Бізнесовий Мир: Коли Ефективність – Це Головне, А Особисте – Це Лише Деталь

У лютому 2023 року Державне бюро розслідувань виявило факт зловживань голови Податкової служби Києва, Оксани Датій, яка причетна до оборудок на суму багато мільйонів. Під час обшуків у неї виявили записки з бажаннями отримати 1 мільйон доларів, шубу та подорожі. Пройшов рік, і справа почала потроху забуватися. Більше того, жінка навіть судилася за те, щоб її поновили на посаді, паралельно пишучи книгу про етикет, і навіть не задумуючись про відповідальність за схеми, в яких фігурували суми в десятки мільярдів гривень. Проте це стало можливим завдяки впливовим "кураторам" Оксани Датій, які мають сильний вплив на роботу Податкової служби. Ці "куратори" — колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранець, а також їхній компаньйон із "Опозиційної платформи – За життя", Ігор Абрамович. Після розслідування "Батальйону Монако" їх прізвища стали відомі широкій громадськості, адже їх помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти розкрили, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі. Це розслідування спонукало Державне бюро розслідувань відкрити справу щодо законності перетину кордону всіх учасників "Батальйону Монако", але за рік жодних новин про це не надходило. Однак обговорення про те, як Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, не припинялися. Після затримання та обшуків Оксани Датій, у Верховній Раді відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії з питань корупції в Державній податковій службі. На ньому окремо вислухали журналіста Юрія Бутусова, який з числових даних пояснив, які незаконні схеми приносять найбільший прибуток податківникам. За його словами, однією з основних схем є блокування податкових накладних, що призводить до повної зупинки діяльності підприємств. Розблокувати їх можна тільки за умови отримання хабара. Ця схема застосовується майже до половини всіх зареєстрованих компаній, що перебувають під контролем Податкової служби. Ще одна схема пов'язана з департаментом акцизів, який за останній час відзначився широкою активністю. Саме в цьому контексті Бутусов назвав прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

Останній скандал, пов'язаний з ім'ям Ігоря Купранця, відбувся ще в часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували незаконне збагачення, причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, та постійне виживання бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції схожий на скандальний "відділ К" в СБУ. Обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, але насправді ми можемо тільки згадати, як Демчин з СБУ записував свої квартири, машини та статки на свою дружину. Купранець працював у МВС з кінця 90-х і вважається "ідейним засновником Департаменту захисту економіки", як пафосно заявляє його сторінка у Вікіпедії. Проте, працюючи в міністерстві до 2019 року, він запам'ятався лише незадекларованими автомобілями, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини в Чорнобильській зоні. За даними ЗМІ, Купранець за часів роботи в МВС зблизився з Сергієм Вязмікіним, який був його начальником. У "Департаменті кошмарів бізнесу", як його жартівливо називають, вони встигли створити непогану базу підприємств, які продовжують "кормити". У 2019 році до їхнього угруповання приєднався ще один член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його запрошував голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев. Приблизно в цей час тріо переключилося на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Щодо нелегального алкоголю, ситуація також надзвичайно напружена. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов'язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

Дружина Вязмікіна, Оксана, походить з заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ "Перша українська аграрна компанія", на яку зареєстрований Mercedes, яким колишній поліцейський переміщується по Монако. А її батько керує "Бердичівською солодовою компанією", великим виробником солоду. Чи потрібно говорити, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем з Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з Російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство згадується в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.

Аби не випасти з податкової теми після скандального звільнення Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є свої люди в системі. Зокрема, згідно з декларацією, поданою в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. Раніше вона займала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва. У Абрамовича також є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС вона працює давно, і навіть мала можливість працювати на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював Олександр Клименко.

Щодо Гетманцева, то з ним прослідковується певна тенденція до дружби з ворогами. Справа в тому, що він три скликання поспіль був помічником "регіонала" Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ Росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО Росії Миколою Патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що може радити така особа нинішньому "Слузі народу" Данилу Гетманцеву, навіть важко уявити.

