Бізнесмен Коваленко отримав пільгову перевалку зерна в порту Чорноморськ у чотири рази дешевше за ринок

Компанія BYD представила чергову інновацію в рамках свого преміального бренду Yangwang — модель U8L, що поєднує класичні риси потужного електрокросовера з можливістю короткочасного пересування водною поверхнею. Така функція, незвична для серійного автомобілебудування, підкреслює прагнення виробника розширити можливості електротранспорту та інтегрувати рішення, орієнтовані на безпеку у критичних умовах.

Головною особливістю U8L є спеціальний аварійний режим. Якщо автомобіль опиняється у воді, система автоматично активується, дозволяючи машині утримуватися на поверхні та рухатися зі швидкістю до 3 км/год. Цей режим підтримується приблизно 30 хвилин — достатньо часу, щоб водій і пасажири могли безпечно евакуюватися або дочекатися допомоги. Виробник позиціонує таку здатність як рятувальний інструмент, що може бути корисним під час повеней, зсувів чи інших стихійних явищ, а також у випадках дорожніх інцидентів поблизу водойм.

Проте презентація залишила більше запитань, ніж відповідей.

На кадрах помітно, що лобове скло сильно пошкоджене. Це може свідчити про серйозний удар перед тим, як авто опинилося у воді. Проте візуально подушки безпеки не виглядають активованими — що породжує сумніви у реальних сценаріях використання. Якщо технологія призначена для аварій, то чому пасивна безпека, схоже, не спрацювала?

Хоча функція справді незвична, виникає логічне питання: кому потрібен електромобіль-амфібія, який здатен подолати по воді всього півтора кілометра?U8L — масивний, дорогий і важкий SUV, і його водний режим більше схожий на маркетинговий експеримент, ніж на корисну щоденну функцію. Для реальних рятувальних ситуацій існують спеціалізовані транспортні засоби, здатні діяти в умовах шторму, течій та тривалого перебування у воді.

Утім, BYD продовжує активно дивувати ринок новими технологічними можливостями, змагаючись із Tesla та іншими преміальними брендами. Для компанії U8L — це демонстрація інженерної сили та експериментальних функцій, які можуть стати основою для майбутніх інновацій.

Чи стане електромобіль-амфібія новим трендом — покаже час. Поки що це радше шоу-технологія, яка привертає увагу, але має сумнівну практичну користь.

Українська влада активно рухається вперед у питанні використання потенціалу ув'язнених для підтримки обороноздатності країни. Міністр юстиції, Денис Малюсько, оголосив про старт історичного процесу звільнення осіб, що перебувають під в'язницею, для вступу до лав Збройних Сил. Згідно з новим законодавством, практично 350 ув'язнених вже отримали свободу, виконавши обов'язковий термін в армії за спеціальною програмою, що передбачає умовно-дострокове звільнення після завершення служби. Цей крок не лише стимулює військову дисципліну та патріотизм серед засуджених, а й сприяє поповненню рядів армії висококваліфікованими кадрами, готовими віддати своєму народу останню краплю крові.

На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

“Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як пояснили у компанії, таке рішення є тимчасовим і діятиме до завершення реструктуризації боргу, яка планується в найближчі місяці. Водночас НЕК “Укренерго” запевняє партнерів і кредиторів, що компанія продовжує виконувати свої поточні зобов’язання, спрямовані на забезпечення енергетичної стійкості України, включаючи підготовку до зимового періоду та відновлення енергетичної інфраструктури.

Згідно з повідомленням, зупинка платежів пояснюється “технічним дефолтом”, який виник через нормативні обмеження, передбачені спеціальними законами та постановами Кабміну. Цей крок є частиною виконання умов, необхідних для отримання фінансової допомоги від МВФ. Технічний дефолт не означає повний дефолт компанії, а лише тимчасову зупинку платежів, яка має бути скасована після завершення реструктуризації боргу.

Однією з основних причин для зупинки платежів є співпраця з Міжнародним валютним фондом. Україна повинна виконувати умови, що включають заходи щодо фінансової стабільності та реструктуризації державного боргу, в тому числі в енергетичному секторі. Це рішення також є частиною ширшої стратегії уряду, спрямованої на забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни.

Попри тимчасову зупинку платежів, НЕК “Укренерго” запевняє, що рішення не вплине на операційну та фінансову стійкість компанії. Вона продовжує виконувати свої зобов’язання, зокрема в частині підготовки до зимового періоду, забезпечення захисту енергосистеми і посилення її стійкості в умовах воєнного стану. Після завершення реструктуризації боргу компанія має намір відновити регулярні платежі.

Очікується, що процес реструктуризації боргу НЕК “Укренерго” завершиться в найближчі місяці, після чого компанія знову розпочне виконувати свої фінансові зобов’язання перед інвесторами. Це рішення є частиною ширшої політики стабілізації економічного становища України в умовах війни та співпраці з міжнародними фінансовими інститутами, такими як МВФ.