Здоров’я після 40 років: що важливо врахувати у раціоні для підтримки молодості та енергії

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Впродовж наступного тижня погодні умови в нашій країні визначатимуться переважно полем високого тиску та антициклонами, тому суттєвих опадів не прогнозується. Лише в другій половині тижня та на вихідних малорухомі атмосферні фронти можуть стати причиною невеликих опадів, переважно у вигляді снігу та мокрого снігу. Вітер очікується слабкий, місцями можливі тумани з випадінням мряки та утворенням паморозі при від’ємній температурі повітря.

У понеділок, 2 грудня, по всій території України під впливом малорухомого антициклону опадів не прогнозується. Місцями можливі туман і паморозь. Вітер переважно південно-східний, 3 – 8 м/с, на Лівобережжі змінних напрямків. Температура повітря вночі становитиме 0…-5 °С, вдень 0…+5 °С; у Криму та на Прикарпатті до +7 °С.

У вівторок, 3 грудня, в Україні збережеться переважно без опадів погода з хмарним небом і окремими туманами. Вітер переважно південно-східний, 5 – 10 м/с, у Карпатах та на Закарпатті змінних напрямків, 1 – 6 м/с. Температура повітря вночі 0…-5 °С, вдень 0…+5 °С; у Криму, Одеській області та на Прикарпатті до +8 °С.

У середу, 4 грудня, збережеться стабільний характер погоди без опадів по всій території України. Вітер очікується змінних напрямків, 3 – 8 м/с. Температура повітря вночі -1…-6 °С, вдень -1…+4 °С; у Криму й Одеській області вночі -1…+4 °С, вдень +3…+8 °С.

У четвер, 5 грудня, по всій Україні триватиме період антициклональної погоди, тому опади не передбачається. Лише на крайньому заході вдень і ввечері місцями можливий невеликий сніг та мокрий сніг. Місцями в Україні можливий туман. Вітер південно-східної чверті, 3 – 8 м/с. Температура повітря вночі становитиме -1…-6 °С, вдень -1…+4 °С; у Криму та на Одещині вночі -1…+4 °С, вдень +2…+7 °С.

У п’ятницю, 6 грудня, під впливом малорухомого фронту оклюзії в Україні очікуються невеликий сніг, мокрий сніг, місцями мряка й туман. Тільки в південно-східній частині збережеться погода переважно без опадів. Вітер південно-східний, 5 – 10 м/с, у південно-західній половині України змінних напрямків, 3 – 8 м/с. Температура повітря вночі коливатиметься в межах -3…+2 °С, вдень -1…+4 °С; у Криму, Приазов’ї та на Одещині +3…+8 °С.

У суботу, 7 грудня, в північних, центральних, східних областях, а вдень також на крайньому заході і в Одеському регіоні очікуються невеликі опади у вигляді снігу, мокрого снігу, вдень місцями дощу та мряки. В окремих регіонах можливі тумани. Вітер південно-східний, 5 – 10 м/с, у західній частині поривчастий. Температура повітря вночі складе -4…+1 °С, вдень -1…+4 °С; у південних областях +2…+7 °С.

У неділю, 8 грудня, місцями в західних областях очікується невеликий мокрий сніг та дощ, в інших регіонах України – без істотних опадів. Місцями можливий туман. Вітер збережеться південно-східного напрямку, 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі -3…+2 °С, вдень +2…+7 °С; у південних областях вночі 0…+5 °С, вдень до +7…+12 °С.

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов нині перебуває в процесі юридичного врегулювання питань щодо поділу сімейного майна з дружиною. Цей крок відбувається на фоні триваючого розслідування, в якому фігурує політик. Наприкінці жовтня його дружина Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва із позовом про поділ спільного майна. Варто підкреслити, що справа не стосується розлучення в публічному сенсі, а є типовою юридичною процедурою, яка передбачає визначення часток кожного з подружжя у спільно нажитих активах.

Позов включає питання власності на нерухомість, банківські рахунки, інвестиції та інші матеріальні активи, набуті подружжям у шлюбі. Подібні процеси часто супроводжуються ретельним аналізом документів, оцінкою майна та участю фахівців із фінансового і правового аудиту. У даному випадку юридичне оформлення поділу активів може зайняти кілька місяців і включає не лише формальні процедури, а й потенційні переговори між сторонами щодо компенсацій та умов користування майном до остаточного вирішення суду.

Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

Суддя Хаджибейського (Малиновського) районного суду Одеси Дмитро Роїк опинився в центрі уваги через низку обставин, пов’язаних із можливими порушеннями правил фінансового декларування та невідповідністю задекларованих доходів фактичному майновому стану. Саме ці фактори стали підставою для негативної оцінки його діяльності з боку Громадської ради доброчесності, яка дійшла висновку про невідповідність кандидата базовим вимогам професійної етики судді.

За результатами аналізу наявних матеріалів Громадська рада доброчесності звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з рекомендацією не розглядати кандидатуру Дмитра Роїка на посаду судді апеляційного суду. У своєму висновку орган наголосив на сукупності ризиків, які можуть свідчити про відсутність належної прозорості та доброчесності, що є ключовими критеріями для кар’єрного зростання у судовій системі.

Сім’я користується трьома автомобілями: INFINITI QX50 (2020), власницею якої є дружина; INFINITI QX60 (2019), що належить матері судді; а також TOYOTA ECHO (1999), власником якої є стороння особа. Загалом набуття та користування цим майном викликає сумніви, оскільки офіційні доходи родини не відповідають вартості активів.

У деклараціях суддя вказав лише частину майна та значно занижену його вартість. Зокрема, квартира, де мешкає сім’я, у 2013 році за ринковими оцінками коштувала близько 175 тис. доларів, тоді як у декларації зазначено 631 тис. грн (77 тис. доларів). Аналіз доходів родини також свідчить про невідповідність офіційних надходжень і фактичних витрат.

Крім того, суддя систематично порушував строки розгляду справ упродовж 2012–2022 років. Також у період навчання та підготовки суддів він ухвалював рішення за своєю посадою, перебуваючи поза робочим місцем. Деякі орендні угоди та майно дружини судді не мають пояснень щодо джерел походження коштів.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3308/0/15-17 у 2017 році залишено без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення судді Роїка за порушення присяги.

Ця ситуація демонструє серйозні проблеми з доброчесністю та прозорістю суддівських декларацій, а також системні порушення стандартів етики та професійної поведінки у судовій системі.

У зв'язку з резонансною ситуацією, яка виникла навколо участі фіналістки національного відбору на «Євробачення-2026» Valeriya Force і її можливого співробітництва з російським саундпродюсером, Суспільне опублікувало офіційний коментар. Вони заявили, що участь артистки в конкурсі повністю відповідає чинним правилам і не містить жодних порушень.

У відповіді Суспільного на запит видання NV зазначається, що співпраця Valeriya Force з продюсером D.Woo, яка могла б відбутися у 2024 році, не порушує умов національного відбору. Як зазначають в організації, важливою умовою є те, що контракт чи партнерство з особами, що мали чи мають зв'язки з державою-агресором, не може впливати на можливість участі артиста у відборі, якщо це не пов'язано з підтримкою агресії або пропагандою ворожої політики.

Сама артистка, справжнє ім’я якої Валерія Симулик, раніше пояснювала, що у 2023–2024 роках працювала під псевдонімом Vesta в рамках продюсерського проєкту. За її словами, усі питання, пов’язані з цифровим просуванням і дистрибуцією музики, перебували у відповідальності продюсера, тоді як вона була зосереджена виключно на творчій частині. Наприкінці 2024 року цей проєкт офіційно завершили, а нині її саундпродюсером є Vinny Venditto.

У Суспільному також наголосили, що правила національного відбору чітко визначають обмеження для учасників. Зокрема, до конкурсу не допускаються виконавці, які після 15 березня 2014 року здійснювали концертну діяльність на території держави-агресора, в АР Крим або на інших тимчасово окупованих територіях України, а також у Білорусі після 24 лютого 2022 року. За словами мовника, жоден із учасників Нацвідбору-2026 ці вимоги не порушив.

Окремо підкреслюється, що потенційна співпраця Valeriya Force з представником РФ у минулому не пов’язана з її нинішньою участю у конкурсі. У Суспільному зазначили, що правила не передбачають перевірку всіх агентів або контрагентів, з якими артист міг співпрацювати протягом усього творчого шляху, якщо така взаємодія не суперечить визначеним обмеженням.