Бізнесовий Мир: Коли Ефективність – Це Головне, А Особисте – Це Лише Деталь

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зимувальні ями — це поглиблені ділянки дна водойм, де риба вирушає зимувати. Вилов риби в таких місцях може порушити природний процес зимівлі риб і значно вплинути на стан популяції. Це може призвести до негативних наслідків для екосистеми водних ресурсів, тому державні органи запровадили заборону на риболовлю в цих районах як для любительської, так і для промислової риболовлі.

Держрибагентство України вже опублікувало список заборонених для вилову місць у кожному регіоні країни, щоб рибалки могли бути обізнаними і уникати порушень.

Незважаючи на заборону, любителі риболовлі все одно можуть насолоджуватись хобі, але лише в спеціально відведених для цього місцях. При цьому необхідно дотримуватись кількох правил:

Ці прості правила допоможуть зберегти природну рівновагу в екосистемі водойм, не порушуючи закони.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за риболовлю в заборонених місцях передбачені штрафи, які коливаються від 34 до 680 грн в залежності від тяжкості порушення.

У разі завдання істотної шкоди екосистемі або порушення правил риболовлі у великих обсягах передбачена кримінальна відповідальність згідно зі ст. 249 Кримінального кодексу України. В такому випадку порушнику може бути накладений штраф від 17 тис. грн до 85 тис. грн або обмеження/позбавлення волі до трьох років.

Крім штрафів, порушники також повинні будуть сплатити за кожен незаконно виловлений екземпляр риби згідно з таксами, що прописані в постанові Кабміну N1042. Зокрема:

Таким чином, порушники, які незаконно виловлюють цінну рибу, можуть сплатити значні суми за кожен екземпляр. Найдорожчим у цьому списку є сом, за вилов якого передбачено таксу в 5117 грн за один екземпляр.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

Бюджет та Розподіл Коштів

Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Волошина, щодня росіяни проводять по півтора десятка штурмів у напрямку Великої Новосілки: таким чином вони намагаються відрізати логістику для українських військових, які тримають позиції в районі Курахового.

«Тобто ворог продовжує не тільки обстріли, а й штурми. Вони проходять невеликими групами піхоти від 5 до 10 осіб, але для доставки і підтримки дій застосовуються ББМ. На решті напрямків, Гуляйпільському та Оріхівському, ворог готується до штурму – поповнює боєзапас та інженерну розвідку, а також намагається провести розвідку боєм», – додав Волошин.

На вихідних російські Z-пабліки також писали про тактичні наступи російських військ навколо Оріхова.

Успіхи української армії під Харковом демонструють високий рівень підготовки, мотивації та тактичної майстерності українських військових. Ця перемога має велике стратегічне та моральне значення, адже вона не лише захистила важливе місто, але й продемонструвала здатність України ефективно протистояти агресору.

Західної зброї вистачає, щоб стримати РФ, але недостатньо, щоб кардинально змінити ситуацію, заявив офіцер 148-ї окремої артилерійської бригади з позивним “Сенатор”.

Він вказав на те, що Росія, як і раніше, “має повну перевагу в повітрі над Україною”.

Зараз Київ покладає надії на постачання винищувачів F-16. Однак, за словами військового експерта Конрада Музики, далеко не факт, що літаки принесуть величезні зміни.

“F-16 – це бойові літаки 1980-х і 1990-х років, і їхні можливості гірші, ніж у найсучасніших російських бойових літаків”, – сказав він і додав, що новітні російські літаки, найімовірніше, візьмуть гору над F-16.

Він також вважає, що нинішня ситуація на фронті – це не тільки наслідок затримок із допомогою, а й “результат тих рішень, які ухвалювали й не ухвалювали в Києві, особливо, коли йдеться про мобілізацію”.

На думку Музики, мобілізацію посилили “занадто пізно”.

“Українці перебуватимуть у дуже важкому становищі до серпня-вересня, коли на передову почнуть надходити перші мобілізовані. Якщо вони зможуть дійти до цього моменту, то є велика ймовірність, що їм вдасться стабілізувати ситуацію з серпня, але поки цього не станеться, досить імовірно, що Росія доб’ється нових успіхів”, – заявив експерт.

Він також каже, що українські плани і стратегія неясні.

“Незрозуміло, які плани. Яка стратегія контрнаступу? Проблема в тому, що Україна чекає, яке обладнання Захід може їй поставити, а Захід чекає, які плани в України на майбутнє”, – сказав він.