Богдан Пукіш, соратник Медведчука, продовжує заробляти в Україні

Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков. Він вказує на те, що після відкликання урядом законопроєкту №10378, який викликав гнів суспільства, очікували адекватну редакцію, що враховувала б потреби та позиції військових. Однак новий законопроєкт (№10449), на думку Разумкова, не відповідає цим очікуванням. Він вважає, що в законі недостатньо уваги приділено ключовим питанням, що хвилюють захисників країни та суспільство загалом. Законопроєкт, за словами нардепа, не передбачає системи демобілізації, ротації, а також не забезпечує кадровий резерв та фінансове забезпечення захисників. Такі методи, на думку Разумкова, не заохочують громадян іти служити в армію, а навпаки, призводять до відсутності довіри до влади. Він також стурбований тим, що законопроєкт передбачає блокування рахунків, обмеження виїзду за кордон та інші обмеження для тих, хто не став на облік в органах влади. Разумков підкреслює, що такий підхід деморалізує воїнів, які уже довгий час знаходяться на передовій, та може призвести до масового виведення грошей в кеш для уникнення блокування рахунків. Це призведе до перевантаження судової системи. Разумков закликає до змін у законопроєкті, які б враховували потреби військових та забезпечили їхню гідну демобілізацію та підтримку.

Судячи з викладеного, новий законопроєкт про мобілізацію ще більше загострює ситуацію в порівнянні з попереднім. Влада має намір знизити вік призову до 25 років та залучати поліцію до видачі повісток. Також передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, що, крім іншого, будуть висилатися навіть у електронному вигляді. Отже, влада вважатиме, що електронна повістка вручена, навіть якщо громадянин її не отримав, а реєстрація електронного кабінету призовника буде обов'язком громадян. Крім того, процедура демобілізації в українському законодавстві залишається невизначеною. Це не дивує, оскільки влада прагне не лише максимально залучити людей на фронт, а й утримувати їх там якомога довше. Для нас це питання має велике значення.

Новий законопроєкт про мобілізацію, на жаль, показує ще більше обмежень та недоліків у порівнянні з попереднім.Влада планує знизити вік призову до 25 років та залучити поліцію до видачі повісток, що ще більше ускладнить ситуацію.Передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, в тому числі через введення електронного варіанту вручення.Неясність щодо процедури демобілізації також викликає серйозні питання щодо захисту прав призовників.Висновок полягає в тому, що ці новації можуть призвести до подальшого ускладнення ситуації та порушень прав громадян, що потребує уважного розгляду та реагування соціальних та правозахисних організацій.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Пишний зазначив, що ухвалений парламентом законопроект про приватизацію державних банків створює нові можливості для залучення приватних інвесторів. Згідно з меморандумом з МВФ, Сенс Банк та Укргазбанк визначені як пріоритетні для початку процесу приватизації. “Сподіваюся, 2025 рік принесе хороші новини”, — зазначив він.

Оцінка стійкості, проведена НБУ, показала, що всі банки відповідають нормативним вимогам. Пишний підкреслив, що банківська система має операційний прибуток та зростаючий апетит до кредитування, що відображає позитивні зміни в структурі доходів.

Проте існують серйозні перешкоди на шляху до інвестицій, зокрема затяжна війна та нестабільна податкова політика. “Підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним заходом, але його повторення ускладнює комунікацію з інвесторами”, — пояснив Пишний.

Голова НБУ також прокоментував зменшення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 за останні два роки. Відхід банків пов’язаний з різними факторами, такими як неплатоспроможність та системні порушення вимог фінансового моніторингу. Пишний зазначив, що деякі банки самостійно вирішили відмовитися від ліцензії після оцінки свого стану.

Згідно зі статтею Washington Post, генерал Олександр Сирський стає новим головнокомандувачем Збройних сил України в період складних випробувань – тривалої війни, нестачі боєприпасів і людей, а також ускладнення процесу залучення допомоги від Заходу. Призначення Сирського вважається несподіванкою, адже він замінює дуже популярного Валерія Залужного. Сирський відомий своєю ефективністю, зокрема за успішну оборону Києва в початкові дні російської агресії та контрнаступ на Харківщині. Однак його керівництво також пов'язане з довготривалими і кровопролитними битвами, зокрема під Бахмутом. Усунення Залужного відбулося на фоні зростаючих викликів на полі бою та ускладнення процесу залучення допомоги. Спираючись на статті WSJ, зазначається, що цей крок несе значні ризики для президента Зеленського, оскільки Залужний мав велику підтримку серед українців і міг би бути серйозним конкурентом для Зеленського у політичних амбіціях.

У світлі згаданих публікацій Reuters і New York Times відзначається роль генерала Олександра Сирського у веденні оборони Києва, звільненні Харківщини та важливих битвах, зокрема під Бахмутом. Зазначається, що його військовий досвід, отриманий ще в радянські часи, формує його стратегію на полі бою, а також викликає деякі суперечки та негативне ставлення серед окремих військових керівників. Незважаючи на це, деякі успіхи, які були досягнуті під його командуванням, підтверджують його ефективність, наприклад, вдала оборона Києва та контрнаступ на Харківщині. Однак, його рішення та тактика у боях під Бахмутом призвели до значних втрат серед військових, що викликало негативне ставлення до нього, навіть наділивши прізвиськом "м'ясник". Politico підкреслює, що цей епітет став символом його непопулярності серед військового персоналу, який називає його також "генералом 200".

У підсумку, статті від Reuters, New York Times та Politico зосередилися на ролі генерала Олександра Сирського в українській військовій діяльності. Його досвід та стратегічні рішення викликали певне суперечливе ставлення відносно його ефективності серед військових керівників. Незважаючи на успіхи, такі як оборона Києва та звільнення Харківщини, його тактика у боях під Бахмутом спричинила значні втрати серед військових та призвела до негативного ставлення до нього у військових колах. Прізвиська "м'ясник" і "генерал 200" стали символами цієї непопулярності. Тим не менш, його керівництво підтверджується деякими важливими успіхами на полі бою, що свідчить про його відданість та спроможність у складних умовах воєнного конфлікту.