Блогерка “Сімбочка” оштрафована за незаконне рекламування онлайн-казино: що стоїть за гучним скандалом

ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) привернуло значну увагу через звинувачення в ухиленні від сплати податків та зв'язки з колишнім працівником податкової служби Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія стала частиною мережі фірм, які активно використовуються для мінімізації податкових зобов'язань, виведення коштів у готівку, а також для здійснення сумнівних фінансових операцій.

Попри численні судові рішення, які зобов'язали підприємство відшкодовувати значні суми, ТОВ «БК КЛЕВЕР» не припиняє накопичувати нові борги. Компанія продовжує бути фігурантом нових кримінальних справ, що ставить під сумнів її фінансову діяльність та прозорість. Більш того, виявлені факти свідчать про те, що підприємство вийшло за межі «звичайної» податкової практики, активно використовуючи схеми, які дозволяють йому уникати сплати належних податків, а також здійснювати небезпечні фінансові операції, які можуть зашкодити економічній стабільності.

У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

Міський голова Яремче Андрій Мироняк опинився в центрі уваги суспільства після оприлюднення журналістського розслідування, що стосувалося статків його родини, бізнесів та способу життя. Згідно з публікаціями, журналісти зафіксували наявність маєтку, готелю, пилорами, елітних автівок та облагороджених доріг, що ведуть до особистого помешкання очільника міста. У його декларації за 2024 рік зазначено понад 20 мільйонів гривень доходу дружини та близько 545 тисяч гривень зарплати самого Мироняка.

Одразу після розголосу мер здійснив робочий візит до Італії, де провів офіційну зустріч із представниками міста Соверато. Такий крок викликав додаткову увагу громадськості та викликав дискусії щодо пріоритетів місцевої влади: чи спрямовані ресурси та час очільника громади на розвиток Яремче, чи на міжнародні контакти та власні інтереси.

У квітні 2025 року, як повідомляє міськрада та публічна база закупівель, Тодорук виграла тендер на представницькі та консультаційні послуги щодо розвитку Яремчанської громади за суму майже 100 тисяч гривень. Оскільки сума договору не перевищила 100 тисяч гривень, закупівлю провели без використання електронної системи ProZorro, тобто без конкуренції у відкритому тендері. За даними відкритих реєстрів, Анастасія Тодорук також очолює громадську організацію «МІЖНАРОДНЕ КОМ’ЮНІТІ», зареєстровану у Дніпрі.

Ці факти спричинили низку питань у громадськості та журналістів: чи немає конфлікту інтересів у ситуації, коли виконавцем послуг, пов’язаних із представництвом за кордоном, стала особа, яка згодом працюватиме у цьому ж представництві як помічниця мера, і чи не є ініціатива частиною PR-кампанії після оприлюднення розслідування про сімейні статки. Міська рада свідчить про намір розвивати міжнародні зв’язки і вказує на перспективи для громади, тоді як громадські активісти і частина журналістів звертають увагу на часовий збіг і процедури проведення закупівлі.

Офіційних заяв від міського голови щодо цих запитань у публічному просторі наразі небагато — мер перебував у поїздці, а міськрада дає коментарі про користь європейської присутності для громади. У той же час експерти з публічних закупівель і правознавці нагадують, що для уникнення ризиків конфлікту інтересів та сумнівів у прозорості процедур важливо публічно пояснювати порядок вибору підрядників і обґрунтування прямих угод.