Україна представила нову модифікацію безпілотника «Лютий» з ракетами класу «повітря-поверхня»

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зупинити буквально в останній момент через зміну ключових положень законопроєкту. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який детально розповів про ситуацію у публічному відео, назвавши цю історію однією з найбільш резонансних спроб реалізації корупційної схеми в українській енергетиці за останні роки.

За словами парламентаря, голосування за закон, що мав відкрити шлях до закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС, стало одним із найсуперечливіших рішень Верховної Ради за останній рік. Документ передбачав придбання енергоблоків радянського зразка, які десятиліттями зберігалися на складах у Болгарії та фактично не використовувалися. Йшлося про обладнання, яке морально застаріло, не відповідало сучасним технічним стандартам і потребувало значних додаткових витрат на адаптацію та модернізацію.

Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

17 жовтня на автодорозі біля села Сухий Лиман під Одесою сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода, що призвела до загибелі двох українських військовослужбовців. Аварія сталася близько 7-ї години ранку, коли 63-річний водій вантажного автомобіля наїхав на військових, які перебували поруч з пересувним блокпостом.

Згідно з попередніми даними, водій не помітив людей, хоча блокпост був розташований на дорозі, і військові мали чітке обладнання та засоби для безпеки. Як зізнався чоловік, він не зміг вчасно зреагувати, що призвело до трагедії. Оскільки інцидент стався на території, де військові здійснюють свою службу, подія викликала великий резонанс серед громадськості та військових.

На жаль, один із військових загинув на місці події, другий помер у кареті швидкої допомоги по дорозі до лікарні. Обидва загиблі були у віці 34 та 36 років.

Перевірка на стан сп’яніння показала, що водій був тверезим. Правоохоронці наразі встановлюють усі обставини трагедії та вирішують питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також може бути ухвалено рішення про затримання водія у процесуальному порядку.

Рух транспорту на цій ділянці дороги залишається ускладненим. Поліція закликає водіїв бути уважними, планувати маршрут заздалегідь та суворо дотримуватися правил дорожнього руху, особливо поблизу блокпостів та військових об’єктів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З них:

– 1,2 млн уже мобілізовані або пішли на фронт добровольцями;

– 2,9 млн проживають на окупованих територіях;

– 1,3 млн виїхали за кордон;

– 600 тисяч заброньовано (невідомо, втім, звідки ця цифра, оскільки раніше були відомості, що в Україні заброньовано від одного до півтора мільйона осіб. Але скільки їх залишилося після нещодавнього аудиту Кабміну, поки неясно. ЗМІ повідомляли про десятки тисяч тих, хто втратив бронь, але офіційно це не підтверджувалося);

– 1,5 млн непридатні до військової служби.

Решту 3,7 млн становлять чоловіки, яких можна мобілізувати. При цьому 900 тисяч із них не зареєстровані в жодних реєстрах.

Під час останнього публічного виступу колишній Президент США Дональд Трамп висловив чергову оцінку ситуації в Україні, поєднавши критику з певним оптимізмом щодо майбутнього. Він знову наголосив на проблемі корупції, яку неодноразово називав головною перепоною для ефективної взаємодії між державами та міжнародними партнерами. За його словами, в Україні існують «серйозні проблеми», а «корупційна ситуація не йде на користь країні», що, на думку Трампа, гальмує розвиток державних інститутів та ефективну підтримку з боку міжнародної спільноти.

Ексглава Білого дому підкреслив, що покращення ситуації потребує радикальних змін у підходах до управління та контролю фінансових потоків, а також активного залучення антикорупційних механізмів. Він зазначив, що ефективна боротьба з корупцією здатна значно підвищити довіру міжнародних партнерів і полегшити реалізацію реформ.

Втім, поруч із критикою пролунали й стримані сигнали щодо можливостей дипломатичного поступу. Президент США заявив, що, попри проблеми, бачить «хороший шанс» на укладення певної угоди. Про яку саме угоду йдеться — Трамп не уточнив, однак у політичних колах США це висловлювання розцінили як натяк на можливе мирне врегулювання або новий формат домовленостей щодо підтримки України.

Його слова прозвучали в момент, коли українсько-американські відносини перебувають під пильною увагою. З одного боку, Києву важливо демонструвати прогрес у боротьбі з корупцією, а з іншого — будь-які заяви Вашингтона одразу стають приводом для політичних дискусій як всередині України, так і на міжнародній арені.

Трампова модель комунікації одночасно створює тиск і залишає простір для переговорів. Його новий сигнал може вплинути на дипломатичні позиції та очікування щодо подальшого розвитку подій.