Болгарія висловила свою позицію щодо України

3 жовтня столична прокуратура повідомила про підозри 14 особам у причетності до значних фінансових зловживань у комунальній сфері Києва. За даними слідства, загальний розмір збитків бюджету міста, спричинених махінаціями, сягає майже 73 мільйони гривень. Серед фігурантів справи — 12 посадових осіб комунальних підприємств та районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій.

Одним із найбільш серйозних порушень, за інформацією прокуратури, є випадок на підприємстві «Київпастранс». Згідно з даними слідства, начальниця управління цього КП не провела належний моніторинг цін на електроенергію перед закупівлею, що призвело до переплати міста на суму 47,2 мільйона гривень. Така некомпетентність чи, можливо, навмисне порушення процедур, завдало істотної шкоди бюджету та, врешті-решт, киянам.

У КП «Київзеленбуд» слідство виокремлює кілька епізодів: колишньому генеральному директору, головному агроному та керівнику підрядного товариства інкримінують розтрату 4,8 млн грн під час робіт із ліквідації амброзії. Окрім того, ексначальник відділу та підрядник підозрюються у розтраті 800 тис. грн під час благоустрою парку «Орлятко» в Солом’янському районі.

У Солом’янському КП «ШЕУ» встановлено переплату близько 2 млн грн при закупівлі дорожньої солі; схожий інцидент у КП «ШЕУ Голосіївського району» призвів до збитків у 1,4 млн грн через поставки солі неналежної якості. Колишньому начальнику КП «ШЕУ Подільського району» інкримінують закупівлю антипаркувальних стовпчиків на 1,5 млн грн, які не відповідали вимогам ДСТУ.

У сфері охорони здоров’я, за версією слідства, начальник служби КО «Київмедспецтранс» разом із підрядниками заволодів 1,9 млн грн, виділених на запчастини для машин швидкої допомоги. Також повідомлено про підозру начальнику управління Голосіївської РДА у розтраті майже 1 млн грн під час ремонту паркінгу, а в Солом’янській РДА — керівнику управління і представнику підрядної організації — через завищену вартість робіт з ремонту даху школи (понад 500 тис. грн збитків).

Окремо розслідується епізод у Святошинському психоневрологічному інтернаті: посадовцю інкримінують розтрату майже 700 тис. грн під час капітального ремонту гібридної сонячної електростанції.

Кожен випадок, як наголошують правоохоронці, розслідується в рамках окремих кримінальних проваджень; підозри оголошені за різними статтями Кримінального кодексу, зокрема за розтратою майна, службовою недбалістю та підробленням документів. Тривають слідчо-оперативні заходи з метою встановлення всіх причетних і визначення розміру завданих збитків та шляхів їх відшкодування.

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

This is very important to us. – нейтральний, універсальний варіант.

This matters greatly to us. – більш емоційний акцент.

Для інших напрямків міжнародні перекази залишаються доступними, однак діють стандартні процедури фінансового моніторингу. У деяких випадках операції можуть бути відхилені через внутрішні обмеження або політику іноземних банків-отримувачів.

Місячний ліміт на перекази на картки іноземних банків зберігається на рівні 100 тисяч гривень в еквіваленті. Система автоматично визначає відповідність ліміту за поточним валютним курсом незалежно від валюти платежу.

У банку рекомендують перед здійсненням переказу перевіряти актуальні вимоги країни призначення, оскільки регуляторні правила можуть змінюватися. Також клієнтам радять враховувати можливі додаткові вимоги банків-партнерів за кордоном.

ПриватБанк підкреслює, що дотримання встановлених правил міжнародних переказів є необхідною умовою безпечних фінансових операцій у складних геополітичних умовах.