Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою розпочало розслідування щодо народного депутата Ігоря Молотка. Слідство перевіряє ймовірне незаконне збагачення, недостовірне декларування, а також приховування фактичного користування елітним автомобілем. У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки у будинку самого Молотка, а також у квартирах його співмешканки Яни Шевченко та її вітчима. Окрема увага приділена […]
Після серпневого саміту на Алясці та серії переговорів у Вашингтоні аналітики дедалі гостріше критикують підхід Дональда Трампа до врегулювання війни в Україні. Колумніст Bloomberg Opinion Макс Гастінгс вважає, що Путін відчуває слабкість Заходу і прагне використати ситуацію для нав’язування вигідних Кремлю умов.
За словами автора, удари Росії та затяжна війна послабили волю українців і змусили багатьох західних союзників допустити сценарії з територіальними поступками. Це, підкреслює Гастінгс, — несправедливо, адже Путін «не має жодного законного права навіть на клаптик української землі».
Особливу увагу він звернув на переговори за участю представника Трампа Стіва Віткоффа, який назвав «проривом» обіцянку Кремля не нападати після мирної угоди. Утім, для більшості дипломатів така заява стала радше доказом наївності американської сторони, ніж реального прогресу.
Гастінгс наголошує, що адміністрація Трампа діє у стилі бізнес-угод: намагається швидко закрити питання, щоб мати «новину для заголовків», а не довготривалий процес серйозних переговорів. Такий підхід ігнорує природу автократів, які, як Путін чи Сі Цзіньпін, рідко змінюють базові позиції.
На думку колумніста, Путін погодився б на угоду лише заради зняття санкцій, але навіть тоді наполягатиме на неприйнятних для України умовах: відмова від НАТО, ЄС і будь-якої західної військової присутності.
Автор вважає найбільш небезпечним те, що Трамп продовжує тиснути на Володимира Зеленського, не чинячи реального тиску на Путіна. Постачання американської зброї скорочене, а фінансова допомога фактично перекладена на плечі європейських партнерів.
«Путін бачить слабку волю США та обмежені можливості Європи. Натомість Трамп мріє про Нобелівську премію миру і прагне тимчасового припинення вогню, яке дозволило б йому представити себе миротворцем», — підсумовує Гастінгс.
Таким чином, після десятиліть, коли НАТО стримувало радянську загрозу, нинішньою проблемою стає непередбачуваність самих США. Європейські лідери, за словами колумніста, намагаються втримати Трампа від кроків, які можуть зруйнувати єдність Заходу, тоді як Росія залишається агресором, що прагне шкоди не лише Україні, а й самому Заходу.
