міністрів, але водночас не знаходять голосів для їхніх наступників, провалюють урядові фіскальні ініціативи та демонструють непередбачувану поведінку під час ухвалення стратегічно важливих рішень. Така ситуація загострює дискусію про реальний стан монобільшості та рівень керованості законодавчого органу.

Політолог Володимир Фесенко звертає увагу на те, що формально парламентська більшість у Верховній Раді все ще існує. Однак на практиці вона дедалі частіше не працює як єдиний політичний механізм. Усередині фракції спостерігаються розбіжності щодо ключових питань, а частина депутатів голосує ситуативно або займає відверто опозиційну позицію щодо урядових ініціатив.

За його словами, ядро фракції «Слуга народу» у голосуваннях становить приблизно 170–190 депутатів. До них додаються близько 80 голосів з різних депутатських груп — частково «Батьківщина», частково колишні депутати ОПЗЖ після початку повномасштабної війни. Саме ця конфігурація дозволяє ухвалювати рішення, хоча й не з усіх питань.

Проблеми починаються тоді, коли ядро фракції скорочується до 160 або навіть 150 голосів. Саме це, за словами Фесенка, проявилося під час кадрових голосувань у січні. Він також звертає увагу, що окремі політичні гравці намагалися зруйнувати не монобільшість як таку, а саме неофіційну коаліцію, спровокувавши урядову й парламентську кризу.

Народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський переконаний, що відставка Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента жодним чином не вплинула на роботу парламенту. За його словами, Єрмак ніколи напряму не втручався у процес голосування депутатів.

Бужанський зазначає, що має один із найнижчих показників голосування разом із фракцією, регулярно не підтримує або відкрито критикує законопроєкти, і при цьому жодного разу не отримував сигналів чи вказівок від Єрмака. Вплив керівника ОП, за його словами, відчувався лише на рівні формування порядку денного або рішень президента щодо підписання чи вето законів.

Фесенко також наголошує, що проблеми у фракції «Слуга народу» почалися задовго до відставки Єрмака. Йдеться про депресивні настрої, втому, бажання частини депутатів скласти мандат і втрату внутрішньої мотивації.

Ситуацію у фракції різко загострили події літа 2025 року, коли депутатів змусили підтримати закони, що обмежували повноваження НАБУ і САП, а згодом — під тиском протестів — скасувати власне рішення. За оцінкою експертів, парламентарів фактично зробили «крайніми», що викликало сильне роздратування навіть серед лояльних до президента депутатів.

Додатковим ударом став так званий «Міндічгейт», який також спричинив хвилю негативу всередині фракції. На цьому тлі лунали заклики до створення «коаліції національної стійкості» та навіть «уряду національної стійкості», однак ці ініціативи не мали продовження.

Окремою проблемою стала кадрова криза. Кількість депутатів від «Слуги народу» поступово зменшується, а замінювати вибулих майже ніким. Народні депутати йдуть з життя, переходять на роботу в органи виконавчої влади або інші структури, а список партії фактично вичерпаний.

Народний депутат Роман Каптєлов зазначає, що в партійному списку майже не залишилося людей, готових зайти до парламенту. Частина потенційних кандидатів відмовляється від мандату, розуміючи, що статус народного депутата означає пожиттєву публічність і постійний контроль. За його словами, близько 50 чинних депутатів хотіли б скласти мандат, але їм цього не дозволяють.

Через дефіцит кадрів виникають проблеми навіть із призначенням депутатів на міністерські посади, адже немає ким їх замінити у сесійній залі.

Якщо фракцію «Слуга народу» покинуть ще кілька депутатів, монобільшість зникне не лише фактично, а й формально. Цей ризик посилюється тим, що десятки парламентарів фігурують у кримінальних провадженнях. В умовах відсутності депутатської недоторканності це створює додаткові важелі тиску.

Максим Бужанський звертає увагу, що з наближенням виборів і потенційного завершення війни парламент дедалі важче ухвалює непопулярні рішення. Активний політичний процес ведуть опозиційні сили, насамперед «Європейська солідарність», яка використовує парламент як трибуну для політичної боротьби.

За його словами, навіть технічні законопроєкти нині обростають сотнями правок, що штучно блокує роботу Ради і перетворює кожне голосування на багатоденну баталію.

Роман Каптєлов вважає, що фактично від Верховної Ради зараз очікують лише ухвалення законів про вибори і референдум. Бюджет на 2026 рік уже прийнято, а ключові політичні рішення, за цією логікою, мають ухвалюватися безпосередньо народом.

За його словами, результати майбутніх референдумів будуть обов’язковими, а не рекомендаційними, і не потребуватимуть ратифікації парламентом. Після цього Верховна Рада ризикує остаточно перетворитися на майданчик для передвиборчої риторики.

