Бізнес-партнер родини Приходьків виїхав за кордон як волонтер і не повернувся

Сполучені Штати посилюють політичний і дипломатичний тиск на Україну та Росію з вимогою досягти завершення війни до літа. Такий часовий орієнтир подається як критично важливий елемент нинішньої стратегії Вашингтона, однак він не є принципово новим підходом. Подібні дедлайни вже неодноразово звучали з боку адміністрації Дональда Трампа, проте в більшості випадків вони так і не перетворювалися на реальні домовленості або стійкі результати.

Із перших місяців перебування на посаді Трамп зробив жорсткі часові рамки одним із центральних важелів своєї зовнішньої політики. Дедлайни використовувалися як спосіб примусити сторони до переговорів, прискорити ухвалення рішень і продемонструвати рішучість США на міжнародній арені. Такий підхід застосовувався у спробах врегулювати конфлікти на Близькому Сході, у складних переговорах щодо іранської ядерної програми, а також у відносинах з Північною Кореєю, де часовий тиск часто поєднувався з гучними заявами та символічними кроками.

Навіть якщо не враховувати гучну передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні за 24 години, у перші тижні президентства команда Трампа говорила про можливу мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації — до травня 2025 року. Згодом з’явилися нові орієнтири, зокрема вимога підписати мирну угоду до американського Дня подяки наприкінці листопада.

Однак ані Україна, ані Росія фактично не зважали на ці дедлайни. Обидві сторони продовжують розраховувати на зміну балансу сил — або на полі бою, або через внутрішнє ослаблення противника.

Західні аналітики звертають увагу, що час дедалі більше грає не на користь України. На їхню думку, нинішня стратегія Білого дому полягає у спробі вкластися в озвучені строки, і саме тому основний тиск імовірніше спрямовуватиметься на Київ, а не на Москву.

Експерти також зазначають, що щоразу, коли з’являється перспектива посилення позицій України — зокрема через можливість отримання далекобійного озброєння, — дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою призводять до корекції американської позиції.

Водночас адміністрація Трампа демонструє небажання застосовувати жорсткі механізми тиску на Росію, маючи при цьому значно більше важелів впливу на Україну. Ці інструменти, за оцінками аналітиків, уже неодноразово використовувалися.

У такій ситуації можливі лише два сценарії завершення війни. Перший — Україна буде змушена погодитися на невигідні рішення через виснаження та неможливість нормального життя у містах. Другий — на Росію буде здійснено серйозний міжнародний тиск, який змусить її припинити війну на поточній лінії зіткнення.

Таким чином, новий дедлайн до літа радше продовжує вже знайому тактику Білого дому, ніж свідчить про появу принципово нового підходу до припинення війни.

Видання зазначає, що український парламент проголосував за найбільше підвищення податків з моменту початку війни з Росією понад два роки тому, вдавшись до політично непопулярного кроку, щоб зібрати кошти на виснажливі військові дії.

«Цей крок, ймовірно, сильно вдарить по Україні, де люди вже відчули різке падіння свого економічного добробуту через конфлікт», – ідеться в публікації.

Видання нагадує, що закон збільшує військовий збір з доходів фізосіб з 1,5% до 5%. Крім того, він заднім числом подвоює податки на прибуток банків до 50% цього року і підвищує податки на прибуток інших фінансових установ.

Заступник голови економічного комітету Ради Олексій Мовчан визнав у коментарі виданню, що законопроєкт «непопулярний».

«Нас будуть ненавидіти, але у нас немає іншого виходу. Йдеться про наше виживання в цій війні», – сказав він.

NYT пише, що необхідність зміцнення державного бюджету останніми місяцями тільки зросла, оскільки українські війська постійно втрачають позиції на полі бою на сході країни, а військова і фінансова підтримка Києва ризикує скоротитися через втому від війни на Заході.

«У четвер Зеленський вирушив у кругове турне європейськими столицями, щоб закликати іноземних союзників збільшити свою підтримку… Але коли Зеленський повернеться додому, йому, можливо, доведеться зіткнутися з гнівом свого населення через підвищення податків – непопулярним заходом у будь-якій державі, але особливо в країні, економіку якої зруйновано конфліктом», – ідеться в статті.