Згадуючи прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам, депутат від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький викликає увагу до проблеми, яка, на його думку, залишається недостатньо висвітленою. "На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон 'Монако'... Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету", — заявив він ще в грудні 2022 року.

Ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах та шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця, а також їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича, не можуть залишатися непоміченими. Усі ці факти засвідчують, що ситуація має серйозні наслідки. Правоохоронні органи повинні ретельно розглянути всі аспекти цього питання і вжити необхідних заходів для розкриття можливих незаконних дій.

Зрозуміло, що обговорення цієї теми викликає великий інтерес, але важливо пам'ятати про обережність у висновках. Недостатня увага до цих питань може призвести до продовження корупційних схем та збагачення осіб, які можуть мати зв'язки з країною-агресором. Тому важливо продовжувати ретельно досліджувати цю ситуацію та забезпечувати прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур.

У вищезгаданій статті обговорюються можливі корупційні схеми, пов'язані з акцизними товарами, а також вказується на імовірну причетність до них осіб, таких як Вязмікін, Купранець та Абрамович. Депутат Мар'ян Заблоцький висловлює занепокоєння стосовно недостатньої уваги Податкової служби до певних фабрик та можливих порушень, що пов'язані з цими особами.

Важливою є увага до цих питань з боку правоохоронних органів, адже існуючі обговорення та чутки свідчать про можливі серйозні порушення та корупційні дії. Прозорість і відповідальність у діяльності Податкової служби та інших відповідних структур є критичними для запобігання подібним схемам та забезпечення законності та справедливості в оподаткуванні та бізнес-процесах.

Федеральне бюро розслідувань США розглядає можливість відкриття справи, у центрі якої може опинитися один із найближчих соратників президента України Володимира Зеленського — бізнесмен і співвласник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч. Як повідомляє видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела, розслідування може бути пов’язане з підозрами у корупційних оборудках, що стосуються діяльності Одеського припортового заводу (ОПЗ).

За інформацією журналістів, ще до початку повномасштабного вторгнення Росії неформальний контроль над стратегічним підприємством, яке є одним із найбільших виробників аміаку та карбаміду в Україні, нібито перейшов від іншого співвласника «Кварталу 95» Сергія Шефіра до Міндіча. Саме цей факт, за попередніми даними, міг привернути увагу американських слідчих органів, які перевіряють можливу участь українських бізнесменів у фінансових махінаціях, що мають міжнародний вимір.

У квітні 2023 року НАБУ оголосило в розшук підозрюваних у розкраданні коштів на ОПЗ. Серед них — Олександр Горбуненко, який за кілька днів до початку вторгнення РФ утік до США та отримав там тимчасовий статус біженця.

Після звернення НАБУ до американської сторони у квітні 2025 року проти Горбуненка відкрили кримінальне провадження. Його затримали під час спроби вилетіти до Дубая. Українські антикорупційні органи намагалися встановити контакт із підозрюваним, щоб провести допит.

Під час спілкування Горбуненка з представниками американських правоохоронних органів пролунали питання про Тимура Міндіча. Після цього, за інформацією джерел, ФБР несподівано взяло Горбуненка під свій захист, звільнивши його від покарання. Це може свідчити про його співпрацю з американським слідством.

«Горбуненко міг бути залучений до відмивання грошей, як і інші учасники схеми ОПЗ. Тому він може бути цікавий федеральним агентам не лише у контексті Міндіча, але й інших впливових фігурантів фінансових схем», — зазначив один із представників українських правоохоронних органів.

Якщо інформація підтвердиться, Міндіч може стати ключовою ланкою у міжнародному розслідуванні щодо відмивання коштів через державні активи України.

Державне бюро розслідувань (ДБР) та Офіс генерального прокурора (ОГП) звертають увагу суспільства на тяжке порушення прав людини та глибокий моральний розлад, що супроводжує численні випадки катування ув’язнених, виявлені у деяких регіонах України. Ці неприпустимі події становлять серйозну загрозу для засад правової держави та високих гуманітарних стандартів, на яких ґрунтується сучасне українське суспільство.