Володимир Фесенко підсумовує, що попри кризові тенденції, повного розвалу монобільшості поки немає. Однак результативні голосування можливі лише за умов ручної мобілізації депутатів, яка працює епізодично.

Він переконаний, що для критично важливих рішень — співпраці з МВФ або євроінтеграції — голоси знайдуться. Керівництво парламенту і фракції зможе мобілізувати необхідну кількість депутатів, апелюючи до державних інтересів.

Максим Бужанський погоджується: всі справді важливі для країни законопроєкти будуть ухвалені. А от другорядні ініціативи можуть чекати місяцями або взагалі не бути проголосованими — і це, за його словами, не матиме критичних наслідків для країни.

Після 40 років організм починає змінювати свої функції, що безпосередньо впливає на загальний стан здоров’я. Обмін речовин сповільнюється, гормональні зміни стають більш вираженими, а ризик розвитку різноманітних хронічних захворювань, таких як серцево-судинні проблеми, порушення кістково-м’язової системи та метаболічні розлади, зростає. Тому у цей період життя важливо не тільки слідкувати за фізичною активністю, але й особливу увагу приділяти харчуванню. Вибір правильних продуктів допоможе зберегти здоров’я та молодість на довгі роки.

Дієтологи рекомендують звернути увагу на продукти, багаті на антиоксиданти, корисні жири, білки та кальцій. Ці нутрієнти не лише уповільнюють процеси старіння, але й активно підтримують енергію, імунітет та здоров'я серця, шкіри й кісток. Антиоксиданти, які містяться в ягодах, горіхах та зелені, захищають клітини від шкідливих вільних радикалів, що сприяє омолодженню організму. Корисні жири, такі як омега-3 жирні кислоти, що містяться в рибі, насінні та оліях, допомагають підтримувати здоров'я серцево-судинної системи та нормалізувати рівень холестерину.

Ягоди — полуниця, чорниця, малина, ожина: багаті антиоксидантами, які знижують запалення в організмі; вітаміни A і C покращують стан шкіри, допомагають підтримувати пружність. Чорниця, наприклад, дає до 4 г клітковини та ≈ 25% добової норми вітаміну C однією чашкою.

Горіхи й насіння — мигдаль, фісташки, волоські горіхи, насіння чіа, льону, соняшнику: джерело омега-3 жирів і вітаміну E, які підтримують еластичність шкіри, імунітет і захист серця. Дослідження показують, що регулярне споживання волоських горіхів у середньому віці корелює з кращими показниками здоров’я.

Жирна риба — лосось, тунець, сардини: багаті омега-3 жирними кислотами, які знижують запалення, підтримують когнітивні функції й можуть знизити ризик хвороби Альцгеймера. Омега-3 також допомагають підтримувати здоровий серцевий ритм і баланс холестерину.

Листова зелень — шпинат, капуста кале, мангольд: багата на мінерали, вітаміни і клітковину, допомагає захищати клітини та ДНК від ушкоджень, зміцнює кістки й підтримує травлення.

Авокадо — джерело мононенасичених жирів, які підтримують здоров’я серця, еластичність шкіри й допомагають контролювати апетит. Після 40-ка, коли змінюється гормональний баланс, авокадо може бути особливо корисним.

Продукти з високим вмістом кальцію — йогурт, сир, броколі, зелень, мигдаль, морепродукти: важливі для захисту кісток та профілактики остеопорозу. Корисно також включати консерванти з рибою з кістками: лосось, сардини, анчоуси.

Білок — після 30 років тіло починає втрачати м’язову масу, тому після 40 регулярне споживання білка стає критично важливим. Сніданок із яєць чи лосося, обід із салатом і морепродуктами, вечеря з куркою або рибою — прості приклади збалансованого білкового раціону.

Додавайте до щоденного раціону ягідний перекус або десерт. Включайте 2–3 порції жирної риби на тиждень. Замінюйте частину типових снеків горіхами або насінням. Доповнюйте страви великою порцією листової зелені і додайте авокадо в салати чи на тост. Звертайте увагу на кальцієвмісні продукти щодня, особливо якщо рухова активність зменшується. Враховуйте, що після 40 років важливіше не просто споживати білок, а забезпечити регулярне фізичне навантаження — силові вправи, які підтримують м’язову масу й метаболізм.

Харчування після 40 років — це не про дієти “всіх”, а про адаптацію до змін в організмі. Правильні продукти можуть стати вашим союзником у збереженні здоров’я, енергії та якості життя. Замість того, щоб просто “їсти менше”, варто “їсти краще” — і це не вимагає надзвичайних витрат.