Органи правопорядку здійснюють необхідні заходи для ретельного розслідування цих злочинних вчинків, виявлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності відповідно до закону. Намічаються широкомасштабні заходи з попередження подібних випадків у майбутньому, що передбачають як системні зміни в управлінні установами покарань, так і підвищення свідомості суспільства щодо прав людини та їх захисту.

Цілковите викриття та покарання винних у випадках катування ув’язнених є не лише обов’язком органів правопорядку, а й важливим етапом на шляху до зміцнення правової держави та підвищення довіри громадян до системи правосуддя. Недопустимість будь-яких форм тортур та жорстокого поводження з людьми підкреслюється принципами міжнародного права та моральними нормами всесвітньої спільноти.

Згідно з даними слідства, майже всі ув’язнені, які потрапляли до колоній, ставали жертвами цих злочинів. Процес ідентифікації потерпілих від дій службових осіб колоній триває.

Новоприбулих ув’язнених піддавали фізичному насильству і погрозам, примушуючи їх підкорятися будь-яким наказам. Зафіксовано випадок катування у лютому 2022 року, коли одного засудженого били протягом майже години, супроводжуючи це постійним психологічним тиском.

Розслідування за цим фактом було розпочато у січні 2023 року. Для встановлення причетних осіб було проведено низку процесуальних дій та призначено 10 експертиз, зазначають в ОГП.

Також збираються докази щодо інших випадків катувань, включаючи ті, що призвели до смерті потерпілих.

Слідство встановило, що кожен новоприбулий засуджений проходив жорстку процедуру прийому. Їх змушували прибирати підлогу під зйомку на відеокамеру. У разі відмови застосовувалися тортури: били руками, ногами, гумовими кийками, палицями, викручували руки тощо. Наприклад, задокументовано випадок, коли одному із засуджених нанесли понад 200 ударів.

Слідство також має відеофайли, на яких зафіксовано момент завдання тяжких тілесних ушкоджень одному з новоприбулих ув’язнених у Божковській виправній колонії. Експертиза підтвердила справжність відео, і воно було долучене до матеріалів справи як доказ протиправних дій працівників колонії.

ДБР зазначає, що матеріали розслідування містять інші факти катувань у цій та інших виправних установах, які зараз досліджуються.

Чотирьом службовим особам Божковської виправної колонії №16 було повідомлено про підозру за частиною другою статті 127 (катування) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваних.

Також ведеться робота щодо встановлення інших фактів катувань і збору доказів причетності інших службових осіб колонії, включаючи керівництво. Слідчі дії проводяться також в офісі Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань ДКВС та у його керівника. Перевіряється інформація про можливу організацію системи поборів та знущань у підпорядкованих закладах, а також підстави отримання керівником у приватну власність майна, яке значно перевищує його офіційні доходи, включаючи квартири, офісні приміщення та елітні автомобілі.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З цієї кількості нові автомобілі склали 60%, що незначно більше за 59% у минулому році. Лідером ринку гібридів серед нових легкових авто залишається Toyota RAV-4, кількість зареєстрованих автомобілів якого склала 280 одиниць. Другою найбільш популярною моделлю є Toyota Yaris Cross (79 авто), а третє місце займає Nissan Qashqai з 56 проданими автомобілями.

Серед імпортованих вживаних авто з гібридними силовими установками першість у Kia Niro — 54 одиниці. Друге та третє місця займають Ford Fusion US з 50 автомобілями та Toyota Prius з 49.

У вересні український автопарк також поповнився понад 4,2 тисячами електромобілів на акумуляторних джерелах живлення (BEV). Хоча попит на електромобілі зменшився на 0,2% у порівнянні з вереснем минулого року, ринок гібридів продовжує демонструвати зростання.

Крім того, минулого місяця на українських номерах з’явилося майже 17 тисяч вживаних легкових авто, які були ввезені з-за кордону. Середній вік цих автомобілів становить понад дев’ять років, що вказує на стабільний попит на більш доступні автомобілі.